Відкрити головне меню

Збислава Святополківна (1085-1090 — 1112-1114) — давньоруська княжна з династії Рюриковичів, дочка великого князя київського Святополка Ізяславича, правнучка великого князя київського Ярослава Мудрого. Дружина польського князя Болеслава III Кривоустого, котрий був онуком Доброніги-Марії, дочки великого князя київського Володимира Святославича.

Збислава Святополківна
Народилася не раніше 1085 і не пізніше 1090
Померла ім. 1114
Володіє мовами давньоруська
Рід Рюриковичі
Батько Святополк II Ізяславич
У шлюбі з Болеслав III Кривоустий
Діти Владислав II Вигнанець

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Матір Сбислави була представницею чеської династії Пржемисловичів[1], що вийшла заміж за Святополка Ізяславича. Сбислава згадується в Повісті врем'яних літ, де записано, що Сбислава була відправлена ​​в 1102 році до Польщі на весілля з Болеславом III Кривоустим. Останній вів міжусобну боротьбу зі своїм полубратом Збігнєвом[2] і жадав мати за союзників київських і угорських князів. Весілля зі Сбиславою відбулося взимку 1102—1103 років. У зазначеного подружжя було троє дітей: майбутній польський князь Владислав II Вигнанець, що народився в 1105 році; син Станіслав (*1108 р.), який помер у юнацькому віці; дочка на ім'я Юдіф-Марія (*1111 р.), майбутня дружина муромского князя Всеволода Давидовича[3].

Дата смерті Сбислави не до кінця відома. Деякі джерела вказують на період 1109—1112 років. У сучасних джерелах вважається, що вона могла прожити до 1114 року, після чого Болеслав III одружився на Соломії фон Берг-Шельклінген.

 
Марковий аркуш 2016 року «Київські князівни на престолах Європи», на якому, зокрема, зобразили Збиславу.

Серед нащадків Збислави Святополківни — королева Кастилії й Леону, імператриця всієї Іспанії Рихеза Сілезька; королева Арагону Санча Кастильська[ru]; королева Угорщини та імператриця Священної Римської імперії Констанція Арагонська[ru]; королі Англії: Едуард I Довгоногий, Едуард II Карнарвонський, знамениті королі-герої шекспірівських п'єс — Едуард III, Генріх ІV і Генріх V; класик англійської літератури лорд Джордж Ноель Гордон Байрон тощо[4].

Пам'ятьРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Назаренко А. В.. Древняя Русь на международных путях: Междисциплинарные очерки, культурных, торговых, политических отношений IX—XII веков. — М.: Языки Русской Культуры, 2001. — 784 с. — (Studia Historica). — 1000 экз. — ISBN 5-7859-0085-8
  2. син Владислава I Германа від Христини Правдзивецької
  3. Jadwiga Żylińska, «Piastówny i żony Piastów», Państwowy Instytut Wydawniczy, Warszawa, 1975 — S.99, 113. — ISBN 83-06-00687-9 (пол.)
  4. Збислава Святополківна, сайт «За Помісну Україну!»

ПосиланняРедагувати