За Віру, Царя та Батьківщину
За Віру/Бога, Царя та Батьківщину (рос. За Веру/Бога, Царя и Отечество) — російський девіз, поширений у період Російської імперії. У такому вигляді оформився у XIX столітті.
| За Віру, Царя та Батьківщину | |
 | |
| Країна |
 Російська імперія |
|---|---|
_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D1%8F_%D0%92%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B0%D0%B3%D0%BE_(%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%BA%D0%B0).jpg)
Значення ред.
Традиційно позначав основні заповіді, які мав знати російський офіцер, що загинув на війні: душу - Богу, серце - жінці, обов'язок - Батьківщині, честь - нікому[1].
Девіз імовірно заснований на девізі За віру і вірність (малася на увазі вірність монарху), який був зображений на Ордені Андрія Первозванного, заснованого Петром I. Медаль з тим же девізом заснована 23 травня 1833 указом Миколи I, але відомий тільки один випадок вручення цієї нагороди.
Історія ред.
Авторство невідоме (деякими приписується комусь із роду дворян Юр'євських), але вважається, що поширенням та популярності його послужило введення в регулярні війська посади полкового священика.
В 1812 девіз «За віру і царя» введений на знак Державного ополчення Імператора Олександра I - Ополченський хрест[2].
Девіз геральдично відбитий у прийнятому в 1882 Великому державному гербі Російської імперії[3].
Згодом девіз став використовуватися повсюдно, включаючи чорносотенські та монархічні кола.
Існувала також змінена версія девізу, запропонована Сергієм Уваровим, міністром народної освіти, вона звучала « Православ'я, самодержавство, народність»[4].
В даний час девіз використовується у праворадикальних російських націоналістів та сучасних монархістів.
Друковані видання ред.
У 1930-ті в Королівстві Югославія виходили одноденні газети «За Віру, Царя та Батьківщину»:
- 31 серпня (13 вересня) 1934 у Белграді випущено номер з нагоди десятиліття прийняття він Е. І. В. Государем Імператором Кирилом Володимировичем титулу Імператора Всеросійського та десятиліття заснування Корпусу імператорської армії та флоту (редактор Б. Б. Фіногєєв, видавець Л. Князєв)
- 15 (28) липня 1939 в Белграді випущено номер з нагоди п'ятнадцятиріччя заснування Корпусу імператорської армії та флоту
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Максимов С. Т. Национальный характер // Русские воинские традиции. — М. : Вече, 2010. — 317 с. Архівовано з джерела 2 лютого 2016
- ↑ Награды армии Российской империи: Ополченский крест Русская цивилизация (рос.). bg-znanie.ru. Архів оригіналу за 22 листопада 2011. Процитовано 7 лютого 2015.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|description=(довідка) - ↑ Большой, Средний и Малый гербы Российской империи. Архів оригіналу за 28 травня 2011. Процитовано 4 червня 2011.
- ↑ Доклады министра народного просвещения С. С. Уварова императору Николаю I. Архів оригіналу за 15 листопада 2011. Процитовано 4 червня 2011.
Посилання ред.
Література ред.
- Шамборов В. Є. «За Віру, Царя та Батьківщину». - М.: Алгоритм, 2003. - 655 с.