Відкрити головне меню

БіографіяРедагувати

Народився 11 квітня 1896 року в слободі Велика Мартинівка (нині — Ростовська область Росії). До російської імператорської армії призваний 1915 року. Учасник Першої світової війни, командував ротою на Кавказькому фронті, прапорщик.

До лав РСЧА вступив у 1918 році. Член ВКП(б) з 1919 року. Учасник громадянської війни в Росії. Брав участь у боях на Південно-Східному, Південному, Південно-Західному і Кавказькому фронтах командиром загону, полку, помічником інспектора піхоти 10-ї армії, начальником штабу і командиром бригади, помічником начальника штабу 1-го кінного корпусу й начальником відділу штабу 2-ї кінної армії.

1928 року закінчив КУКС «Постріл». У міжвоєнний період обіймав посади окружного військового комісара і коменданта міста Ростов-на-Дону, командира стрілецького полку, коменданта Благовіщенського укріпленого району, начальника Слуцьких піхотних курсів удосконалення командного складу. У 1938 році заарештований и звільний з лав РСЧА. Після звільнення у 1939 році відновлений в лавах РСЧА.

Початок німецько-радянської війни комбриг О. І. Зигін зустрів на посаді командира 174-ї стрілецької дивізії 22-ї армії Західного фронту. Дивізія відзначилась при обороні Полоцька (Білорусь). У липні 1941 року біля озера Ордово з успіхом прорвав оборону супротивника й вивів дивізію з оточення, за що був нагороджений орденом Леніна. Згодом командував 186-ю і 158-ю стрілецькими дивізіями, 58-ю, 39-ю та 4-ю гвардійською арміями.

Загинув, підірвавшись на міні, 27 вересня 1943 року біля села Кирияківка Глобинського району Полтавської області. Був похований у Петровському парку в Полтаві, у 1969 році останки перенесено до меморіального комплексу Солдатської Слави.

 
Пам'ятник в Полтаві

НагородиРедагувати

Був нагороджений орденом Леніна (31.08.1941), двома орденами Червоного Прапора, орденами Кутузова 1-го ступеня (09.04.1943), Вітчизняної війни 1-го ступеня (22.09.1943), Червоної Зірки, медалями.

Пам'ятьРедагувати

На місці загибелі споруджено обеліск. У Полтаві 1957 року встановлено пам'ятник О. І. Зигіну, одна з вулиць і площа міста названі його ім'ям[1]. Також ім'ям генерала Олексія Зигіна названо одну з вулиць Полоцька.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати