Карл Бюхер

німецький економіст

Карл Вільгем Бюхер (нім. Karl Wilhelm Bücher; 6 лютого 1847(18470206), м. Кірберг, Гессен ) — німецький економіст, історик етнічного господарства і статистик, уповноважений нової (молодої) історичної школи в політичній економії. Академік політичної економіки в Лейпцизькому університеті (1892—1917), основоположник та провідник Інституту газетоведенія при ньому. Основна різниця між «молодою» історичною школою та «старою» школою полягає в її суперечливості. На той час марксизм був поширеним явищем у Європі, але він був критичною межею «старої школи» в основному спрямованою на класичну політичну думку економії до 1870-х років.[6][7]

Карл Бюхер
нім. Karl Bücher
Народився 16 лютого 1847(1847-02-16)[1][2][3]
Kirbergd, Гюнфельден, Лімбург-Вайльбург, Гіссен, Гессен, Німеччина
Помер 12 листопада 1930(1930-11-12) (83 роки)
Лейпциг, Саксонія, Вільна держава Пруссія, Веймарська республіка, Німецький рейх[1]
Поховання
 : 
зображення місця поховання
Країна Flag of Germany (3-2 aspect ratio).svg Німеччина
Діяльність економіст, викладач університету, автор
Alma mater Боннський університет
Галузь економіка[4], статистика[4], соціологія[4] і педагогіка[4]
Заклад Лейпцизький університет, Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана, Базельський університет і Університет Карлсруе
Ступінь докторський ступінь[1]
Науковий керівник Arnold Dietrich Schaeferd[5]
Відомі учні Eugen Schmalenbachd[5]
Членство Саксонська академія наукd, Національна академія деї Лінчеї і Баварська академія наук

CMNS: Карл Бюхер у Вікісховищі

БіографіяРедагувати

Карл Бюхер народився в родині робочого Фрідріха Бюхера і його дружини Христіани, які займалися сільським господарством в містечку Кірбург. З 1863 по 1866 роки хлопчик відвідував гімназію в місті Гадамар та згодом в 1866—1869 роках глибоко почав вивчати історію та філософію в Боннському і Геттінгенському університеті. Через декілька років в 1970 році отримав степінь доктора наук, захистив в Боннському університеті десиртацію «Quaestionum Amphictyonicarum specimen. De gente Aetolica Amphictyonicae participe».[8]

Отримавши освіту, Карл працював домашнім вихователем і вчителем у гімназії. Протягом 1878—1880 років формувався редактором відділу економічної та соціальної політики в газеті «Frankfurter Zeitung».

У 1881 році отримав посаду доцента кафедри політичної економії та статистики в Мюнхенському університеті. Влітку 1882 року був призначений доктором статистики в Дерптському університеті і в цьому ж році одружився на Емілії Міттермаєр. У Дерптні працював на кафедрі етнографії, географії та статистики в якості наступника, зосередившись найбільше на статистиці.

Восени 1883 року Карл Бюхер очолив кафедру політичної економіки і грошей в Базельському університеті. У 1890 року став доктором етнічного господарства в політехнікумі в Карлсруе.[9] Протягом двох років, в 1892 році, Бюхер став доктором державної економіки на філософському факультеті Лейпцизького університету і пропрацював на цій посаді до 1921 року. У 1902—1903 роках Карла Бюхера призначили деканом філософського факультету, а в 1903—1904 роках — ректором Лейпцизького університету.

Наукові поглядиРедагувати

Бюхер вважав, що суспільство розвивалося поступово, з часом переходячи від періоду сільського господарства, в відсутності обміну, до муніципального господарства . Він також розділив економічну історію на три етапи її розвитку: 1) домашнє (натуральне, самодостатнє) господарство; 2) міське (ремісниче просте товарне) господарство; 3) народне (ринкове) господарство.[10] На початку 90-х років в роботі «Виникнення народного господарства» стверджував, що античність і раннє середньовіччя належали до періоду природного господарства. Також, Бюхер акцентував на різниці між античним господарством та економікою капіталістичного періоду. Противниками висновків Бюхера стали історики, у фокусі інтересу яких були проблеми суспільно-фінансових реалій давнього періоду: Юліус Белох, Едвард Майєр, а також Роберт Фон Пельман.

КнигиРедагувати

В області мистецтвознавства Карл Бюхер відомий як автор знаменитої книги «Arbeit und Rhythmus» (Лейпциг, 1896, 6-е видання-1924). У цій праці систематично аналізуються звукові та мовні матеріали, накопичені в процесі чистого економічного дослідження, особливо в процесі вивчення найдавнішої форми трудових об'єднань. Досліджуючи виробничий процес і технологію диких народів, Бюхер дійшов висновку, що на ранніх стадіях свого розвитку творчості, музика та поезія були органічно пов'язані, але домінуючою та вирішальною була робота. У цій книзі зображено походження музичних звуків від дотику інструментів, а також розглядаються вірші з основними робочими піснями. Зображено метод використання «Пісні праці» для великої кількості робітників у Європі, Африці та країнах Східної Азії. Книга написана яскравою та зрозумілою мовою і викликає інтерес у читачів. Це корисно для експертів-істориків, етнологів, соціологів, культурологів та економістів. До книги увійшла стаття Олександра Денілевського «Їжа і люди».[11]

Наукові роботиРедагувати

У числі академічних праць Карло Бюхера можливо відзначити:

  • «Die Frauenfrage im Mittelalter» (Тюбинген, 1882)
  • «Die Arbeiterfrage im Kaufmannstand» (Берлин, 1883)
  • «Die Bevölkerung von Frankfurt am M. im XIV und XV Jahrhundert» (т. I, Тюбинген, 1886)
  • «Von den Produktionsstätten des Weihnachtsmarktes» (Базель, 1887)
  • «Basels Staatseinnahmen und Steuervertheilung 1878—87» (Базель, 1888)
  • «Die Bevölkerung des Kantons Baselstadt am 1 XII 1888» (Базель, 1890)
  • «Die Wohnungs-Enquete in der Stadt Basel von 1—19 II 1889» (Базель, 1891)
  • «Das russische Gesetz über die in Fabriken und Manufakturen arbeitenden Minderjährigen vom 1 Juni 1882» (в «Jahrb. für Nationalökonomie», новое изд., 8 т.)
  • Бюхер К. Возникновение народного хозяйства: публичные лекции и очерки / ред. и пер. И. М. Кулишер — 5-е изд. испр. и доп., пер. по 16-му нем. изд. 1922 г. — Пг.: Akademia, 1923.

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Deutsche Nationalbibliothek, Staatsbibliothek zu Berlin, Bayerische Staatsbibliothek et al. Record #118516884 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
  4. а б в г Czech National Authority Database
  5. а б в Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  6. Бюхер Карл. www.booksite.ru. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 5 квітня 2021. 
  7. Бюхер Карл электронные книги, биография.. biblioclub.ru. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 5 квітня 2021. 
  8. Бюхер Карл: биография, интересные факты из жизни известного человека, кто еще из известных людей родился, умер 16 февраля. redday.ru. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 5 квітня 2021. 
  9. Bücher, Karl. hls-dhs-dss.ch (нім.). Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 5 квітня 2021. 
  10. Карл Бюхер и его периодизация хозяйственной жизни. Studref. Процитовано 5 квітня 2021. 
  11. Бюхер Карл. Работа и ритм. Рабочие песни, их происхождение, эстетическое и экономическое значение [PDF]. www.twirpx.com (рос.). Процитовано 5 квітня 2021. 

ЛітератураРедагувати