Йозеф Біцан (чеськ. Josef Bican, нар. 25 вересня 1913, Відень, Австрія — пом. 12 грудня 2001, Прага, Чехія) — австрійський та чехословацький футболіст, тренер. Разом з Йозефом Масопустом вважається найкращим гравцем в історії чехословацького футболу. Найкращий бомбардир національних чемпіонатів європейських країн — 518 голів.

Ф
Йозеф Біцан
Йозеф Біцан
Особисті дані
Народження 25 вересня 1913(1913-09-25)
  Відень, Австрія
Смерть 12 грудня 2001(2001-12-12) (88 років)
  Прага, Чехія
Поховання Вишеградський цвинтар[1]
Зріст 178 см
Вага 77 кг
Прізвисько «Пепі»
Громадянство Flag of Austria.svg Австрія, Flag of the Czech Republic.svg Чехословаччина і Flag of the Protectorate of Bohemia and Moravia.svg Протекторат Богемії і Моравії
Позиція нападник
Юнацькі клуби
1923–1928 Австрія
1930–1931 Австрія
«Герта» (Відень)
«Рапід» (Відень)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1931–1935 Австрія «Рапід» 49 (53)
1935–1937 Австрія «Адміра» 26 (18)
1937–1948 Чехословаччина «Славія» 204 (398)
1949–1951 Чехословаччина «Вітковіце» 58 (74)
1952–1953 Чехословаччина «Спартак» 9 (19)
1953–1955 Чехословаччина «Динамо» 29 (22)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1933–1936 Австрія Австрія 19 (14)
1938–1949 Чехословаччина Чехословаччина 14 (12)
1939 Flag of the Protectorate of Bohemia and Moravia.svg Богемія і Моравія 1 (3)
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

ДитинствоРедагувати

Батько Йозефа, Франтішек, переїхав до Відня з невеликого чеського села Седліце в пошуках кращої долі. Влаштувався працювати на заводі. Одружився на вродливій дівчині Людмилі, яка також мала чеські коріння. Молода родина мешкала в Фаворітені, районі на околиці Відня, виховувала трьох синів. Недалеко від Біцанів мешкала родина Матіаса Сінделара. Франтішек Біцан у вихідні грав у нападі за футбольний клуб вищого дивізіону «Герта». В 1921 році у матчі з «Рапідом» отримав тяжку травму і через рік помер. Маленький «Пепі», як називали Йозефа, в 9 років прийшов до «Герти». Грав за дитячі та юнацькі команди клубу. Родина Біцанів жила бідно і в 15 років Йозеф пішов працювати на взуттєву фірму «Шустек», яка мала свою футбольну команду. Через рік переходить на фабрику з виробництва фарби «Фарбенлутц», яка за умовами контракту надавала роботу і його мамі, а «Пепі» був зобов'язаний у вихідні грати за фабричний футбольний клуб. На матчі «Фарбенлутца» постійно приходив захисник «Рапіда» Роман Шрамзайс. Він і запросив Йозефа до юнацької команди свого клуба. Через тиждень Біцан грав за аматорів, а закінчив сезон у резервному складі.

«Рапід»Редагувати

За основну команду дебютував 3 вересня 1931 проти «Аустрії» і забив у ворота суперника чотири м'ячі. «Рапід» переміг 5:3.

«Славія»Редагувати

Забив найбільше голів за «Славію» в дербі проти «Спарти» — 35 голів (у 37 матчах)[2][3].

Збірна АвстріїРедагувати

У збірній на позиції центрального нападника грав Матіас Сінделар, а Біцану здебільшого доводилось грати лівого інсайда. Перший матч за головну команду країни провів у 20 років. 29 листопада 1933 у Глазго, австрійці зіграли внічию зі збірною Шотландії. Через два тижні забив переможний м'яч у поєдинку зі збірною Нідерландів.

ДосягненняРедагувати

Командні досягненняРедагувати

Особисті досягненняРедагувати

СтатистикаРедагувати

Огляд клубної кар'єри
Клуб Період Чемпіонат Кубок Кубок Мітропи Всього
Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
«Рапід» 1931-1935 49 53 9 13 3 1 61 67
«Адміра» 1935-1937 26 18 3 2 2 2 31 22
«Славія» 1937-1948,
1953-1955
233 417 43 108 10 12 286 537
«Вітковіце» 1950-1951 33 30 - - - - 33 30
Всього в Д-1 1931-1955 341 518 55 123 15 15 411 656
«Вітковіце» 1949 25 44 - - - - 25 44
«Спартак» 1952 9 19 4 4 - - 13 23
Всього в Д-2 1949, 1952 34 63 4 4 0 0 38 67
Всього 1931-1955 375 581 59 127 15 15 449 723

Статистика виступів на чемпіонаті світу:

1/8 фіналу
27 травня 1934
Австрія 3 — 2 Франція
Сінделар   45'
Шалль   93'
Біцан   109'
Звіт
Ніколя   18'
Верр'є   115' (пен.)

Австрія: Петер Платцер, Франц Цізар, Карл Сеста, Франц Вагнер, Йозеф Смістик ( ), Йоганн Урбанек, Карл Цишек, Йозеф Біцан, Маттіас Сінделар, Антон Шалль, Рудольф Фіртль. Тренер — Гуго Майзль

Франція: Алексіс Тепо ( ), Жак Мересс, Етьєн Маттле, Едмон Дельфур, Жорж Верр'є, Ноель Льєтер, Фріц Келлер, Жозеф Альказар, Жан Ніколя, Роже Рьйо, Альфред Астон. Тренери — Гастон Барро, Джордж Кімптон.


1/4 фіналу
31 травня 1934
Австрія 2 — 1 Угорщина
Хорват   7'
Цишек   51'
Звіт
Шароші   60' (пен.)
Болонья
Глядачів: 14 000

Австрія: Петер Платцер, Франц Цізар, Карл Сеста, Франц Вагнер, Йозеф Смістик, Йоганн Урбанек, Карл Цишек, Йозеф Біцан, Маттіас Сінделар, Йоганн Хорват ( ), Рудольф Фіртль. Тренер — Гуго Майзль.

Угорщина: Анталь Сабо, Йожеф Ваго, Ласло Штернберг ( ), Іштван Палоташ, Дьордь Сюч, Анталь Салаї, Імре Маркош, Іштван Авар, Дьордь Шароші, Геза Тольді, Тібор Кемень. Тренер — Еден Надаш.


1/2 фіналу
3 червня 1934
Італія 1 — 0 Австрія
Гвайта   19'
Звіт
«Сан-Сіро» (Мілан)
Глядачів: 45 000

Італія: Джанп'єро Комбі ( ), Еральдо Мондзельйо, Луїджі Аллеманді, Аттіліо Ферраріс, Луїс Монті, Луїджі Бертоліні, Енріке Гвайта, Джузеппе Меацца, Анджело Ск'явіо, Джованні Феррарі, Раймундо Орсі. Тренер — Вітторіо Поццо.

Австрія: Петер Платцер, Франц Цізар, Карл Сеста, Франц Вагнер, Йозеф Смістик ( ), Йоганн Урбанек, Карл Цишек, Йозеф Біцан, Маттіас Сінделар, Антон Шалль, Рудольф Фіртль. Тренер — Гуго Майзль.


за 3 місце
7 червня 1934
Австрія 2 — 3 Німеччина
Хорват   30'
Сеста   55'
Звіт
Ленер   1'42'
Конен   29'
«Стадіо Партенорео» Неаполь
Глядачів: 7 000

Австрія: Петер Платцер, Франц Цізар, Карл Сеста, Франц Вагнер, Йозеф Смістик, Йоганн Урбанек, Карл Цишек, Георг Браун, Йозеф Біцан, Йоганн Хорват ( ), Рудольф Фіртль. Тренер — Гуго Майзль.

Німеччина: Ганс Якоб, Пауль Янес, Вільгельм Буш, Пауль Зелінський, Райнгольд Мюнценберг, Якоб Бендер, Ернст Ленер, Отто Зіффлінг, Едмунд Конен, Фріц Шепан ( ), Маттіас Гайдеманн. Тренер — Отто Нерц.


Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. BillionGraves — 2011.
  2. Статистика «Дербі»
  3. NEJSLAVNĚJŠÍ ČESKÉ FOTBALOVÉ DERBY, Statistika
  4. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

ПосиланняРедагувати