Зиков Віталій Валерійович

Віталій Зиков
Віталій Зиков
Ім'я при народженні	Віталій Валерійович Зиков
Народився	5 жовтня 1979 (44 роки); Липецьк, Росія
Громадянство	Росія
Діяльність	письменник
Мова творів	російська
Жанр	фентезі
Премії	«Меч без імені»
	Сайт: vitaly-zykov.ru

Віталій Зиков (народився 5 жовтня 1979, Липецьк) — російський письменник, фантаст.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Зиков.

Біографія

Народився у місті Липецьку 5 жовтня 1979 року. У ранньому дитинстві намагався писати оповіді, але захоплення швидко пройшло.

У 1996 році закінчив школу-ліцей № 44 із золотою медаллю і поступив в Липецький національний технічний університет. У 2001 році закінчивши його пішов на заочну аспірантуру. Тоді і зайнявся викладацькою діяльністю.

Сам письменник в одному з інтерв'ю каже що писати почав через парі між ним і своїм одногрупником, але програв його. Щоб довести собі що він чогось вартий письменник в 2003 році почав роботу над романом «Безымянный раб», який в квітні 2004-го був виданий видавництвом «Альфа-книга». У цьому ж році за неї був нагороджений премією «Меч без имени».

23 грудня 2004 року в Дисертаційній раді Воронезького національного технічного університету захистив кандидатську дисертацію.

З 2008 року основним видом діяльності стало написання книг. Тоді ж отримав звання академіка Міжнародної академії духовної єдності народів світу.

В березні 2009 фондом реалізації соціально-патріотичних програм «Родина» нагороджений медаллю Н. В. Гоголя.

В 2010 р. Став кавалером пам'ятної медалі «А. С. Грибоедов 1795—1829».

В 2012 році Міжнародним співтовариством громадських об'єднань-товариств дружби з народами закордонних країн за внесок в розвиток міжнародних літературних відносин нагороджений грамотою

У 2013 році від Союзу письменників Росії отримав літературно-громадську премію «Светить всегда» і нагороджений орденом «В. В. Маяковский».

У вересні 2013 ще одне хобі стало роботою — почав працювати як провідний експерт в одній московській компанії. Але з літератури не пішов і вів роботу над творами. У 2014 році Московська міська організація Союзу письменників Росії нагородила дипломом імені М. Ю. Лермонтова «Недаром помнит вся Россия» з врученням медалі «М. Ю. Лермонтов 1814—1841».

У тому ж році постановою Правління Московської обласної організації Союзу письменників Росії нагороджений медаллю Івана Буніна.

В 2015 році нагороджений грамотою від от Російського державного військового історико-культурного центру при уряді Російської федерації.

Член Спілки письменників Росії, член Ради з фантастики і пригод при Спілці письменників Росії. Одружений є донька і син.

Серії

Дорога домой

«Война за выживание»

Конклав Бессмертных. В краю далёком (дата написання липень 2006 — грудень 2007) (дата виходу лютий 2008)
Конклав Бессмертных. Проба сил (дата написання вересень 2007 — травень 2008) (дата виходу: серпень 2008)
Конклав Бессмертных. Во имя потерянных душ (дата написання вересень 2009 — квітень 2011) (дата виходу серпень 2011)

Оповіді і романи

Флорист (Гамзарские байки) (2004) — оповідь у складі збірки «На перекрестках фэнтези»
Наследство Братства Сумерек (2007) — оповідь у складі збірки «Никого над нами»
Знание — сила! (Гамзарские байки) (2008) — оповідь у складі збірки «Чего хотят демоны»
Удача травозная (Гамзарские байки) (2012) — оповідь у складі збірки «Меч императора»
Праймлорд, или Хозяин Одинокой Башни (2014) — роман

Премії

«Меч без імені» за 2004 год — за найкращий дебютний роман («Безіменний раб»)

Інтерв'ю

Інтерв'ю в ростовській газеті «Поиск» (№ 5, травень 2005). Задавала питання Мария Гончарова [Архівовано 28 листопада 2016 у Wayback Machine.]

Посилання

Стаття про Віталія Зикова [Архівовано 31 грудня 2016 у Wayback Machine.]
Інтерв'ю для журналу в 2008 році [Архівовано 19 листопада 2016 у Wayback Machine.]
Біографія [Архівовано 2 грудня 2016 у Wayback Machine.]
Премія «Меч Без Имени» [Архівовано 31 березня 2018 у Wayback Machine.]