Відкрити головне меню

Лютіж (Вишгородський район)

село у Вишгородському районі Київської області (Україна)

Люті́ж — село в Україні у Вишгородському районі Київської області. Населення — 2282 особи.

село Лютіж
Liutizh vysh gerb.png Liutizh vysh prapor.png
Герб Прапор
В центрі села
В центрі села
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район/міськрада Вишгородський район
Рада/громада Лютізька сільська рада
Код КОАТУУ 3221885201
Основні дані
Засноване 975 рік
Населення 2 282 [1]
Площа 3,2 км²
Густота населення 713,13 осіб/км²
Поштовий індекс 07352
Телефонний код +380 4596
Географічні дані
Географічні координати 50°41′05″ пн. ш. 30°23′40″ сх. д. / 50.68472° пн. ш. 30.39444° сх. д. / 50.68472; 30.39444Координати: 50°41′05″ пн. ш. 30°23′40″ сх. д. / 50.68472° пн. ш. 30.39444° сх. д. / 50.68472; 30.39444
Середня висота
над рівнем моря
92 — 108 м
Водойми Київське водосховище
Відстань до
обласного центру
29,7 (фізична) км[2]
Місцева влада
Адреса ради 07352, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Лютіж, вул. Вітряного, 1, тел. 4-02-24
Карта
Лютіж. Карта розташування: Україна
Лютіж
Лютіж
Лютіж. Карта розташування: Київська область
Лютіж
Лютіж
Мапа

Лютіж у Вікісховищі?

Село розташоване на березі Київського водосховища за 22 км на північ від міста Києва, та 29,7 км від обласного центру.

ІсторіяРедагувати

Вперше згадується у літопису під 975 роком. Вважають, що його назва походить від імені Люта (сина Свенельда), вбитого саме тут київським князем Олегом. Поблизу села збереглись залишки поселень VII — VIII та Х — ХІІ століть, що свідчить про розвинуте тут на ті часи життя.

Під час Другої Світової війни у листопаді 1943 року з району Лютізького плацдарму було здійснено операцію по відвоюванню Києва у нацистських окупантів. Долаючи опір ворога, воїни 240-ї дивізії під командуванням Терентія Уманського захопили в районі села плацдарм і тим самим створили сприятливі умови для наступних бойових дій.

Метричні книги, клірові відомості, сповідні розписи церков св. Іоанна Предтечі, Різдва Пресвятої Богородиці с. Лютіж (приписні с.с.* Бірки, Старі Петрівці, Гута) XVIII ст. — Київського пов. і нам., з 1797 р. Київського пов. і губ.; ХІХ ст. — Старопетрівської волості Київського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України.

СимволікаРедагувати

  • Геральдичний щит розбитий хвилястим синім поясом та обрамлений золотим картушем, прийнятим у сучасній геральдиці громад міст і сіл України та запропонованим геральдистом А. Б. Гречилом.
  • Геральдичний щит з картушем, увінчаним уживаною в новітні часи золотом «хліборобською» короною, три зубці якої немов зроблені з пшеничного колосся.
  • У верхньому червоному полі, висотою у 2/3 висоти щита, вертикально поставлений срібний щит, вкритий червоною емаллю, покладений на перехрещені мечіруків'ям донизу. Під щитом — зелені гілки: ліворуч (геральдично) — зелена дубова, праворуч (геральдично) — соснова.
  • У нижньому зеленому полі, висотою у 1/3 висоти щита, золотий тур, який повернутий рогами праворуч.
  • Полотнище прапора громади села Лютіж має прямокутну форму із співвідношенням сторін як 2:3 (золота пропорція). Полотнище поділене на три рівні смуги: верхня синя смуга, середня жовта смуга й нижня зелена смуга. На полотнищі посередині — герб громади села Лютіж. Висота герба дорівнює половині висоти полотнища.

Спортивне життяРедагувати

У 2009 році в селі був збудований сучасний стадіон «Діназ». Зараз тут постійно проводяться матчі чемпіонату Вишгородського району, Київської області, м. Києва та інші турніри.

Національний заклад професійної реабілітації інвалідівРедагувати

Див. такожРедагувати

ГалереяРедагувати

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати