Зональні турніри зі шахів — початковий етап системи розіграшу чемпіонату світу. Затверджений 18-м конгресом ФІДЕ в Гаазі в 1947 році. Спочатку зональні турніри повинні були проходити у 8 зонах, на які ФІДЕ розподілили всі національні шахові федерації, що входять до її складу. Канада, СРСР і США були виділені в самостійні зони. Намічені на 1947 зональні турніри провести не вдалося, в тому числі і в СРСР. Відбулося лише 2 турніри в Хілверсюмі та Гельсінкі. Кваліфікаційний комітет ФІДЕ склав персональний список 20 учасників міжзонального турніру, включаючи чемпіонів США і Канади Ісаака Кешдена і Деніела Яновського. Від СРСР в список були включені Ісаак Болеславський, Ігор Бондаревський, Давид Бронштейн, Олександр Котов, Андор Лілієнталь (замість Ісаака Кешдена, який відмовився брати участь), В'ячеслав Рагозін і Сало Флор.

Надалі зональні турніри проводилися кожні 3 роки. До 1987 року кількість зон зросла до 13. У зоні яку представляла шахова федерація СРСР відбір учасників для міжзональний турнірів проводився або в чемпіонатах СРСР, або в спеціальних зональних турнірах.

Зональні турніри в СРСР

ред.
Рік Місто Турнір Переможець + = Результат
1951 Москва 19-й чемпіонат СРСР Пауль Керес 9 2 6 12 із 17
1955 Москва 22-й чемпіонат СРСР Юхим Геллер 10 5 4 12 із 19 [1]
1958 Рига 25-й чемпіонат СРСР Михайло Таль 10 3 5 12½ з 18
1961 Москва 28-й чемпіонат СРСР Тигран Петросян 9 1 9 13½ з 19
1964 Москва Матч-турнір семи Борис Спаський 4 2 6 7 із 12
1966/1967 Тбілісі 34-й чемпіонат СРСР Леонід Штейн 8 2 10 13 із 20
1969 Москва 37-й чемпіонат СРСР Тигран Петросян 7 1 14 14 із 22 [2]
1972 Баку 40-й чемпіонат СРСР Михайло Таль 9 0 12 15 із 21
1975 Вільнюс 9 із 15
1978 Львів Юрій Балашов 5 1 8 9 із 14
1982 Єреван Артур Юсупов 7 1 7 10½ з 15
1985 Рига 52-й чемпіонат СРСР Михайло Гуревич 6 3 10 11 із 19 [3]
1987 Мінськ 54-й чемпіонат СРСР Олександр Белявский 7 2 8 11 із 17 [4]
1990 Львів Зональний турнір СРСР 1990 Смбат Лпутян
Олексій Широв
Олексій Дрєєв
Леонід Юдасін
6 из 9
6 із 9
6 із 9
6 із 9

Зони

ред.
  • I зона (Західноєвропейська)
  • II зона (Центральноєвропейська)
  • III зона (Східноєвропейська)
  • IV зона (СРСР)
  • V зона (США)
  • VI зона (Канада)
  • VII зона (Центральноамериканська)
  • VIII зона (Південноамериканська)
  • IX зона (Західноазійська)
  • X зона (Східноазійська)

Цикл 1947—1950

ред.
Зона Рік Місто Турнір Переможець + = Результат
середньо-європейська 1947 Хілверсюм Альберик О'Келлі 8 0 5 10½ з 13
північна Гельсінкі Еро Бьок 8 1 2 9 із 11 [5]
США 1946 Нью-Йорк Чемпіонат США Айзек Кешден з
канадська 1947 Квебек Чемпіонат Канади Деніел Яновський з

ФІДЕ не вдалося провести решту зональних турнірів і через це визначення 16 учасників міжзонального турніру (крім Альберика О'Келлі[6], Єро Бьока, Айзека Кешдена[7] та Деніела Яновського) поручили кваліфікаційній комісії, до якої увійшли представники 11 національних федерацій. Члени комісії представили списки, в яких перше місце давало 20 очок, друге — 19, третє — 18 і так далі.

