Відкрити головне меню

Зори́ківка — село в Україні, в Міловському районі Луганської області. Населення становить 824 осіб. Орган місцевого самоврядування — Зориківська сільська рада.

село Зориківка
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район/міськрада Міловський
Рада/громада Зориківська сільська рада
Код КОАТУУ 4422882201
Облікова картка Зориківка 
Основні дані
Засноване 1780
Населення 824
Площа 6,46 км²
Густота населення 127,55 осіб/км²
Поштовий індекс 92523
Телефонний код +380 6465
Географічні дані
Географічні координати 49°24′18″ пн. ш. 39°50′45″ сх. д. / 49.40500° пн. ш. 39.84583° сх. д. / 49.40500; 39.84583Координати: 49°24′18″ пн. ш. 39°50′45″ сх. д. / 49.40500° пн. ш. 39.84583° сх. д. / 49.40500; 39.84583
Середня висота
над рівнем моря
86 м
Водойми р. Комишна
Найближча залізнична станція Зоринівка
Місцева влада
Адреса ради 92500, с. Зориківка, вул. Центральна, 37; тел. 9–54-31
Карта
Зориківка. Карта розташування: Україна
Зориківка
Зориківка
Зориківка. Карта розташування: Луганська область
Зориківка
Зориківка


Історичні відомостіРедагувати

За даними на 1864 рік на казенній слободі Старобільського повіту Харківської губернії мешкало 1772 особи (894 чоловічої статі та 878 — жіночої), налічувалось 189 дворових господарства, існувала православна церква, відбувався щорічний ярмарок[1].

Станом на 1885 рік у колишній державній слободі, центрі Зориківська волості, мешкало 2070 осіб, налічувалось 311 дворових господарств, існували православна церква й школа, відбувався щорічний ярмарок[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2294 осіб (1146 чоловічої статі та 1148 — жіночої), з яких всі — православної віри[3].

За даними на 1914 рік у слободі проживало 3530 мешканців[4].

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СССР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 44 людей[5].

НаселенняРедагувати

За даними перепису 2001 року населення села становило 824 особи, з них 94,17 % зазначили рідною мову українську, 5,46 % — російську, а 0,37 % — іншу[6].

ТакожРедагувати

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. рос. дореф. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 3012)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  3. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-249)
  4. рос. дореф. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.
  5. Мартиролог. Луганська, ст. 183
  6. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua