Відкрити головне меню

Олександр Васильович Забояркін (рос. Александр Васильевич Забояркин; 23 липня 1925, Волоконськ — 26 березня 1996, Київ) — радянський офіцер ВМС, Герой Радянського Союзу, в роки німецько-радянської війни сапер 368-го окремого саперного батальйону 240-ї стрілецької дивізії 38-ї армії Воронезького фронту, червоноармієць.

Олександр Васильович Забояркін
рос. Александр Васильевич Забояркин
ZabojarkinAleksVasil.jpg
Народження 23 липня 1925(1925-07-23)
Волоконськ, Курська область
Смерть 26 березня 1996(1996-03-26) (70 років)
Київ
Поховання Лісове кладовище
Приналежність КПРС
Освіта Naval Submarine High School[d]
Роки служби 19431980
Партія КПРС
Звання CCCP navy Rank kapitan 1 ranga infobox.svg Капітан 1-го рангу
Війни / битви Німецько-радянська війна
Битва за Дніпро
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Червоної Зірки Орден «За службу Батьківщині у Збройних силах СРСР» III ступеня

БіографіяРедагувати

Народився 23 липня 1925 року в селі Волоконськ Большесолдатського району Курської області в селянській родині. Росіянин. У 1941 році закінчив вісім класів середньої школи.

У березні 1943 року призваний до лав Червоної Армії. Відразу ж направлений у діючу армію. Воював на Воронезькому і 1-му Українському фронтах.

У ніч на 29 вересня 1943 року червоноармієць О. В. 3абояркін на човні переправив через Дніпро в районі села Лютіж Вишгородського району Київської області України і висадив десант, за ніч переправив сорок чоловік. У наступні дні доставив на плацдарм понад 250 бійців з озброєнням та боєприпасами, сімнадцять кулеметів, дванадцять 45-міліметрових гармат, міномет, снаряди і міни.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 13 листопада 1943 року за зразкове виконання бойових завдань командування і проявлені при цьому мужність і героїзм червоноармійцеві Олександру Васильовичу Забояркіну присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 3270).

Після закінчення війни продовжив службу в армії. У 1949 році закінчив Вище військово-морське училище імені М. В. Фрунзе, в тому ж році вступив в ВКП(б). Потім служив на дизельних підводних човнах Північного флоту, командував підводним човном проекту 613. У 1967 році заочно закінчив Військово-морську академію. Служив у штабі Північного флоту, потім у Київському вищому військово-морському політичному училищі. З 1980 року капітан I рангу О. В. 3абояркін — в запасі.

 
Могила Олександра Забояркіна

Жив у Києві. Помер 26 березня 1996 року. Похований у Києві на Лісовому кладовищі.

НагородиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Варганов Ю. В. и др. Военно-морская академия на службе Отечеству. Можайск, 2001, с. 108.
  • Военно-морская академия. 2-е изд., испр. и доп. Л., 1991, с. 314.
  • Герои Советского Союза. Т. 1. М., 1987, с. 515.
  • Золотые звезды курян. Воронеж, 1966, с. 193—194.
  • Словарь биографический морской. СПб., 2000, с. 148.
  • Забояркін Олександр Васильович. // Сайт «Герои страны» (рос.).