Кваліфікаційна комісія встановила такий склад: Основний:

Кандидаты:

Решта кандидатів:

Цикл 1951—1953

ред.

Зони (Кваліфіканти):

  • I Західноєвропейська (Глігоріч, Унцікер, Матанович, Прінс, Голомбек)
  • II Східноєвропейська і африканська (Пахман, Сабо, Барца, Штольц, Фолтис)
  • III Азійська (австралійська і ново-зеландська) (Вейд)
  • IV СРСР (Геллер, Котов, Авербах, Петросян, Тайманов)
  • V США (Стайнер)
  • VI Канада (Вайтоніс)
  • VII Центральноамериканська (Санчес)
  • VIII Південноамериканська (Болбочан, Елісказес, Пильник)
Зона Рік Місто Турнір Переможець + = Результат
I 1951 Бад-Пірмонт Светозар Глігорич 9 1 4 11 із 14
II 1951 Марианські-Лазні Людек Пахман 10 0 6 13 із 16
III Роберт Вейд із
IV 1951 Москва 19-й чемпіонат СРСР Пауль Керес 9 2 6 12 із 17
V Герман Стайнер із
VI 1951 Ванкувер Чемпіонат Канади Повілас Вайтоніс 9 0 3 10½ з 12
VII Луїс Санчес із
VIII 1951 Мар-дель-Плата Хуліо Болбочан
Еріх Елісказес
16
18
0
2
6
2
19 із 22
19 із 22

Радянські шахісти на підставі результатів XIX першості країни і з урахуванням успіхів у інших змаганнях виділили для участі в міжзональному турнірі гросмейстерів Юхима Геллера і Олександра Котова, майстрів Юрія Авербаха, Тиграна Петросяна і Марка Тайманова. Лише Котов був учасником попереднього міжзонального турніру 1948 року.

Десять представників Європи і Африки визначилися двома зональними турнірами. На початку 1952 року помер Ян Фолтис, і його місце було надано першому кандидату зони Гідеону Штальбергу, який не використав своє право участі в зональному турнірі. США з наданих двох місць використали лише одне — для Стейнера. Друге передали першому кандидатові від американських зон Пильнику.

Цикл 1954—1956

ред.

Зональні турніри Європи були організовані за новою системою, затвердженою XXVII конгресом ФІДЕ. За цією системою країни, що представлені в зонах більш ніж одним учасником, направляють їх не в один і той самий турнір (як було раніше), а в усі три турніри, відповідно до встановленого списку.

Зони:

  • I  
  • II  
  • III  
  • IV СРСР
  • V США
  • VI Канада
  • VII  
  • Каракас (центральноамериканська зона)
Зона Рік Місто Турнір Переможець + = Результат
1954 Мюнхен Вольфганг Унцікер 11 0 8 15 із 19
1954 Прага/Маріанські Лазні Людек Пахман 12 1 6 15 із 19
1954 Мар-дель-Плата/Буенос-Айрес Оскар Панно 14 0 7 17½ з 21
1954 Каракас Антоніо Медіна 10 із
IV 1955 Москва 22-й чемпіонат СРСР Юхим Геллер 10 5 4 12 із 19 [1]
V 1954 Нью-Йорк Чемпіонат США Артур Бісгаєр 7 0 6 10 із 13
VI 1953 Вінніпег Чемпіонат Канади Ф. Андерсон
Деніел Яновский
7
6
1
0
0
2
7 із 8 [8]
7 із 8

Цикл 1957—1959

ред.

