Вікіпедія

Категорії залізничних станцій Німеччини

сім категорій залізничних станцій, що позначають рівень обслуговування, доступний на станції

У Німеччині приблизно 5400 залізничних станцій, якими володіє та керує дочірня компанія Deutsche Bahn DB Station&Service[en], поділяються на сім категорій, що вказує на рівень обслуговування, доступний на станції.

Франкфурт-на-Майні-Головний (категорія 1)

Ця категорія впливає на суму грошей, яку залізничні компанії мають платити DB Station&Service за користування інфраструктурою на станціях.

Категорії ред.

Категорія 1 ред.

 
Гамбург-Головний (категорія 1)
 
Гамм-Вестфалія (категорія 2)
 
Ліхтенфельс (категорія 3)
 
Монтабаур (категорія 4)
 
Кельн-Гольвайде (категорія 5)
 
Гаґен-Форалле (категорія 6)

21 станція категорії 1 вважаються транспортним вузлом. Вони мають постійний персонал, а також зазвичай мають торговий центр на вокзалі. Більшість цих станцій є центральними (зазвичай їх називають головними) станціями ( Hauptbahnhof або Hbf ) у великих містах з населенням 500 000 і більше, хоча деякі в менших містах, як-от Карлсруе-Головний, вважаються важливими, оскільки вони знаходяться на перехресті важливих залізничних магістралей. Берлін, Гамбург, Мюнхен і Кельн, чотири найбільші міста Німеччини, мають більше однієї станції категорії 1.

До цієї категорії належать станції:

категорія 2 ред.

Більшість із 87 станцій Категорії 2 є або важливими вузлами міжміського руху, або пропонують сполучення з великими аеропортами. Потяги InterCity та EuroCity зазвичай зупиняються на цій станції. Усі пов’язані із залізницею служби, як-от квитковий зал і служба обслуговування, присутні на станції, і станція працює майже завжди, коли поїзди курсують. Послуги аналогічні станціям категорії 1.

Станції категорії 2 за землею:

Категорія 3 ред.

Deutsche Bahn обслуговує 239 станцій 3 категорії. Ці станції зазвичай мають зал, де мандрівники можуть купити квитки та продукти, але вони не працюють постійно. Часто вони служать головними станціями міст з населенням близько 50 000 осіб.

Приклади: Герліц, Ройтлінген-Головний, Ліхтенфельс, Пассау-Головний і Мюльгайм-на-Рурі-Головний.

Категорія 4 ред.

Deutsche Bahn обслуговує 630 станцій 4 категорії. Більшість із цих станцій мають часте обслуговування поїздами Regional-Express і RegionalBahn. Їхній рівень обслуговування можна порівняти з автостанцією. Ця категорія також містить станції, розташовані у великих містах, які використовують послуги S-Bahn або RE/RB.

Приклади: Балінген, Бауцен, Монтабаур і Мюнхен-Ізартор.

Категорія 5 ред.

Deutsche Bahn обслуговує 1070 станцій 5 категорії, вони розташовані у невеликих містечках або віддалених передмістях великих міст. Їхній інвентар часто «захищений від вандалів» через меншу кількість пасажирів. Зазвичай на ці станції обслуговують лише місцеві поїзди.

Приклади: Зігмарінген, Кельн-Гольвайде та Бремергафен-Леге.

Категорія 6 ред.

Deutsche Bahn обслуговує понад 2500 станцій 6 категорії з низьким пасажирообігом. На станції є лише найнеобхідніше обладнання. Приклади: Бад-Вімпфен, Локсштедт і Гаген-Форгалле.

Категорія 7 ред.

Більшість із 870 станцій 7 категорії, знаходяться в сільській місцевості. Ці зупинки, які зазвичай мають не більше однієї платформи, обслуговуються лише певними місцевими поїздами. Приклади: Еггезін і Бойрон.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Категорії_залізничних_станцій_Німеччини&oldid=39158658