Карбонатні гірські породи

Карбонатні породи — гірські породи (г.п.), складені в осн. карбонатами природними. До цієї групи можуть бути віднесені всі г.п., що складаються з кальциту, арагоніту, доломіту, магнезиту, сидериту, анкериту, родохрозиту, вітериту і інш.

Основні складові мінерали і їх походження

Осн. мінерали, що складають К.п.: кальцит, доломіт, магнезит. У К.п. майже завжди присутні глиниста і органічна речовина, кварц, часто глауконіт, пірит, фосфорит і т. д.

Осн. маса К.п. утворилася осадовим шляхом в мор. і озерних басейнах.

Класифікація

Виділяється 3 гол. генетич. типи К.п.:

• органогенні
• хемогенні
• уламкові.

К.п. складають бл. 20 мас. % від усіх осадових утворень; вони відомі у відкладах різного віку, потужність пластів може досягати дек. сотень м.

К.п. дуже різноманітні за речовинним складом, структурою і походженням, внаслідок чого серед них виділяють багато типів і різновидів. Осн. масу К.п. поділяють в залежності від вмісту в них кальциту і доломіту і від співвідношення карбонатної і теригенної складових на такі різновиди:

• вапняк [СаСО₃ 95 -100 %, CaMg (СО₃)₂ 5-0 %];
• доломітовий вапняк (відповідно 50-95 % і 50-5 %);
• вапняковий доломіт (5-50 % і 95-50 %);
• доломіт (0-5 % і 100-95 %).

За вмістом СаСО₃ і глини виділяють:

• вапняк (доломіт) (95-100 % і 5-0 %);
• глинистий вапняк (доломіт) (75-95 % і 25-5 %);
• мергель, доломітовий мергель (25-75 % і 75-25 %);
• вапнякову (доломітову) глину (5-25 % і 95-75 %); глину (0-5 % і 100-95 %).

Різко відрізняється за структурою найчистіший різновид К.п. — крейда, що складається в осн. з тонких часток розміром 1-3 мк (залишки мор. водоростей кокколітофорид).

Карбонатні породи в залежності від межі міцності на стиск поділяються на:

- тверді (Т) з межею міцності при стиску більш — 600 кгс/см²

- середньої твердості (СТ) з межею міцності при стиску більше 300—600 кгс/см²

- м'які (М) з межею міцностей при стиску більше — 100—300 кгс/см²

- дуже м'які (ДМ) з межею міцності при стиску менше 100 кгс/см²

Застосування

К.п. належать до найбільш універсальних видів мінеральної сировини і застосовуються у багатьох галузях господарства.

Найбільші споживачі К.п. — пром-сть буд. матеріалів (виробництво цементу, вапна, щебеню, штучного і облицювального каменю), чорна металургія (флюсові вапняки, вогнетриви) і с.г.(вапнування кислих ґрунтів і добавка до корму худоби та птахів). К.п. використовується в кольоровій металургії, хім., цукровій, целюлозно-паперовій, електротехн., парфюмерній і інш. галузях.

Див. також

• Карбонатність порід
• Карбонатозація
• Суторо-стилолітовий шов

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.