Зимові Олімпійські ігри 2010

Зимові Олімпійські ігри 2010, офіційна назва — XXI зимові Олімпійські ігри — міжнародні спортивні змагання, що проходили з 12 по 28 лютого в канадському місті Ванкувері (провінція Британська Колумбія) та в прилеглому гірськолижному курорті Вістлері. Офіційним організатором Олімпійських і Паралімпійських ігор був Олімпійський та Паралімпійський організаційний комітет Ванкувера (англ. Vancouver Organizing Committee, VANOC).

XXI Зимові Олімпійські ігри
XXI Зимові Олімпійські ігри
XXI Зимові Олімпійські ігри
Місто Канада Ванкувер
Країн 82
Спортсменів 2632
Розіграно медалей 86 у 15 видах
Церемонія відкриття 12 лютого 2010
Церемонія закриття 28 лютого 2010
Вебсторінка

www.vancouver2010.com

CMNS: Зимові Олімпійські ігри 2010 у Вікісховищі

Це треті олімпійські ігри, які прийняла Канада — і перші в провінції Британська Колумбія. Канада приймала літні Олімпійські ігри в 1976 році в Монреалі, (провінція Квебек) і зимові Олімпійські ігри 1988 року в Калгарі (провінція Альберта). Також зимові Олімпійські ігри 2010 стали першими іграми на стадіонах НХЛ, оскільки починаючи з зимових Олімпійських ігор в Наґано гравцям НХЛ дозволено брати у них участь.

Ванкувер став найбільшим і найтеплішим містом, де відбувалися зимові Олімпіади. Середньомісячна температура у лютому дорівнює 4,8 °C.

ІсторіяРедагувати

 
Олімпійський прапор піднятий біля мерії м. Ванкувера

Олімпійський комітет Канади (англ. The Canadian Olympic Association) обрав Ванкувер як місто кандидат від Канади. Іншими претендентами були Калгарі, що хотіло вдруге прийняти Олімпіаду, — і Квебек. Місто Квебек уже було претендентом від Канади на Олімпійські ігри 2002 року. Голосування відбулося 21 листопада 1998 року і Ванкувер-Вістлер отримали 26 голосів комітету, місто Квебек 25 і Калгарі 21. Другий раунд голосування відбувся між двома основними конкурентами 3 грудня 1998 року. Ванкувер виграв звання претендента від Канади 40 голосами проти 32 голосів за Квебек.

2 липня 2003 року у Празі Ванкувер виграв конкурсне голосування Міжнародного Олімпійського Комітету, результат якого виголосив голова МОК Жак Рогге. Головними претендентами крім Ванкувера були південнокорейський Пхьончхан і австрійський Зальцбург.

ПриготуванняРедагувати

 
Canada Hockey Place — рідний стадіон хокейного клубу НХЛ Ванкувер Канакс

Організаційний комітет програми Заклик до волонтерів (англ. Call for Volunteers) розпочав свою роботу 12 лютого 2008 року. Було визначено, що для проведення Олімпійських і Паралімпійських ігор у Ванкувері й Вістлері необхідно 25 тис. волонтерів. Майже відразу через вебсторінку почали збір заявок, а активну фазу роботи з волонтерами розпочали у травні 2009 року.

МайданчикиРедагувати

Олімпіада 2010 року стала першою олімпіадою, церемонія відкриття і закриття якої відбулася на критому майданчику. Сталося це у найбільшому у світі надувному стадіоні Плаза Британської Колумбії (англ. BC Place Stadium). Змагання відбувалися також на таких майданчиках:

Майданчик Розташування Вид Вміщує Посил.
Canada Hockey Place[n 1] Ванкувер Хокей з шайбою 18 630 [1]
Cypress Mountain Західний Ванкувер фрістайл, сноубординг 8 000 [2]
Richmond Olympic Oval Річмонд Ковзанярський спорт 8 000 [3]
Pacific Coliseum Ванкувер Фігурне катання, Шорт-трек 14 239 [4]
UBC Winter Sports Centre Ванкувер Хокей з шайбою 7 200 [5]
Vancouver Olympic/Paralympic Centre Ванкувер Керлінґ 6 000 [6]
Whistler Creekside Вістлер Гірськолижний спорт 7 600 [7]
Whistler Olympic Park Вістлер Біатлон, Лижні перегони, Стрибки з трампліна 6 000 [8]
Whistler Sliding Centre Вістлер Бобслей, Санний спорт, Скелетон 12 000 [9]
 
Льодовий стадіон Pacific Coliseum

Квитки на заходи Олімпіади 2010 можна купити починаючи з 3 жовтня 2008 року.

12 лютого 2009 року на спеціально встановленому в центрі міста електронному годиннику офіційно розпочався відлік одного року до Олімпіади. З короткою промовою виступив президент МОК Жак Рогге.

ЗмаганняРедагувати

Проведення змагань з 15 зимових видів спорту було оголошено в рамках зимових Олімпійських ігор 2010 року. Вісім видів належать до льодових: бобслей, санний спорт, скелетон, хокей із шайбою, фігурне катання, ковзанярський спорт, шорт-трек і керлінг, а решту лижні змагання: гірськолижний спорт, сноубординг, фристайл, біатлон, лижні перегони, стрибки з трампліна та лижне двоборство.

Календар змаганьРедагувати

 ●  Церемонія відкриття     Попередні змагання  ●  Фінальні змагання     Генеральна репетиція  ●  Церемонія закриття
Лютий 12
П
13
С
14
Н
15
П
16
В
17
С
18
Ч
19
П
20
С
21
Н
22
П
23
В
24
С
25
Ч
26
П
27
С
28
Н
Комп. золотих
медалей
Гірськолижний спорт 10
Біатлон 10
Бобслей 3
Лижні перегони 12
Керлінг 2
Фігурне катання 4
Фрістайл 6
Хокей з шайбою 2
Санний спорт 3
Лижне двоборство 3
Шорт-трек 8
Скелетон 2
Стрибки з трампліна 3
Сноубординг 6
Ковзанярський спорт 12
Загальна кількість комплектів нагород 6 6 5 6 7 5 4 6 6 4 4 6 5 7 7 2 86
Церемонії
Лютий 12
П
13
С
14
Н
15
П
16
В
17
С
18
Ч
19
П
20
С
21
Н
22
П
23
В
24
С
25
Ч
26
П
27
С
28
Н

УчасникиРедагувати

Медальний залікРедагувати

Топ-10 неофіційного національного медального заліку:

Місце Країна Золото Срібло Бронза Загалом
1   Канада 14 7 5 26
2   Німеччина 10 13 7 30
3   США 9 15 13 37
4   Норвегія 9 8 6 23
5   Південна Корея 6 6 2 14
6   Швейцарія 6 0 3 9
7   КНР 5 2 4 11
7   Швеція 5 2 4 11
9   Австрія 4 6 6 16
10   Нідерланди 4 1 3 8

Українська делегаціяРедагувати

Загалом на XXI зимові Олімпійські ігри поїхали 47 спортсменів (+ 10 резервістів), 34 тренери (з них 3 резервістів), 9 лікарів (з них 1 резервіст). Також у складі офіційної делегації у Канаду відправилися міністр спорту Юрій Павленко, президент НОКу Сергій Бубка, шеф української місії Ніна Уманець.

Біатлон:

Чоловіки — Андрій Дериземля, Сергій Седнєв, Сергій Семенов, Олександр Біланенко та В'ячеслав Деркач: Жінки — Оксана Хвостенко, Лілія Вайгіна-Єфремова, Віта Семеренко, Валя Семеренко, Олена Підгрушна та Людмила Писаренко

Фігурне катання:

Спортивні пари: Тетяна Волосожар — Станіслав Морозов, Катерина Костенко — Роман Талан: Танцюристи: Анна Задорожнюк — Сергій Вербило: Одиночне катання: Антон Ковалевський

Лижні гонки

Жінки — Валентина Шевченко, Марина Анцибор, Віта Якимчук, Катерина Григоренко, Тетяна Завалій, Лада Нестеренко: Чоловіки — Роман Лейбюк, Олександр Пуцко

Стрибки з трампліну

Віталій Шумбарець, Володимир Бощук, Олександр Лазарович

Лижне двоборство

Володимир Трачук

Санний спорт

Одиночний: жінки — Наталія Якушенко, Лілія Лудан: Двійки: Андрій Кісь — Юрій Гайдук, Тарас Сеньків — Роман Захарків

Фрістайл

Жінки — Ольга Волкова, Надія Діденко, Ольга Полюк: Чоловіки — Олександр Абраменко, Енвер Аблаєв, Станіслав Кравчук

Гірськолижний спорт

Жінки: Богдана Мацьоцька, Анастасія Скрябіна: Чоловіки: Ростислав Фещук

Сноуборд

Аннамарі Чундак, Йосип Пеняк

Резерв:

Алла Бекназарова (фігурне катання), Марина Галайджян (санний спорт), Володимир Зуєв (фігурне катання), Сергій Ліфіренко (шорт-трек), Роман Прима (біатлон), Інна Супрун (біатлон)

Витрати Канади на проведення Зимових Олімпійських ігор 2010Редагувати

За даними ради міжнародних відносин США, офіційний бюджет Зимових Олімпійських ігор 2010 становить 8.97 мільярди доларів США.[10]

Трагічні випадкиРедагувати

Санно-бобслейна траса у Вістлері була зведена спеціально для цих Олімпійських ігор і є однією з найнебезпечніших у світі.

Ще до початку відкриття 12 лютого трагічно загинув 21-річний грузинський саночник Нодар Кумаріташвілі. Він вилетів із дистанції й врізався в стовп під час тренувальних заїздів. На парад олімпійських збірних делегація Грузії вийшла з траурними пов'язками і чорними шарфами, чорна стрічка була прив'язана до національного прапора країни, а на церемонії відкриття усі присутні вшанували пам'ять загиблого хвилиною мовчання.

За день до цієї події схожий випадок стався з румунською саночницею Віолеттою Страматурару, при цьому їй вдалося уникнути серйозних травм.

КазусиРедагувати

На церемонії запалювання Олімпійського вогню, який повинні були запалити Вейн Грецкі й ще четверо спортсменів, — серед яких був і параолімпієць, — не спрацювала автоматика, яка повинна була підняти з-під підлоги стадіону один з елементів чаші Вогню. Тому, власне, церемонія відкриття вийшла дещо затягнутою.

РезультатиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Venues–Canada Hockey Place. Vancouver Organizing Committee. Архів оригіналу за 21 вересня 2008. Процитовано 13 лютого 2009. 
  2. Venues–Cypress Mountain. Vancouver Organizing Committee. Архів оригіналу за 21 вересня 2008. Процитовано 13 лютого 2009. 
  3. Venues–Richmond Olympic Oval. Vancouver Organizing Committee. Архів оригіналу за 21 вересня 2008. Процитовано 13 лютого 2009. 
  4. Venues–Pacific Coliseum. Vancouver Organizing Committee. Архів оригіналу за 21 вересня 2008. Процитовано 13 лютого 2009. 
  5. Venues–UBC Thunderbird Arena. Vancouver Organizing Committee. Архів оригіналу за 21 вересня 2008. Процитовано 13 лютого 2009. 
  6. Venues–Vancouver Olympic/Paralympic Centre. Vancouver Organizing Committee. Архів оригіналу за 21 вересня 2008. Процитовано 13 лютого 2009. 
  7. Venues–Whistler Creekside. Vancouver Organizing Committee. Архів оригіналу за 21 вересня 2008. Процитовано 13 лютого 2009. 
  8. Venues–Whistler Olympic/Paralympic Park. Vancouver Organizing Committee. Архів оригіналу за 21 вересня 2008. Процитовано 13 лютого 2009. 
  9. Venues–The Whistler Sliding Centre. Vancouver Organizing Committee. Архів оригіналу за 21 вересня 2008. Процитовано 13 лютого 2009. 
  10. Реальні витрати Китаю на організацію Олімпіади у 10 разів вищі за офіційні – Business Insider. Економічна правда (укр.). Архів оригіналу за 4 лютого 2022. Процитовано 4 лютого 2022. 

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати