Відкрити головне меню

Йоаким Мороховський (хресне ім'я Ілля; пол. Joachim Eliasz Morochowski, 1576, Львів ― 19 березня 1631, Володимир-Волинський) ― василіянин, єпископ Володимирський і Берестейський Руської Унійної Церкви, полеміст, агіограф.

Йоаким Мороховський
Йоаким Мороховський
Преосвященний Йоаким Мороховський, ЧСВВ
Єпископ Володимирський і Берестейський
9 серпня 1613 — 19 березня 1631
Обрання: 9 серпня 1613
Церква: Руська унійна церква
Попередник: Іпатій Потій
Наступник: Йосиф Велямин Рутський
 
Народження: 1576(1576)
м. Львів
Смерть: 19 березня 1631(1631-03-19)
м. Володимир-Волинський
Батько: Степан
Прийняття священичого сану: 1611
Прийняття монашества: 1612
Єпископська хіротонія: 3 липня 1614

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Народився у Львові в сім'ї Степана Мороховського гербу Корчак. Навчався в Папській Грецькій Колегії св. Атанасія в Римі (прибув 16 лютого 1596, від'їхав 1603)[1]. Повернувшись на Батьківщину, був прийнятий на службу до єпископа Володимирського і Київського митрополита Іпатія Потія. За сприяння кардинала Бернарда Мацейовського і нунція Клаудіо Ранґоні, 1609 став секретарем короля Сигізмунда ІІІ Вази[2]. 1611 р. отримав священичі свячення, а наступного року вступив до Василіянського Чину. 9 серпня 1613 по смерті Іпатія Потія отримав номінацію на Володимирську єпископську катедру. Висвячений на єпископа 3 липня 1614 (1616 православна волинська шляхта вимагала на Сеймі його усунення, але безрезультатно).

Інцидент у ЛьвовіРедагувати

 
Корчак — герб роду Мороховських

Перебуваючи у Львові на початку 1615 р., Йоаким Мороховський із митрополитом Йосифом Велямином Рутським вирішили відвідати друкарню Ставропігійного братства, яка діяла при монастирі святого Онуфрія (тоді православного). Вони, разом зі свитою увійшли в монастир. Братія обителі з братчиками, боячись підступу, вдарили на сполох і «дзвонили на кгвалть». На дзвін збіглися передміщани, зчинилася бійка. Побиті владики зі слугами ледве втекли, після чого подали скаргу в суд. «Староста посажал пред міщан, а міщан на ратушь позываль, повідаючи, жесте гвалть учинили на манастыри й пана Руцкого хотілисте забити». Ця справа дуже дорого обійшлася братству ― у протоколах зафіксовані всі оплати і витрати на старосту, прокураторів, гетьмана й інших, а також і на самого Рутського і слуг Муроховського[3].

ДіяльністьРедагувати

1624 брав участь в з'їзді унійних єпископів у Новогрудку, на якому мали місце дебати на тему унії з православними, а 1626 на Кобринському синоді, з якого разом із єпископом Єремією Почаповським склав звіт королеві та папському нунцієві, і задекларував фінансову підтримку на відкриття головної семінарії. Був консультантом нунція в справі приготування у Львові 28 травня 1629 р. православно-унійного синоду, який все ж не відбувся[2]. Старався про поширення унії, дбав про піднесення освітнього рівня духовенства, часто організовував єпархіальні синоди. Відреставрував і матеріально забезпечив катедру у Володимирі-Волинському і Берестю, в своїх маєтках збудував кілька церков; підтримував школу і Володимирську катедральну капітулу, а бл. 1626 при катедрі заснував Братство Непорочної Діви Марії, для якого подбав про папський привілей[4].

Помер 19 березня 1631 р. і був похований у Володимир-Волинському катедральному соборі.

ТвориРедагувати

Опублікував:

  • «Paregoria, albo utulenie uszczypliwego Lamentu mniemanej Cerkwie Świętej Wschodniej» (Вільно, 1612) ― відповідь на антиунійний «Threnos, to jest Lament Wschodniej Cerkwie» Мелетія Смотрицького;
  • «Dyskurs o początku rozerwania Cerkwie greckiej od Kościoła rzymskiego i kto był tego przyczyną» (Замостя, 1622) ― твір написаний ще в молодості (кін. ХVI ст.);
  • «Życie świętego Ignacego patriarchy carogrodzkiego» (Замостя, 1624) ― переклад з грецької мови;
  • «Relacja o zamordowaniu okrutnym Jozafata archiepiskopa połockiego» (Замостя, 1624) ― релігійно-полемічний твір;

Можливо був співавтором творів Іпатія Потія:

  • «Harmonia albo korkondancja Cerkwi świętej Orientalnej z Kościołem świętym rzymskim» (Вільно, 1608);
  • «Relacja i uważenia postępków niektórych około cerkwi ruskich wiłeńskich roku 1608 i 1609» (1609) ― цей твір приписують Потієві.

ПриміткиРедагувати

  1. Dmytro Blažejovskyj. Byzantine Kyivan rite students… — P. 82.
  2. а б Paweł Janowski. Eliasz Morochowski… ― S. 304.
  3. Архив Юго-Западной России: Часть 1. Том XI. Киев: Университетская типография, 1904. — C. 344—345
  4. Paweł Janowski. Eliasz Morochowski… ― S. 305.

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати