Вікіпедія

Кирилов Єлпідіфор Анемподистович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кирилов.

Єлпідіфор Анемподистович Кирилов (8 жовтня 1883, с. Шипка, Тираспольського повіту, Херсонської губернії (нині — Молдова) — 27 листопада 1964, Одеса) — фізик, доктор фізико-математичних наук (1934, без захисту дисетації), професор (1919). Заслужений діяч УРСР (1958). Сталінська премія (1951).

Кирилов Єлпідіфор Анемподистович
рос. Елпидифор Анемподистович Кириллов
Народився 8 жовтня 1883(1883-10-08)
Шипка, Російська імперія
Помер 27 листопада 1964(1964-11-27) (81 рік)
Одеса, Українська РСР, СРСР
Поховання Другий християнський цвинтар
Країна Російська імперія СРСР СРСР
Діяльність математик, фізик
Alma mater Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Галузь фізика
Заклад Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Посада приват-доцент, завідувач кафедри[d], директор і завідувач кафедри[d]
Вчене звання Професор
Науковий ступінь Доктор фізико-математичних наук
Партія КПРС
Відомий завдяки: першовідкривач негативного фотоефекту, творець одеської наукової школи в галузі наукової фотографії
Нагороди
Орден Леніна Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Сталінська премія — 1951 Заслужений діяч науки УРСР

Біографія ред.

Єлпідіфор Анемподистович Кирилов народився 26 вересня (8 жовтня н. ст.) 1883 р. у с. Шипка Тираспольського повіту Херсонської губернії. У 1902 р. закінчив класичну чоловічу гімназію в Бердянську.

Є. Кирилов закінчив математичне відділення фізико-математичного факультету Новоросійського університету (нині — Одеський національний університет імені І. І. Мечникова) в 1907 році з дипломом першого ступеня. Залишився на кафедрі фізики для підготовки до професорського звання. З 1908 року по 1915 рік, будучи асистентом на Одеських вищих жіночих курсах, працював за сумісництвом спостерігачем магнітно-метеорологічної обсерваторії, а потім — лаборантом кафедри фізики фізико-математичного факультету Новоросійського університету (нині — Одеський національний університет імені І. І. Мечникова). У 1915-1916 р. Кирилов отримав звання магістра і був обраний приват-доцентом кафедри фізики.

З 1921 р. був професором та завідувачем кафедри експериментальної фізики фізико-математичного факультету Одеського інститутут народної освіти. У 1926 р. отримав посаду директора Інституту фізики при Одеському університеті, яку займав до кінця життя. У 1934 році за поданням Академії наук СРСР йому присуджено вчений ступінь доктора фізико-математичних наук без захисту дисертації. У роки Великої Вітчизняної війни продовжував працювати в евакуйованому університеті спочатку в Майкопі, а потім у Байрам-Алі. В еваукації у 1943—1944 роках завідував об'єднаною кафедрою математики і фізики Одеського педагогічного інституту.

У період з 1944 по 1950 роки Є. Кирилов також завідував кафедрою фізики в Одеському державному медичному університеті.

Помер 27 листопада 1964 року в Одесі.

Наукова діяльність ред.

Основні праці Єлпідіфора Кирилова відносяться до галузі оптики, зокрема це дослідження оптичних і фотоелектричних явищ у галогенідах срібла, внутрішній фотоефект, фізичні основи фотографічного процесу. За час роботи у НДІ фізики професор Кирилов створив свою наукову школу в галузі наукової фотографії та проблем, пов'язаних з оптичними і фотоелектричними властивостями кристалів.

У 1930 році Кирилов відкрив негативний фотоефект (зменшення струму під дією світла), вивчив його спектр і показав, що він пов'язаний з утворенням прихованого зображення, встановивши тим самим зв'язок між фотоелектричними та фотохімічними процесами. У період з 1946 р. по 1953 р. Кирилов виконав цикл досліджень спектрів поглинання тонких слабопофарбованих під дією світла шарів галоїдного срібла, виявивши в них тонку структуру смуг поглинання фотохімічного забарвлення і прихованого зображення. За відкриття і дослідження тонкої структури спектра поглинання фотохімічно пофарбованого галоїдного срібла в 1951 році удостоєний Сталінської премії.

Праці ред.

  • Обзор главнейших методов и приборов спектрометри / Е. А. Кириллов. — Одесса, 1913. — 50 с.
  • Об электропроводности открытого изображения / Е. А. Кириллов // Журнал Рус. физ.-хим. о-ва. — 1925. — Т. 57, ч. физ. — вып. 3/4. — С. 259—266
  • Про спектральний розподіл середового фотоефекту в галоїдному сріблі / Є. А. Кирилов // Укр. фіз. зап. — 1928. — Т. 2, зош. 1. — С. 23-29
  • К вопросу о центрах абсорбции в фотохимически окрашеном галоидном серебре / Е. А. Кириллов // Изв. АН сер.: Физика. — 1950. — Т. 14. — вып. 4. — С. 525—526
  • Новые исследования по абсорбции скрытого изображения в галоидах серебра / Е. А. Кириллов // Рефераты докладов на совещании по основным проблемам научной фотографии. — Одесса, 1951. — С. 9-11
  • Фізика в Одеському університеті ім. І. І. Мечникова / Є. А. Кирилов, Д. І. Поліщук, Т. Я. Сьора // Укр. фіз. журн. — 1958. — Т. 3. –  № 1. — С. 3-9
  • Об особенностях поглощения коллоидных растворов и сухих слоев некоторых органических красителей / Е. А. Кириллов, А. В. Гольденберг, Е. А. Нестеровская, К. В. Чибисов // Доклады АН СССР. —  1965. — Т. 161, № 6. — С. 1371—1374 

Нагороди ред.

Цікаві факти ред.

Цей розділ не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цей розділ, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (квітень 2019)

Література ред.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кирилов_Єлпідіфор_Анемподистович&oldid=42322245