Картаго (Коста-Рика)

Карта́го (ісп. Cartago) — місто в центральній частині Коста-Рики, адміністративний центр однойменної провінції і кантону. Населення 155 402 жителів (2007). Знаходиться на висоті 1435 м над рівнем моря, у долині Гуарко біля підніжжя вулкана Ірасу, за 24 км на схід від Сан-Хосе. Площа 125,01 км².

Місто
Картаго
ісп. Cartago
Basilica de los Angeles.jpg
Прапор Герб
Прапор Герб

Координати 9°59′ пн. ш. 83°02′ зх. д.H G O

Країна Коста-Рика
Провінція Картаго
Дата заснування 1563
Площа 152,6 км²
Висота центру 1435  м
Населення 177 130  (2011)
Міста-побратими Толука-де-Лердо
Поштовий індекс 30101-30106, 30801
GeoNames 3624370
Офіційний сайт muni-carta.go.cr
Картаго. Карта розташування: Коста-Рика
Картаго
Картаго
Картаго (Коста-Рика)

ТопонімРедагувати

Назва веде до початку епохи колоніальних завоювань Іспанії. У період 1540—1573 роки на території сучасної Коста-Рики, атлантичного узбережжя Нікарагуа, частини Гондурасу та Панами перебувала провінція Картаго, що входила в віце-королівство Нова Іспанія. Провінція була утворена 29 листопада 1540 року імператором Карлом V і отримала назву на честь стародавнього міста Карфаген[1].

У міста є два прізвиська — «Стара Столиця», посилання на епоху, коли Картаго був столицею Коста-Рики, і «місто Густих туманів», завдяки туманам, які формуються в міський долині протягом більшої частини року.

Офіційний Етнохоронім містян — «карфагеняни», як називали жителів стародавнього Карфагена, хоча більш поширений і популярний термін «картагос».

ГеографіяРедагувати

Місто розташовується в долині Гуарко між двома гірськими хребтами — Центральна Кордильєра, де знаходяться найвищі в країні вулкани Ірасу і Турріальба, і Кордильєра-де-Таламанка, де знаходиться найвища точка країни — Сьєрра-Чирріпо (3819 м на рівні моря). У долині проходить кілька невеликих річок Ревентадо, Ревентасьйон, Паломо, Гранде-де-Орос, Мачо, Тірібі, Пакуаре і Чирріпо. Основна річка — Ревентасьйон.

КліматРедагувати

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується морським кліматом. Найтепліший місяць — травень із середньою температурою 20.6 °C (69.1 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 17.7 °С (63.9 °F).[2]

Клімат Картаго
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C 21,8 22,7 23,6 24,5 25,1 24,8 24 24,5 25,2 24,5 22,8 21,9 23,8
Середня температура, °C 17,7 18,1 18,8 19,7 20,6 20,4 19,8 20,1 20,4 20,2 19 18,1 19,4
Середній мінімум, °C 13,5 13,5 13,9 14,8 16 16 15,6 15,7 15,6 15,8 15,2 14,3 15
Норма опадів, мм 72.2 43 23.1 40 185 191.5 144.4 162.2 211.5 236.8 150.3 92 2129.3
Днів з дощем 13,5 13,5 13,9 14,8 16 16 15,6 15,7 15,6 15,8 15,2 14,3 179,9
Джерело: Weatherbase

ІсторіяРедагувати

З моменту заснування іспанським конкістадором Хуаном Васкес де Коронадо в 1563 році місто було резиденцією іспанських губернаторів і вважався столицею Коста-Рики аж до 1823 року, коли столиця була перенесена в Сан-Хосе.

Місто неодноразово руйнувалося землетрусами. Перше відбулося в 1822 році. Вдруге 2 вересня 1841 року землетрус повністю зруйнував місто, хоча жертв було відносно небагато — 16 осіб. Новий землетрус, стався 4 травня 1910 року, знову викликало великі руйнування і цього разу спричинило сотні смертей і безліч поранених.

Пам'яткиРедагувати

Головною визначною пам'яткою міста є Басиліке де Нуестра-Сеньйора-де-лос-Анхелес (Базиліка Богоматері ангелів) виконана у візантійському і колоніальному стилі[3]. Базиліка вважається святилищем Коста-Рики. За легендою, 400 років тому індіанська дівчина знайшла тут кам'яну постать Богоматері. Це було сприйнято знаком згори і закликом до будівництва храму. Зараз фігурка Богоматері знаходиться у вівтарі храму, через темний колір каменю її називають Ла-негренят. Щоб їй поклонитися люди з'їжджаються з усієї Коста-Рики, а також з Нікарагуа та Панами.

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати