Збірна України з хокею із шайбою

Збірна України з хокею із шайбою — національна чоловіча команда України, яка представляє країну на міжнародних змаганнях з хокею. Функціонування команди забезпечує Федерація хокею України (ФХУ). За результатами червня 2021 року команда посідає 27-е місце у світовому рейтингу хокейних збірних. З 2008 року виступає в Дивізіоні I чемпіонату світу (другий за ієрархією дивізіон світового хокею).

Збірна України з хокею із шайбою
Прізвиськожовто-сині
ФедераціяФедерація хокею України
Начальник командиОлександр Буткевич
Головний тренерДмитро Христич
АсистентиОлег Шафаренко
Тімур Чермашенцев
Олег Задоєнко
КапітанІгор Мережко
Найбільше виступівВасиль Бобровников (182)
Найкращий бомбардирВіталій Литвиненко (43)
Найбільше очокВіталій Литвиненко (105)
Поточний рейтинг ІІХФ27
Найвищий рейтинг ІІХФ11 (уперше у 2003)
Найнижчий рейтинг ІІХФ27 (уперше у 2021)
Кольори команди              
Форма
Перша міжнародна гра
 Казахстан 5 - 1 Україна Україна
(Санкт-Петербург, Росія; 14 квітня 1992)
Найбільша перемога
 Україна 37 - 2 Бельгія Бельгія
(Блед, Словенія; 13 березня 1993)
Найбільша поразка
 Фінляндія 9 - 0 Україна Україна
(Гельсінкі, Фінляндія; 3 травня 2003)
Чемпіонати світу
Виступів27 (дебют у 1993)
Найвище досягнення9-ті (2002)
Олімпійські ігри
Виступів на Олімпіадах1 (дебют у 2002)
Міжнародна статистика (В-П-Н)
156–163–27

Історія

ред.

Протягом 1952—1991 року українські хокеїсти, які мешкали в УРСР, на міжнародній арені виступали у складі збірної команди СРСР. Українські гравці-емігранти та гравці українського походження виступали в різних чемпіонатах по всьому світу, зокрема в НХЛ (зокрема, Вейн Грецкі, Террі (Тарас) Савчук та інші). Процес виокремлення українського хокею зі структури хокею радянського розпочався після проголошення незалежності України 1991 року.

Першу неофіційну зустріч новостворена збірна України провела на товариському турнірі в Санкт-Петербурзі 14 квітня 1992 року проти збірної Казахстану. Перша офіційна зустріч — проти того ж супротивника, відбулася 6 листопада 1992 року у Мінську, в рамках кваліфікаційного раунду до чемпіонату світу в Дивізіоні «C». Цій події передувало створення Федерації хокею України та її входження до структури Міжнародної федерації хокею із шайбою (ІІХФ), яке відбулося 6 травня 1992.

За перших років свого існування, збірна України з хокею змагалася у Дивізіоні «C» чемпіонату світу, який займав третє місце в ієрархії міжнародних хокейних турнірів. Прорив команди до еліти світового хокею відбувся в сезоні 1997—1998, коли українці спочатку перемогли в турнірі Дивізіону «C» і перейшли до другого за ієрархією Дивізіону «B», і вже за рік, зайняли перше місце й в цьому Дивізіоні, забезпечивши, таким чином, собі місце серед учасників топ-дивізіону.

Впродовж 9 років поспіль збірна України залишалася учасником елітного Дивізіону чемпіонату світу, втративши місце у світовій хокейній еліті лише за результатами чемпіонату світу 2007 року. Найвище досягнення української збірної за час участі у чемпіонатах світу — 9 місце на чемпіонаті світу 2002 року.

За всю свою історію, команда лише одного разу змогла подолати кваліфікаційний раунд для участі у хокейному турнірі Зимових Олімпійських ігор. Це сталося при відборі до участі в Зимових Олімпійських іграх 2002 року. Безпосередньо на Олімпіаді у Солт-Лейк-Сіті українці розпочали свої виступи у групі «B» попереднього групового турніру, по ходу якого здобули перемоги над збірними Швейцарії та Франції, а також мінімально програли 0–1 збірній Білорусі. Саме ця поразка виявилася фатальною — за результатами виступів обидві команди мали однакову кількість очок, але, відповідно до регламенту змагання, єдину путівку до основного олімпійського турніру завдяки перемозі в очному двобої отримали білоруси. Виступ на Олімпіаді збірна України завершила нищівною поразкою з рахунком 2–9 від збірної Латвії у грі за 9 місце та мусила задовольнитися підсумковим 10-м місцем олімпійського хокейного турніру.

Виступи на Олімпійських іграх

ред.
  • 1994 — не пройшла кваліфікацію
  • 1998 — не пройшла кваліфікацію
  • 2002 — 10-те місце
  • 2006 — не пройшла кваліфікацію
  • 2010 — не пройшла кваліфікацію
  • 2014 — не пройшла кваліфікацію
  • 2018 — не пройшла кваліфікацію
  • 2022 — не пройшла кваліфікацію

Виступи на чемпіонатах світу

ред.

Товариські турніри

ред.
  • Переможець Кубка Спартака (1999)[1]

Всі тренери збірної

ред.

Склад команди

ред.

Станом на 9 травня 2021

Воротарі
# Гравець Хват Зріст Вага Дата народження Команда
Богдан Дяченко Л 184 см 79 кг 6 жовтня 1998   Донбас Донецьк
Дмитро Кубрицький П 183 см 83 кг 20 липня 2002   Сокіл Київ
Олег Петров Л 176 см 85 кг 20 березня 1993   Дніпро Херсон
Захисники
# Гравець Хват Зріст Вага Дата народження Команда
Олександр Александров Л 176 см 73 кг 22 квітня 1997   Кременчук
Володимир Алексюк П 182 см 87 кг 22 червня 1987   Кременчук
Артур Чолач Л 189 см 91 кг 6 червня 2003   Сокіл Київ
Артем Гребеник Л 181 см 76 кг 4 червня 2002   Білий Барс Біла Церква
Денис Матусевич П 188 см 79 кг 27 жовтня 2001   Дніпро Херсон
Євген Ратушний Л 182 см 67 кг 19 травня 2001   Сокіл Київ
Іван Сисак Л 177 см 75 кг 20 серпня 2001   Сокіл Київ
Всеволод Толстушко Л 178 см 85 кг 31 травня 1993   Кременчук
Нападники
# Гравець Хват Зріст Вага Дата народження Команда
Сергій Бабінець Л 184 см 80 кг 5 вересня 1987   Маріуполь
Роман Благий П 189 см 78 кг 25 жовтня 1987   Маріуполь
Дмитро Даниленко Л 176 см 75 кг 10 квітня 2000   Донбас Донецьк
Андрій Деніскін Л 195 см 100 кг 14 липня 1998   Кременчук
Гліб Кривошапкін Л 179 см 75 кг 10 травня 2000   Краматорськ
Вадим Мазур Л 175 см 78 кг 17 лютого 1998   Маріуполь
Андрій Міхнов Л 200 см 97 кг 26 листопада 1983   Сокіл Київ
Дмитро Німенко Л 180 см 86 кг 1 травня 1988   Сокіл Київ
Максим Разумов Л 177 см 79 кг 2 червня 1999   Донбас Донецьк
Іван Савченко П 190 см 100 кг 19 березня 1993   Кременчук
Богдан Ступак Л 175 см 70 кг 22 серпня 1999   Сокіл Київ
Артем Целогородцев Л 184 см 76 кг 9 листопада 2001   Дніпро Херсон
Святослав Тимченко Л 185 см 73 кг 6 вересня 2001   Дніпро Херсон
Тренерсько-адміністративний штаб

Статистика гравців

ред.

Статистика станом на 10 квітня 2010

Кількість матчів
Гравець Матчі
1. Василь Бобровников 182
2. Віталій Литвиненко 154
3. Роман Сальников 150
4. Юрій Гунько 148
5. Валентин Олецький 142
6. Олександр Матвійчук 124
7. Сергій Климентьєв 108

Примітка. Гравці, виділені жирним шрифтом, продовжують виступи.

Статистика тренерів

ред.

Статистика станом на 10 квітня 2010

Кількість матчів
Тренер Матчі
1. Олександр Фадєєв
2. Анатолій Богданов
3. Олександр Сеуканд
4. Володимир Голубович
5. Михайло Захаров
6. Дейв Льюїс
7. Анатолій Хоменко 6 (5—1)

Фотогалерея

ред.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Як Україна Росію в хокей била. 20 років тому наша команда принизила росіян у Москві (відео). Архів оригіналу за 22 серпня 2019. Процитовано 22 серпня 2019.
  2. У національної збірної новий тренер. Архів оригіналу за 22 серпня 2019. Процитовано 22 серпня 2019.
  3. В українських хокеїстів новий тренер. Архів оригіналу за 22 серпня 2019. Процитовано 22 серпня 2019.
  4. Збірну України очолив іноземець. Архів оригіналу за 22 серпня 2019. Процитовано 22 серпня 2019.
  5. Збірну України очолив триразовий переможець Кубка Стенлі. Архів оригіналу за 22 серпня 2019. Процитовано 22 серпня 2019.
  6. Хокейну збірну України очолив колишній тренер «Локомотиву» [Архівовано 22 серпня 2019 у Wayback Machine.]
    Анатолій Хоменко пішов у відставку [Архівовано 22 серпня 2019 у Wayback Machine.]
  7. Андрій Назаров офіційно став головним тренером хокейної збірної України [Архівовано 22 серпня 2019 у Wayback Machine.]
    Хокей. Назаров покидає посаду головного тренера збірної України [Архівовано 22 серпня 2019 у Wayback Machine.]
  8. Олександр Годинюк затверджений головним тренером збірної України з хокею. Архів оригіналу за 22 серпня 2019. Процитовано 22 серпня 2019.
  9. Олександр Савицький — головний тренер національної збірної України. Архів оригіналу за 22 серпня 2019. Процитовано 22 серпня 2019.
  10. Андрія Срюбка призначено головним тренером національної чоловічої збірної команди України. Архів оригіналу за 22 серпня 2019. Процитовано 22 серпня 2019.

Посилання

ред.