Катеринівська миля — пам'ятки історії та архітектури, дорожні знаки, побудовані в 17841787 роках на передбачуваному шляху проходження російської імператриці Катерини II.

Катеринівська миля
Дата створення / заснування 1786
Зображення
Країна  Росія і  Україна
CMNS: Катеринівська миля у Вікісховищі

Історія спорудження

ред.

У 1787 році відбулася важлива для Російської імперії подія — поїздка Катерини II до Криму. Цей захід переслідував насамперед геополітичну мету. Влада Росії бажала продемонструвати своїм політичним опонентам в Європі і Азії «незаперечні права» на включення Криму та інших територій Південної України до складу імперії.

У 1784 році розпочалося будівництво траси з Санкт-Петербурга в Тавриду. Проєкт передбачав не лише шосейну дорогу, але і шляхові палаци, павільйони, станції, стайні, мости, тріумфальні арки, а також своєрідні десятиверстові знаки. Вони не мали аналогів в історії дорожнього будівництва в Російській імперії, і після поїздки Катерини II до Криму стали називатися Катеринівськими милями.

Ініціатором встановлення цих знаків, мабуть, був правитель Таврійської області Василь Васильович Нечуй-Коховський. Його пропозиція князю Григорію Олександровичу Потьомкіну була схвалена і Катеринославський і Таврійський генерал-губернатор, князь Г. А. Потьомкін дав у вересні 1784 розпорядження про будівництво миль (дорожніх знаків). Він же затверджував малюнки звичайних верстових і десятиверстових знаків.[1] Вважають, що милі в Криму споруджувалися за проєктом архітектора Івана Старова. До теперішнього часу збереглися тільки «милі» (десятиверстові). Про верстові стовпи інформації немає.

«Катеринівські милі», висловлюючись сучасною мовою, були типовими. Милі, які знаходяться в Криму являють собою нижню частину колони тосканського ордеру з шестигранним перехопленням посередині і конусоподібним завершенням, встановлену на квадратному в плані постаменті. Споруджувалися вони з блоків білого каменю-вапняку (бодракських, інкерманських та інших каменоломень). Загальна висота — близько 3,5 м. Діаметр фусту колони — близько 0,8 м. Основа у верхній частині по периметру вінчається профільованим карнизом. Добре підігнані, тесані, кам'яні блоки складені на вапняному розчині.

Первісна кількість миль невідома, але якщо врахувати, що шлях прямування імператриці становив не менше 550 миль, то їх повинно було бути близько 55 одиниць.

Виготовленням та встановленням «миль» за маршрутами Бериславль — Перекоп — Ак-Мечеть і Севастополь — Бахчисарай — Ак-Мечеть — Карасубазар — Феодосія керував В. В. Нечуй-Коховський[2]. Виготовляли їх, як і версти, в Криму.

Три дорожніх знаки, що від Дніпра до Берислава, відрізняються за зовнішнім виглядом від тих, що знаходяться в Криму. Історія їх встановлення невідома, але можна припустити, що їх також встановили під час підготовки дороги до подорожі Катерини II.

Доля пам'ятників

ред.

На початку 30-х рр. XIX ст. в Криму було зареєстровано 12 Катеринівських миль. У радянський час їх велика частина, як «символи царизму», була знищена.

Сучасний стан

ред.

До теперішнього часу повністю або частково збереглося шість Катеринівських миль в Криму, дві на території Дніпропетровської області і одна в Херсонській області.

У Криму:

На території Дніпропетровської області збереглися лише дві «милі»:

На території Херсонської області:

Світлини

ред.

Примітки

ред.
  1. Венікеев Є. В. Севастополь і його околиці. [Архівовано 14 квітня 2016 у Wayback Machine.] 1986
  2. Свідок подорожі імператриці - «Катерининська миля». Архів оригіналу за 21 грудня 2014. Процитовано 3 грудня 2014.
  3. Екатерининская миля. Архів оригіналу за 18 травня 2019. Процитовано 27 березня 2022.

Література

ред.
  • Пам'ятники містобудування та архітектури Української РСР. — Київ: Будівельник, 1983—1986. — Том 2. — С. 264.
  • Записки Одесского общества истории и древностей (ЗООИиД). — 1877, т. Х; 1889, т. XV.
  • Известия Таврической учетной архивной комиссии (ИТУАК). — 1887, № 2, 3; 1888, № 6; 1891, № 11, 13; 1892, № 17; 1903, № 35.
  • Кеппен П. О древностях Южного берега Крыма и гор Таврических. — СПб.: 1837.
  • Катерининська миля — свідок подорожі імператриці