Семенівський район (Чернігівська область)

район у Чернігівській області (Україна)

Семе́нівський райо́н — колишній район Чернігівської області України з центром у місті Семенівка. Район межує з Новгород-Сіверським, Корюківським Чернігівської області, Климовським та Стародубським районами Брянської області (Росія). Відстань до обласного центру: залізницею — 346 км: автомобільними шляхами — 168 км.

Семенівський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті Чернігівська область
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область: Чернігівська область
Код КОАТУУ: 7424700000
Утворений: 1926 р.
Населення: 17 164 (на 1.01.2019)
Площа: 1470 км²
Густота: 12.9 осіб/км²
Тел. код: +380-59
Поштові індекси: 15400—15472
Населені пункти та ради
Районний центр: Семенівка
Міські ради: 1
Сільські ради: 17
Міста: 1
Села: 67
Селища: 4
Районна влада
Голова ради: Малкович Василь Васильович
Голова РДА: Буданов Денис Сергійович[1]
Вебсторінка: Семенівська РДА
Семенівська районна рада
Адреса: 15400, Чернігівська обл., Семенівський р-н, м. Семенівка, вул. Червона площа, 6, 2-13-30
Мапа
Мапа

Семенівський район у Вікісховищі

Клімат помірно континентальний, м'який з достатньою вологістю. Ґрунти дерново-підзолисті. Корисні копалини (нерудні): торф, глина, пісок.

Географія ред.

  Росія
  Росія   Новгород-Сіверський район
Корюківський район

Історія ред.

Територія району є частиною історичного українського краю Стародубщина, а сама адміністративна одиниця утворена у складі України 1926 — цей терен був повернутий зі складу РСФСР до України як відступне в ході стародубської суперечки українських комуністів з московськими, які 1919 анексували інтегральну частину УНР із центром в Стародубі (тепер у складі РФ).

Історичні та природні пам'ятки ред.

Під охороною держави — 102 пам'ятки історії та культури. Серед них 15 — археології, 5 — мистецтва, 2 — архітектури, 76 — пам'ятники воїнам-землякам. 20 ботанічних та гідрологічних заказників, залишки поселення епохи мезоліту (ІХ тисячоліття до н. е.) біля с. Баранівка та хут. Шведчина.

Економіка ред.

Семенівський район — один із небагатьох в області, в якому відроджується льонарство. У районі зберігся льонозавод у селі Іванпуть. У 2016 році льон-довгунець у районі вирощували на площі 352 га, на 1020 га вирощували льон-кучерявець. Усі посівні площі зібрані. На льонозавод надійшло майже 1500 тонн трести, що дозволить майже півроку стабільно працювати підприємству. Проблем зі збутом сировини нема. Переробка трести вже почалася, надійшли перші тонни льоно волокна.[2]

Населення ред.

Національний склад населення за даними перепису 2001 року[3]:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 22286 94,98%
росіяни 1054 4,49%
білоруси 59 0,25%
молдовани 13 0,06%
інші 53 0,23%

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 18859 80,37%
російська 4551 19,39%
білоруська 20 0,09%
інші 35 0,15%

Персоналії ред.

Населені пункти зняті з обліку ред.

Політика ред.

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Семенівського району була створена 31 виборча дільниця. Явка на виборах складала — 59,30% (проголосували 7 496 із 12 641 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 30,52% (2 288 виборців); Юлія Тимошенко — 21,78% (1 633 виборців), Олег Ляшко — 13,33% (999 виборців), Сергій Тігіпко — 13,05% (978 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,64%.[4]

Примітки ред.

  1. Розпорядження Президента України від 28 травня 2020 року № 381/2020-рп «Про призначення Д.Буданова головою Семенівської районної державної адміністрації Чернігівської області»
  2. Відроджується льонарство // «Світ-інфо». — . — № 88. — С. 3.
  3. а б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Чернігівська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Архів оригіналу за 16 травня 2022. Процитовано 7 квітня 2017. 
  4. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 19 березня 2016. 

Посилання ред.