Задунаївка

село Арцизької міської громади в Болградському районі Одеської області

Задуна́ївка — село Арцизької міської громади в Болградському районі Одеської області в Україні. Населення становить 2025 осіб. Задунаївка заснована переселенцями з Болгарії в 1822 році. Оскільки болгари прийшли сюди з-за Дунаю, то й поселення своє вони назвали Задунаївкою.

село Задунаївка
Герб Прапор
Успенська церква
Успенська церква
Успенська церква
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район Болградський район Болградський район
Громада Арцизька міська громада
Код КАТОТТГ UA51060010050096931
Основні дані
Засноване 1822
Населення 2025
Площа 2,78 км²
Густота населення 728,42 осіб/км²
Поштовий індекс 68433
Телефонний код +380 4845
Географічні дані
Географічні координати 45°49′59″ пн. ш. 29°06′22″ сх. д. / 45.83306° пн. ш. 29.10611° сх. д. / 45.83306; 29.10611Координати: 45°49′59″ пн. ш. 29°06′22″ сх. д. / 45.83306° пн. ш. 29.10611° сх. д. / 45.83306; 29.10611
Середня висота
над рівнем моря
21 м
Водойми Киргиж-Китай
Місцева влада
Адреса ради 68433, Одеська обл., Болградський р-н, с.Задунаївка, вул.Миру,81а
Карта
Задунаївка. Карта розташування: Україна
Задунаївка
Задунаївка
Задунаївка. Карта розташування: Одеська область
Задунаївка
Задунаївка
Мапа
Мапа

CMNS: Задунаївка у Вікісховищі

Географія

ред.

Задунаївка знаходиться на відстані 50 км від районного центру — м. Болград та за 220 км від обласного центру — м. Одеса. Слід зазначити сприятливе розташування Задунаївки.

Історія

ред.

За офіційними даними село засноване в 1822 р.

Однак є й інші факти більш раннього заселення території нинішньої Задунаївка — в 1817 р болгарами зі Сливенського округу (Болгарія) і меншою мірою з Пловдівського і Врачанського округів з прізвищами Георгієви та Станчеви. У 1843 г.- населення нараховувало вже понад 120 сімейств.

Спочатку село було названо «Задунаївка», так зветься воно і донині. Мотивовано назва тим, що переселенці прибули на нове місце проживання і тепер знаходилися щодо Батьківщини Болгарії за Дунаєм.

Населення

ред.

Згідно з переписом 1989 року населення села становило 2195 осіб, з яких 1042 чоловіки та 1153 жінки.[1]

За переписом населення 2001 року в селі мешкало 2025 осіб.[2]

Мова

ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
болгарська 91,6 %
українська 3,8 %
російська 3,56 %
румунська 0,64 %
гагаузька 0,15 %
циганська 0,1 %
білоруська 0,05 %

Символіка

ред.

Герб

ред.

В основі герба композиція з трьох кольорів — срібного, зеленого і червоного, яка символізує перших болгарських поселенців і єдність, добробут, мир і злагоду народів які проживають в селі. Млин в християнстві символізує Ісуса Христа і наділений тим же значенням, що і душильний прес (гніт), подібно зернам під жорнами та виноградної лози в давильні — «яка гине» на благо людей, подібно як Христос терпів смертні муки заради порятунку роду людського. Виноградна лоза вказує на поширення виноградарства в селі та є символом родючості та багатства. Золотий колір є символом багатства, благородства, достатку. Срібний, білий колір символізує чистоту і невинність. Червоний символізує красу, мужність, боротьбу, а також болгарського революціонера Христо Ботева, який учителював у селі в 1866 році. Зелений колір символізує родючість і процвітання сільського господарства.

Примітки

ред.
  1. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
  2. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.

Посилання

ред.