Вікіпедія

Карл Краус

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Краус.

Карл Краус
нім. Karl Kraus
Народився 28 квітня 1874(1874-04-28)
Їчин
Помер 12 червня 1936(1936-06-12) (62 роки)
Відень
Поховання Віденський центральний цвинтар
Країна  Австрія
Діяльність журналіст
письменник
Alma mater Віденський університет
Мова творів німецька
Роки активності з 1897
Жанр сатира
Magnum opus The Last Days of Mankindd і Die Fackeld
Брати, сестри Luise Dreyd, Malvine Weingartend[1], Josef Krausd[1], Alfred Krausd[1], Marie Turnowskyd[2], Rudolf Krausd[2] і Richard Krausd[1]
CMNS: Карл Краус у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
Пам'ятна дошка на будинку, де народився Краус

Карл Кра́ус (нім. Karl Kraus, *28 квітня 1874(18740428), Їчин — †12 червня 1936, Відень) — австрійський письменник та журналіст, відомий як сатирик, есеїст, афорист, сценарист та поет. Його вважають одним із провідних німецькомовних сатириків 20-го століття, особливо за його дотепну критику преси, німецької культури та німецьких і австрійських політиків.

Біографія і творчість ред.

 
Перший номер журналу «Факел»
 
Центральна площа Їчина

Народився в Богемії, в багатій єврейській сім'ї, а 1877 року переїхав до Відня. 1892 року вступив на юридичний факультет, в той же період виступив як літературний критик, пробував свої сили на сцені. 1894 року перейшов на факультет філософії та літератури, а 1896 покинув університет, не отримавши диплома.

У цей період подружився з Петером Альтенберґом, увійшов до гуртка Молодий Відень (Герман Бар, Гуґо фон Гофмансталь, Артур Шніцлер, Фелікс Зальтен та ін.) Через рік порвав з ним, опублікувавши памфлет Die demolierte Literatur. Виступив із різким відкиданням сіонізму Теодора Герцля. 1899 року почав видавати власний журнал «Факел», який випускав аж до смерті, зробивши його найвпливовішим виданням епохи.

На його сторінках публікувалися найбільші письменники і художники: Альтенберг, Кокошка, Ласкер-Шулер, Генріх Манн, Шенберґ, Стріндберґ, Тракль, Верфель, Оскар Вайльд та ін. З 1911 року Краус став єдиним автором у журналі, того ж року він прийняв католицизм. Паралельно Краус виступав із публічними лекціями і читаннями — до 1936 року він дав близько 1700 подібних сольних виступів не тільки у Відні, але й у Берліні та Празі. 1923 року він покинув католицьку церкву.

Найбільшим твором Крауса стала сатирична драма в жанрі «світового огляду» «Останні дні людства» (1915–1919), багато в чому побудована на актуальних матеріалах європейських газет. Крім того, Краус відомий своїми афоризмами (їх зібрано в книзі «Beim Wort genommen», 1955).

Твори ред.

Репринтні видання журналу Карда Крауса Fackel було опубліковане у видавництвах «Кезель» (Kösel-Verlag) та «Цвайтаузендайнс» (Zweitausendeins).

Листування, документи ред.

  • Karl Kraus — Frank Wedekind. Briefwechsel 1903 bis 1917. Hrsg. u. kommentiert v. Mirko Nottscheid. Würzburg, 2008. ISBN 3-8260-3701-4
  • Karl Kraus: Briefe an Sidonie Nádherný von Borutin 1913–1936. Hrsg. Friedrich Pfäfflin, 2 Bände. Wallstein, Göttingen 2005. ISBN 3-89244-934-1
  • Karl Kraus und Kurt Wolff: Zwischen Jüngstem Tag und Weltgericht. Briefwechsel 1912–1921. Hrsg. Friedrich Pfäfflin. Wallstein, Göttingen 2007. ISBN 978-3-8353-0225-9.
  • «Du bist dunkel vor Gold.» Kete Parsenow und Karl Kraus. Briefe und Dokumente. Hrsg. Friedrich Pfäfflin. Wallstein, Göttingen 2011. ISBN 978-3-8353-0984-5
  • Karl Kraus und Mechtilde Lichnowsky: Briefe und Dokumente 1916-36. Hrsg. Friedrich Pfäfflin und Eva Dambacher. Marbach 2000.
  • Karl Kraus — Franz Werfel. Eine Dokumentation. Zusammengestellt und dokumentiert von Christian Wagenknecht und Eva Willms, (Reihe Bibliothek Janowitz, hg. von Friedrich Pfäfflin), Wallstein, Göttingen 2011. ISBN 978-3-8353-0983-8
  • «Wie Genies sterben». Karl Kraus und Annie Kalmar. Briefe und Dokumente 1899–1999. Hrsg. Friedrich Pfäfflin und Eva Dambacher. Wallstein, Göttingen 2001. ISBN 3-89244-475-7
  • Karl Kraus — Otto Stoessl: Briefwechsel 1902–1925. Hrsg. Gilbert J. Carr. Deuticke, Wien 1996.
  • Feinde in Scharen. Ein wahres Vergnügen dazusein: Karl Kraus — Herwarth Walden Briefwechsel 1909–1912. Hrsg. George C. Avery. Wallstein, Göttingen 2002. ISBN 978-3-89244-613-2
  • Karl Kraus contra… Die Prozeßakten der Kanzlei Oskar Samek. Hrsg. Hermann Böhm, 4 Bände. Wien 1995–1997.
  • Peter Altenberg: Dein unglücklicher Peter: Briefe an Karl Kraus. In: Andrew Barker und Leo A. Lensing: Peter Altenberg: Rezept die Welt zu sehen. Braumüller, Wien 1995. S. 209–268.
  • Anton Kuh: Luftlinien, Löcker-Verlag Wien 1981 (enthält Kuhs Stegreifrede vom 25. Oktober 1925 gegen Karl Kraus: Der Affe Zarathustras)

Література ред.

  • Theodor W. Adorno: Sittlichkeit und Kriminalität. Zum elften Band der Werke von Karl Kraus. In: Th.W.A.: Gesammelte Schriften. Bd. 11, Frankfurt a. M. 1974, S. 367–387.
  • Gerhard Amanshauser: Lektüre. Salzburg 1991, S. 26, 78, 107.
  • Helmut Arntzen: Karl Kraus und die Presse. München 1975 (Literatur und Presse. Karl-Kraus-Studien. Bd. 1), ISBN 3-7705-1272-3.
  • Walter Benjamin: Karl Kraus. in: W. B., Gesammelte Schriften, Bd. II/1, Frankfurt a. M. 1977, S. 334–367.
  • Elias Canetti: Karl Kraus — Schule des Widerstands, in: Macht und Überleben Berlin: LCB, 1972, ISBN 3-920392-36-1
  • Jens Malte Fischer: Karl Kraus. Studien zum ‚Theater der Dichtung‘ und Kulturkonservatismus, Kronberg 1973
  • Jens Malte Fischer: Karl Kraus, Stuttgart 1974
  • Mirko Gemmel: Die Kritische Wiener Moderne. Ethik und Ästhetik. Karl Kraus, Adolf Loos, Ludwig Wittgenstein. Parerga, Berlin 2005, ISBN 3-937262-20-2
  • Wolfgang Hink: «Die Fackel.» Hrsg. Karl Kraus. Bibliographie und Register. 2 Bde. München 1994
  • Youssef Ishagpour: Masse und Macht im Werk Elias Canettis, in: John Pattillo-Hess (Hrsg.), Tod und Verwandlung in Canettis Masse und Macht. Canetti-Symposion des Kunstvereins Wien, Löcker, Wien 1990, S. 78 — 89
  • Joachim Kalka: Slowenischer Leierkasten. Ein Gedicht von Karl Kraus. Ulrich Keicher, Warmbronn 2011.
  • Werner Kraft: Karl Kraus: Beiträge zum Verständnis seines Werkes. Müller, Salzburg 1956
  • Werner Kraft: Das Ja des Neinsagers: Karl Kraus und seine geistige Welt. edition text + kritik, München 1974, ISBN 3-415-00369-8
  • Reinhard Merkel: Strafrecht und Satire im Werk von Karl Kraus. Suhrkamp, Frankfurt 1998, ISBN 3-518-28945-4.
  • Michael Naumann: Der Abbau einer verkehrten Welt. Satire und politische Wirklichkeit im Werk von Karl Kraus. List, München, 1969 (zugl. Diss. phil. Ludwig-Maximilians-Universität München)
  • Alfred Pfabigan: Karl Kraus und der Sozialismus. Wien, 1976.
  • Friedrich Pfäfflin (Hrsg.): Der «Fackel»-Lauf. Bibliographische Verzeichnisse. Deutsche Schillergesellschaft, Marbach 1999, ISBN 3-933679-24-9
  • Friedrich Pfäfflin (Hrsg.): Aus großer Nähe. Karl Kraus in Berichten von Weggefährten und Widersachern, Bibliothek Janowitz, Wallstein, Göttingen 2008, ISBN 978-3-8353-0304-1
  • Sigurd Paul Scheichl und Christian Wagenknecht, Hrsg.: Kraus-Hefte, insges. 72 Hefte, Ed. Text + Kritik, München 1972–1994
  • Paul Schick: Karl Kraus. Rowohlt, Reinbek 1986, ISBN 3-499-50111-2.
  • John Theobald: The Paper Ghetto. Karl Kraus and Anti-Semitism. New York 1996.
  • Edward Timms: Karl Kraus. Satiriker der Apokalypse. Leben und Werk 1874–1918. Deuticke, Wien 1986 (als Taschenbuch: Suhrkamp, Frankfurt 1999 ISBN 3-518-39495-9).
  • Edward Timms: Karl Kraus: Apocalyptic Satirist. The Post-War Crisis and the Rise of the Swastika. Yale University Press, New Haven 2005. ISBN 0-300-10751-X
  • Hans Weigel: Karl Kraus oder Die Macht der Ohnmacht. Deutscher Taschenbuchverlag, München 1968, ISBN 3-423-00816-4.

Каталоги виставок ред.

  • Karl Kraus: eine Ausstellung des Deutschen Literaturarchivs im Schiller-Nationalmuseum Marbach; 8. Mai — 31. Oktober 1999/Ausstellung und Katalog. Friedrich Pfäfflin …, Marbach am Neckar (Schiller-Nationalmuseum) 1999, (Marbacher Kataloge; 52), ISBN 3-933679-19-2
  • Heinz Lunzer, Victoria Lunzer-Talos, Marcus Patka (Hrsg. i. A. des Jüdischen Museums der Stadt Wien): «Was wir umbringen» — Die Fackel von Karl Kraus, Katalog zur Ausstellung 1999, ISBN 3-85476-024-8

Посилання ред.

Карл Краус
у сестринських Вікіпроєктах
  Цитати у Вікіцитатах?
  Карл Краус у Вікісховищі?
  1. ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #118566288 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б Gaugusch G. Wer einmal war. Das jüdische Großbürgertum Wiens 1800-1938 A–K — Wien: Amalthea Signum Verlag, 2011. — S. 1548. — ISBN 978-3-85002-750-2
  3. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Карл_Краус&oldid=35951142