Артур Шніцлер
А́ртур Шні́цлер (нім. Arthur Schnitzler; *15 травня 1862 у Відні — †21 жовтня 1931, там само) — австрійський прозаїк та драматург.
| Артур Шніцлер | ||||
|---|---|---|---|---|
нім. Arthur Schnitzler  | ||||
 | ||||
| Народився | 15 травня 1862[1][2][…] Відень, Австрійська імперія[4] | |||
| Помер | 21 жовтня 1931[4][1][…] (69 років) Відень, Австрія[4] ·інсульт[5] і геморагічний інсульт | |||
| Поховання | Старе єврейське кладовище[d][6] | |||
| Країна |  Австрійська імперія Цислейтанія Австрія | |||
| Діяльність | письменник, драматург, лікар-письменник, сценарист, психіатр, прозаїк-романіст, телесценарист, кіносценарист | |||
| Сфера роботи | сценічне мистецтво | |||
| Alma mater | Віденський університет і Akademisches Gymnasiumd (1871) | |||
| Знання мов | німецька[2][7] | |||
| Мова творів | німецька | |||
| Роки активності | з 1891 | |||
| Magnum opus | Dream Storyd, Merry-Go-Round[d], Fräulein Elsed, Lieutenant Gustld і Flirtationd | |||
| Батько | Johann Schnitzlerd | |||
| Родичі | Markus Hajekd | |||
| Брати, сестри | Julius Schnitzlerd і Gisela Hajekd | |||
| У шлюбі з | Olga Schnitzlerd[8] | |||
| Діти | Heinrich Schnitzlerd, Lili Schnitzlerd і Paul Schnitzlerd | |||
| Автограф | _%C3%B6sterreichischer_Schriftsteller.png) | |||
| Нагороди | ||||
|
| ||||
 Артур Шніцлер у Вікісховищі | ||||
Біографія
ред.Народився у заможній єврейській родині, його батько був віденським лікарем-ларингологом. У 1879—1884 роках вчився на лікаря у Віденському університеті, після чого з 1886 по 1893 роки практикував, проте згодом повністю перейшов на літературу та театр. Цікавився психоаналітичною теорією Зиґмунда Фройда, сіоністським ученням Теодора Герцля, був добре знайомим із обома авторами. З 1890 року був учасником авангардного літературного кола «Молодий Відень», був у дружніх стосунках із Гуґо фон Гофмансталем. З 1923 року був президентом австрійського ПЕН-клубу.
1930 року дочка Шніцлера наклала на себе руки, що пришвидшило смерть письменника.
«Новела про сни» лягла в основу фільму «Із широко заплющеними очима» (1999) Стенлі Кубрика.
Навесні 1933 року разом з книгами інших провідних авторів (Томас Манн та Генріх Манн, Арнольд Цвайг та Штефан Цвайг, Еріх Марія Ремарк, Зігмунд Фройд, Джек Лондон, Андре Жид, Марсель Пруст та інші), у багаття нацистів в Німеччині потрапили й книжки Артура Шніцлера.
Особисте життя
ред.Супутницею життя з 1923 року і до його смерті в 1931 році була австрійська письменниця Клара Катаріна Поллачек[9].
Творчість
ред.- Твори Артура Шніцлера на ВікіДжерелах (німецькою) [Архівовано 29 грудня 2012 у Wayback Machine.]
- Твори Артура Шніцлера на сайті Проекту «Ґутенберґ» [Архівовано 27 лютого 2013 у Wayback Machine.]
Переклади українською
ред.- А. Шніцлер. Повернення Казанови. Царство снів: повісті / З нім. переклала Наталя Іваничук. — Львів: «Піраміда», 2012. — 164 с.
- А. Шніцлер. Повернення Казанови. Повісті, оповідання / З нім. переклав Іван Мегела. — Чернівці: видавництво газети «Молодий буковинець», 2003. — 336 с.
- А. Шніцлер. Передбачання долі. П'єси, оповідання / Переклад з німецької Івана Мегели. – Книги XXI. – 368 с.
Примітки
ред.- ↑ а б Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ а б в Шницлер Артур // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ https://www.kleinezeitung.at/kultur/buecher/6049003/Zum-90-Todestag-des-Autors_Arthur-Schnitzlers-letztes-Telefonat
- ↑ BillionGraves — 2011.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ 34 // marriage registry of the Jewish Community of Vienna — Т. 1903.
- ↑ Christa Bittermann-Wille. Clara Katharina Pollaczek ... Biographie. Frauen in Bewegung: 1848-1938. Österreichische Nationalbibliothek, Wien. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 18 вересня 2017. [Архівовано 2019-03-27 у Wayback Machine.]
Посилання
ред.
- Біографія на dhm.de [Архівовано 2 березня 2013 у Wayback Machine.] (нім.)
- Thomas Trenkler. Im Labyrinth des Dr. Schnitzler [Архівовано 2 вересня 2013 у Wayback Machine.] (нім.)
- Іван Зимомря. Тематична спорідненість прози М. Коцюбинського та А. Шніцлера