Зелене (Жмеринський район)
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
|
Зеле́не — село в Україні, у Копайгородській селищній громаді Жмеринського району Вінницької області.
| село Зелене | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Вінницька область |
| Район | Жмеринський район |
| Тер. громада | Копайгородська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA05060070080018340 |
| Облікова картка | Зелене. |
| Основні дані | |
| Засноване | 1929 (95 років) |
| Населення | 176 |
| Площа | 0,434 км² |
| Густота населення | 405,53 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 23054 |
| Телефонний код | +380 4341 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°53′22″ пн. ш. 27°44′25″ сх. д. / 48.88944° пн. ш. 27.74028° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
286 м |
| Відстань до обласного центру |
79 км |
| Відстань до районного центру |
41 км |
| Найближча залізнична станція | Копай |
| Відстань до залізничної станції |
1 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 23053, Вінницька область, Жмеринський р-н, смт Копайгород, вул. Центральна, 28 |
| Карта | |
  Зелене | |
 Зелене | |
| Мапа | |
| |
Географія
ред.Село розташоване за 79 км від обласного центру, 41 км від районного центру та 7 км від адміністративного центру громади. В селі бере початок річка Безіменна, ліва притока Лядової. На околиці села розташована залізнична станція Копай (за 1 км).
Історія
ред.Село Зелене засноване 1929 року. До революції на території сучасного села Зелене росли кремезні дуби. Цим урочищем володів пан Богуцький. Згодом він перепродав цю територію іншому, багатому Волошину. Вже при радянській владі, коли в Копайгороді існував районний центр, у райвиконкомі працював інженером-будівельником та архітектором Данило Шлапак, родом з Мар'янівки.
Посватавши в сусідніх Володіївцях молоду дівчину Ганну, Данило вирішив господарювати самостійно на власній землі. Викупив у Волошина згадану місцину всього за два воли. Новий власник вирізав частину дубів і спорудив із заготовленого матеріалу велику стодолу. Тут і народилася дочка Галина у липні 1928 року, яка стала першою корінною жителькою майбутнього села. Невдовзі звели й хату, котра збереглася до наших днів. Отже, на початку існування село мало назву Червона Дубина, оскільки там росло багато дубів. На даний момент в селі залишився лише один дуб, який самотньо височить на пагорбі і є єдиним свідком усіх подій ХХ століття. Згодом назву села перейменували на хутір Кірова, а згодом в село Зелене. Така назва неспроста, тут надзвичайно красива природа. Село з одного боку оточене лісом, у якому ростуть могутні дерева, а з іншого — полем, на якому колосяться жито та пшениця. Також є невеличкий ставок, який невблаганно старіє(заростає очеретом).
В центрі села побудована церква Святого Миколая за кошти меценатів, які є місцевими жителями.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», село увійшло до складу Копайгородської селищної громади[1].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Барського району, село увійшло до складу Жмеринського району[2].
Примітки
ред.- ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області». www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Література
ред.- Володі́ївці // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974. — том Вінницька область / А. Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972: 788 с. — С. 134
Посилання
ред.- Погода у Зеленому. [Архівовано 4 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |