Камаразавр
| Камаразавр | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Реставрація скелету, Австралійський музей юрського періоду
| ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Види
| ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
* Caulodon Cope, 1877
| ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Камаразавр (Camarasaurus) рід ящеротазових динозаврів. Їхні викопні рештки виявлені в Північній Америці, ці рослиноїдні тварини мешкали в Юрському періоді.
Знахідка ред.
Перша згадка про цього ящера датована 1877 роком, коли О. В. Лукас знайшов кілька хребців в штаті Колорадо, а Едвард Дрінкер Коп дав їм назву. Перший опис цілого скелета зроблено в 1925 році Чарльзом В. Гилмором. Скелет належав молодій особині й дуже часто саме його і зображають на ілюстраціях. Сам камаразавр, ймовірно, досягав довжини 18 метрів (60 футів). Він був рослиноїдним.
Середовище існування ред.
Створена верхньоюрськими породами формація Моррісон поширена на східних схилах Скелястих гір, де простягається з півночі на південь по території штатів Монтана і Нью-Мексико, США. На залитих водою і порослих лісом долинах і дельтах річок в пізній юрі відбувалося накопичення глин та мулів цієї формації, там і мешкали всі види завроподів — диплодоки, апатозаври, брахіозаври і багато інших. Але жоден вид не був настільки розповсюдженим, як камаразавр.
Будова ред.
Найважливіша відмінна риса камаразавра — будова його черепа. Він був великим, трохи походив на коробку, налічував багато великих отворів між кістками. Зуби ложкоподібної форми розташовувалися по всій довжині щелеп, а не тільки в передній їх частині, як у представників підродини діплодоцид. Передні ноги були коротші задніх, як у більшості завроподів, але лопатки залишалися високими, тому спина його навряд чи нахилялася вперед. Хребці не мали довгих відростків, тому малоймовірно, що камаразавр підіймався на задні ноги. Шия і хвіст його були коротші, ніж у більшості завроподів. Наявність сильних зубів говорить про те, що камаразавр харчувався більш твердою їжею, ніж діплодоціди. Швидше за все, він заковтував камені, за допомогою яких в шлунку перетиралася їжа. Знайдені у формації Моррісон купи відполірованих каменів — можливе свідчення того, що тварина, схожа на камаразавра періодично звільнялася від каменів зі шлунку, як це роблять нинішні кури, коли шлункові камені у них стираються.
Посилання ред.
|
Це незавершена стаття про динозаврів. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |