Зиков Євген Кирилович
Зиков Євген Кирилович (нар. 20 лютого 1932, Україна — †3 лютого 1957, Антарктида) — студент-практикант п'ятого курсу Державної морської академії імені адмірала С. О. Макарова (Санкт-Петербург), який загинув в Антарктиді поблизу наукової станції «Мирний».
| Зиков Євген Кирилович | |
|---|---|
| Народився | 20 лютого 1932 Баранівка, Семенівський район (Чернігівська область) |
| Помер | 3 лютого 1957 (24 роки) ·трагічний випадок |
| Поховання | Антарктида |
| Громадянство |  СРСР |
| Національність | українець |
| Діяльність | студент-практикант |
| Alma mater | Державна морська академія імені адмірала С. О. Макарова |
| Брати, сестри | Зиков Іван Кирилович |
Життєпис
ред.Народився 20 лютого 1932 року в селі Баранівка Семенівського району на Чернігівщині в багатодітній родині.
Навчання починав у районному центрі Іскітим Новосибірської області, куди батьки переїхали в 1933 році. У 1949 році родина повернулася в Україну й оселилася в місті Ніжині Чернігівської області, де Євген продовжив навчання в міській середній школі № 7.
У 1952 році вступив до Ленінградського вищого інженерного морського училища ім. адмірала Макарова на судноводійний факультет. Як студент-практикант був зарахований до складу 2-ї РАЕ, що формувалася в Калінінграді. У грудні 1956 року експедиція відправилася в далекий рейс на борту дизель-електрохода «Лєна».
Далекий рейс дизель-електрохода «Лєна»
ред.На початку грудня 1956 року дизель-електрохід «Лєна» відправився у свій далекий рейс із Калінінградського порту. Спочатку маршрут пролягав через Кільський канал, Північне море і Нідерланди, де стоянка тривала майже тиждень. Далі — міста Фліссінген, Міддельбург, протока Ла-Манш, що єднає Північне море з Атлантичним океаном. На далекій відстані — береги Англії та Франції. Потім — Біскайська затока й берег Іспанії. Наприкінці грудня «Лєна» підійшла до північно-західних берегів Африки. Уночі пройшли повз Канарські острови. Перетнули тропік Рака. Попереду — узбережжя французької західної Африки. Порт Дакар — столиця Сенегалу.
Першого січня 1957 року електрохід перетнув екваторіальний кліматичний пояс. Після стоянки в південноафриканському порту Кейптаун він став на курс до наукової станції Мирний. Перетнувши меридіан Мису Доброї Надії, він увійшов до Індійського океану, район островів Принц Едвард.
Трагічна подія
ред.3 лютого 1957 року на відстані трьох кілометрів на захід від наукової станції Мирний трапилася катастрофа. Під час розвантаження судна величезний шмат льодового бар'єру несподівано впав у море. Обірвалися кормові швартові. За якусь мить провалилися під воду тисячі тонн льоду. Ця маса потягла за собою людей і вантаж: бочки з пальним, дерев'яні балки, металеві труби. Пролунав сигнал тривоги. У крижаній воді опинилися дев'ять осіб. Негайно почалися роботи з рятування людей. Пошуки ускладнювалися погодними умовами. Усі були знайдені та підняті на борт, але двоє померли, не приходячи до тями: капітан-лейтенант Микола Буромський, випускник гідрографічного факультету Вищого військово-морського училища імені М. В. Фрунзе та Євген Зиков, студент-практикант Ленінградського вищого інженерного морського училища імені адмірала Макарова. Їхні тіла були поховані на невеликому скелястому березі поблизу острова Хаусел. Надгробною плитою стала природна скеля з надписом «Склоните голову сюда приходящие. Они отдали жизнь в борьбе с суровой природой Антарктиды». Першим, кому повідомили про трагічну подію, був старший брат Зиков Іван Кирилович.
Вшанування
ред.На мапі Антарктиди з'явився острів Євгена Зикова, у місті Ніжині (Чернігівська область) — вулиця, названа його ім'ям.
Див. також
ред.Література
ред.- Бардин В. И. Ещё одно путешествие на край Земли. — М.: Мысль, 1982. — 174 с. (рос.)
- Контровский В. И. Русские на Крайнем Юге [Архівовано 25 лютого 2012 у Wayback Machine.]. (рос.)
- Дубровин Л. И., Преображенская М. А. «О чем говорит карта Антарктики» — Ленинград: Гидрометеоиздат, 1987. — С. 160 (рос.)
- Полозов В. В. «Через два океана» — Калинин: Кн. изд-во, 1960. (рос.)
- Гордиенко Т. А. «Ледяной покров прибережных вод Восточной Антарктиды» — Труды Советской Антарктической енциклопедии, т. 11, 1960. (рос.)
- Васильківський Г. «Вулиця імені Є. К. Зикова» — Ніжин: газета «Під прапором Леніна» від 12 січня 1975. — С. 3.
Посилання
ред.- Документальний фільм: «Русская Антарктида. XXI век. 2015» [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] — похорони М. Буромського і Є. Зикова.