Енріке Гвайта

італійський футболіст

Енріке Гвайта (італ. Enrique Guaita, нар. 15 липня 1910, Лукас-Гонсалес — пом. 10 травня 1959, Баїя-Бланка) — аргентинський та італійський футболіст, що грав на позиції нападника, зокрема за збірні Аргентини та Італії.

Ф
Енріке Гвайта
Енріке Гвайта
Енріке Гвайта
Особисті дані
Повне ім'я Енріке Лукас Гонсалес Гвайта
Народження 15 липня 1910(1910-07-15)
  Лукас-Гонсалес, Аргентина
Смерть 10 травня 1959(1959-05-10) (48 років)
  Баїя-Бланка
Зріст 172 см
Вага 73 кг
Громадянство  Італія
Позиція нападник
Юнацькі клуби
1927–1928 Аргентина «Естудьянтес»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1928–1933 Аргентина «Естудьянтес» 65+ (32+)
1933–1935 Італія «Рома» 61 (42)
1936–1937 Аргентина «Расинг» (Авельянеда) 57 (31)
1938–1939 Аргентина «Естудьянтес» 27 (9)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
1933 Аргентина Аргентина 2 (1)
1933 Італія Італія (B) 1 (2)
1934–1935 Італія Італія 10 (5)
1937 Аргентина Аргентина 2 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 9 березня 2015.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 9 березня 2015.

У складі італійської збірної — чемпіон світу, а в складі збірної Аргентини — чемпіон Південної Америки.

Клубна кар'єра

ред.

Народився 15 липня 1910 року в місті Лукас-Гонсалес. Вихованець футбольної школи клубу «Естудьянтес». Дорослу футбольну кар'єру 17-річний нападник розпочав 1928 року в основній команді того ж клубу, в якій провів п'ять сезонів, ставши одним з головних її нападників.

На молодого нападника звернули увагу скаути італійської «Роми», і 1933 року він став одним з багатьох аргентинських футболістів, які перетнули Атлантику аби грати в Серії A. Гвайта виявився серед них одним із найталановитіших, вже у своєму другому сезоні в Італії ставши найкращим бомбардиром італійської першості, забивши 28 голів у 29 матчах. Втім продовжити виступи на полях Італії Гвайті, як і його партнерам по команді, також аргентинцям, Алехандро Скопеллі та Андресу Станьяро, не судилося. Фашистська Італія саме готувалася до війни в Ефіопії і в рамках мобілізації виклики до казарм отримали й аргентинські футболісти «Роми», які на той час вже отримали італійське громадянство. Попри запевнення керівництва клубу, що до Африки гравців не відправлять, аргентинці вирішили не ризикувати й таємно виїхали до Франції, звідки повернулися на батьківщину.

В Аргентині Гвайта 1936 року став гравцем «Расинга» (Авельянеда), а протягом 1938–1939 років грав за рідний «Естудьянтес», після чого припинив виступи на професійному рівні.

Помер 10 травня 1959 року на 49-му році життя у місті Баїя-Бланка.

Виступи за збірні

ред.

1933 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Аргентини, провівши в її складі 3 гри.

Того ж року, вже перебравшись до Італії, провів одну гру за другу збірну цієї країни. А на початку 1934 був викликаний до головної збірної Італії, ставши автором обох голів італійців у програному нимі матчі Кубка Центральної Європи 1933—1935 проти збірної Австрії (2:4). Пізніше того ж року був включений до складу італійської збірної для участі у домашньому чемпіонаті світу. У першій грі турніру на стадії 1/8 фіналу на поле не виходив, але згодом брав участь в усіх іграх італійців на турнірі, включаючи виграний ними фінальний матч проти збірної Чехословаччини. До того у півфінальній грі проти австрійців став автором єдиного голу зустрічі, принісши італійцям перемогу і право участі у фіналі.

Після повернення до Аргентини знову залучався до її збірної, зокрема став у її складі континентальним чемпіоном 1937 року.

Статистика виступів

ред.

Статистика клубних виступів

ред.
Сезон Клуб Чемпіонат
Ліга Ігор Голів
1931   «Естудьянтес» ПД 34 15
1932 ПД 28 17
1933 ПД 3 0
1933-34   «Рома» A 32 14
1934-35 A 29 28
1936-37   «Расинг» (Авельянеда) ПД 57 31
1938   «Естудьянтес» ПД 23 8
1939 ПД 4 1
Усього 209 116

Статистика виступів за збірну Італії

ред.
 Статистика матчів і голів за збірну —   Італія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
11-2-1934 Турин Італія   2 – 4   Австрія Кубок Центральної Європи 2
25-3-1934 Мілан Італія   4 – 0   Греція Відбір до ЧС 1934 -
31-5-1934 Флоренція Італія   1 – 1   Іспанія ЧС 1934 - чвертьфінал -
1-6-1934 Флоренція Італія   1 – 0   Іспанія ЧС 1934 - чвертьфінал - перегравання
3-6-1934 Мілан Італія   1 – 0   Австрія ЧС 1934 - півфінал 1
10-6-1934 Рим Італія   2 – 1   Чехословаччина ЧС 1934 - Фінал - Перший титул
14-11-1934 Лондон Англія   3 – 2   Італія товариський матч -
9-12-1934 Мілан Італія   4 – 2   Угорщина товариський матч 2
17-2-1935 Рим Італія   2 – 1   Франція товариський матч -
24-3-1935 Відень Австрія   0 – 2   Італія Кубок Центральної Європи -
Усього Матчів 10 Голів 5

Статистика виступів у кубку Мітропи

ред.
Розіграш Стадія Дата та місце
проведення
Команда 1 Рахунок Команда 2 Голи та
інші дії
1 1935 1/8 16.06.1935, Рим   Рома 3:1 [Архівовано 16 січня 2021 у Wayback Machine.]   Ференцварош
2 1935 1/8 22.06.1935, Будапешт   Ференцварош 8:0 [Архівовано 21 січня 2021 у Wayback Machine.]   Рома
Всього у кубку Мітропи 2 0

Титули і досягнення

ред.

Командні

ред.
  Італія: 1934
  Аргентина: 1937

Особисті

ред.
1934–35 (28)

Посилання

ред.