Зони:

  • I Західноєвропейська
  • II Центральноєвропейська
  • III Східноєвропейська
  • IV СРСР
  • NA США
  • VI Канада
  • VII Центральноамериканська
  • VIII Південноамериканська
  • IX Азійська
Зона Рік Місто Турнір Переможець + = Результат
I 1957 Вагенінген Ласло Сабо 10 0 7 13½ з 17
II 1957 Дублін Людек Пахман 12 0 5 14½ з 17
III 1957 Софія Мирослав Філіп 7 0 5 9½ з 13
IV 1958 Рига 25-й чемпіонат СРСР Михайло Таль 10 3 5 12½ з 18
V 1957/1958 Нью-Йорк 12-й чемпіонат США Боббі Фішер 8 0 5 10½ з 13
VI 1957 Каракас Борис де Грейф 11 із
VII 1957 Ріо-де-Жанейро Оскар Панно 12 1 2 13 із 15
VIII 1957 Чемпіонат Канади Повілас Вайтоніс 8½ з 9
IX 1957 Маніла Родольфо Кардосо 8 із

Цикл 1960—1962

ред.

Тоді ФІДЕ складалася з понад 50 шахових федерацій, які були розділені на 9 зон:

  • I Західноєвропейська
  • II Центральноєвропейська
  • III Східноєвропейська
  • IV СРСР
  • V США
  • VI Канада
  • VII Центральноамериканська
  • VIII Південноамериканська
  • IX Азійська
    • а. Південноазійська і Тихоокеанська
    • б. Західно- та Центральноазійська

З кожної зони кваліфікувалися від 1 до 4 учасників.

Зона Рік Місто Турнір Переможець + = Результат
I 1960 Мадрид Светозар Глігорич
Артуро Помар
Лайош Портиш
Ян Хейн Доннер
8
8
6
7
2
2
0
1
5
5
9
7
10½ из 15 [9]
10½ з 15
10½ з 15
10½ з 15
II 1960 Берг ен Даль Фрідрік Олафссон 6 0 3 7½ з 9 [10]
II 1961 Маріанські Лазні Фрідрік Олафссон 10 0 5 12½ з 15
III 1960 Будапешт Гедеон Барца 8 2 5 10½ з 15
IV 1961 Москва 28-й чемпіонат СРСР Тигран Петросян 9 1 9 13½ з 19
V 1960/1961 15-й чемпіонат США Боббі Фішер 7 0 4 9 із 11
VI Деніел Яновский із
VII Каракас Мігель Куеллар 7½ з
VIII Сан-Паулу Х. Болбочан 11 1 5 13½ из 17
IXa Сідней Сесіл Пурді 7 із
ІХб Мадрас Матч проти Сукіена Момо Мануель Аарон 3 1 0 3 из 4
IX 1961 Мадрас Матч против Сесіл Пурді Мануель Аарон 3 0 0 3 із 3

Примітки

ред.
  1. а б Переміг Василь Смислов у додатковому матчі з рахунком 4 : 3 (+1 =6)
  2. Переміг у додатковому матчі Лева Полугаєвського з рахунком 3½ : 1½ (+2 =3)
  3. Завдяки кращому коефіцієнту в основному турнірі
  4. Переміг Валерія Салова в додатковому матчі з рахунком 3:1 (+2 =2)
  5. Матч проти Йости Штольца завершився внічию й Бека визнали переможцем, оскільки в турнірі він переміг Штольца
  6. а б Відмовились від участі
  7. а б Не передбачаючи особливих досягнень від своїх представників шахова федерація США не забезпечила участь у турнірі Айзеку Кешдену й Арнольду Денкеру, а тим більше не претендувала на включення кандидата Ізреєла Горовиця.
  8. Своїм представником Канадська шахова федерація призначила Яновського
  9. У додатковому матч-турнірі: 1) Светозар Глігорич — 3½; 2-3) Артуро Помар и Лайош Портіш — 3; 4) Ян Хейн Доннер — 2½.
  10. Турнір не вважався зональним, оскільки влада Нідерландів не допустила в представника НДР Вольфганга Ульмана

Джерела

ред.
  • Л. Я. Абрамов: «Шахматы за 1947—1949 гг.». Москва. «Физкультура и спорт», 1951 г. С. 55—58.
  • Л. Я. Абрамов: «Шахматы за 1951—1952 гг.». Москва. «Физкультура и спорт», 1953 г. С. 18—19.
  • М. А. Бейлин: «Шахматы за 1957 год». Москва. «Физкультура и спорт», 1959 г. С.208—211.

Посилання

ред.