Жіноча збірна Росії з футболу

Росія
Росія
Асоціація Російський футбольний союз
Тренер Росія Юрій Красножан
Найбільше виступів Світлана Петько (144)
Найкращий бомбардир Наталя Барбашина (63)
Код ФІФА RUS
Місце в рейтингу ФІФА 24-е[1]
Домашня
Виїзна
Перший матч
Угорщина Угорщина 0:0 Росія Росія
(Будапешт, Угорщина; 17 травня 1992)
Найбільша перемога
Росія Росія 10:0 Молдова Молдова
(Албена, Болгарія; 2 квітня 2001)
Найбільша поразка
Росія Росія 0:9 Німеччина Німеччина
(Котбус, Німеччина; 21 вересня 2013)
Чемпіонат світу
Виступів  — 2 (вперше у 1999)
Найвище досягнення 1/4 фіналу 1999, 2003
Чемпіонат Європи
Виступів 5 (вперше у 1993)
Найвище досягнення 1/4 фіналу 1993, 1995

Жіноча збірна Росія з футболу — національна збірна команда Росії з жіночого футболу, якою керує Російський футбольний союз. З грудня 2020 року головним тренером команди є Юрій Красножан, який змінив на тренерському містку Олену Фоміну.

Збірна Росії брала участь у двох чемпіонатах світу (1999, 2003) та 5-ти чемпіонатах Європи (1997, 2001, 2009, 2013 та 2017).

Як чоловіча команда, жіноча збірна Росії є прямою спадкоємицею жіночих збірних СНД і СРСР.

28 лютого 2022 року через вторгнення Росії в Україну та згідно з рекомендацією Міжнародного олімпійського комітету (МОК) ФІФА та УЄФА призупинили участь Росії, зокрема в жіночому чемпіонаті Європи 2022 року. Російський футбольний союз безуспішно оскаржив заборону ФІФА та УЄФА в Спортивному арбітражному суді, який залишив заборону в силі[2].

ІсторіяРедагувати

ПочатокРедагувати

СРСР (який під час кампанії став Співдружністю Незалежних Держав) дійшов до чвертьфіналу жіночого чемпіонату Європи УЄФА 1993 року з першої ж спроби, а Росія двома роками по тому повторила вище вказане досягнення, причому в обох випадках радянські/російські футболістки програли Німеччині. У 1997 році пройшли кваліфікацію до фінального турніру, але одного разу зазнали поразки від Швеції, Франції, яку вони перемогли в попередніх змаганнях, та Іспанії. Однак вони були серед шести європейських команд, які потрапили на жіночий чемпіонат світу 1999 року завдяки двом перемогам у плей-оф проти Фінляндії з загальним рахунком 2:1, а перемоги над Японією та Канадою принесли їм чвертьфінал, де росіянки поступилися майбутнім фіналістам, Китаю.

На рубежі XXI століттяРедагувати

Росія без поразок пройшли до континентального фіналу 2001 року, але здобули лише очко проти Англії на груповому етапі. Згодом збірна успішно подолала кваліфікацію чемпіонату світу 2003 року, де вона знову дійшла до чвертьфіналу, в якому з рахунком 1:7 поступилися Німеччині. Після цього в результатах почався спад, Фінляндія помстилася за поразку 1999 року, обігравши Росію в плей-оф жіночого чемпіонату Європи, а потім Росія мала зіграти внічию з Німеччиною у кваліфікації чемпіонату світу 2007.

Новітній періодРедагувати

Молода учасниця збірної 2003 року Олена Данілова надихнула перемогою на молодіжному жіночому чемпіонаті Європи (U-19) 2005 році, першому чемпіонство пострадянської національної збірної на будь-якому рівні. Хоча в нападниці були проблеми з травмами, багато її партнерок по молодіжці перейшли до основної команди, і Росія зрештою вийшла у фінальну частину чемпіонату Європи 2009 році, здобувши успіх у плей-оф проти Шотландії. На турнірі Росія потрапила в групу С зі Швецією, Італією та Англією. Команда не змогла пройти груповий етап й зайняла останнє місце, оскільки програла всі три матчі, забила 2 і пропустила 8 м'ячів.

У кваліфікації жіночого чемпіонату світу 2011 року потрапила в групу 6, разом зі Швейцарією, Республікою Ірландія, Ізраїлем і Казахстаном, де Росія вилетіла на груповому етапі, оскільки завершила груповий етап позаду Швейцарії.

13 квітня 2021 року перемогла Португалію з рахунком 1:0 і вийшла на жіночий чемпіонат Європи 2022 року. Однак 28 лютого 2022 року, через повномасштабне вторгнення Росії в Україну та згідно з рекомендацією Міжнародного олімпійського комітету (МОК) ФІФА та УЄФА призупинили участь Росії, зокрема й на жіночому чемпіонаті Європи 2022 року. Російський футбольний союз безуспішно оскаржив заборони ФІФА та УЄФА в Спортивному арбітражному суді, який залишив вирок попередньої інстанції в силі[2].

СуперникиРедагувати

1 травня 1992 року жіноча збірна Росії стала офіційним наступником збірної СРСР (останній матч відбувся 6 жовтня 1991 року зі збірною   Угорщиною, а в турнірах 1992 року виступала збірна СНД - останній[3] матч відбувся 20 квітня 1992 року проти клубу «Ліону»  ), яка виступала у відбірному турнірі чемпіонату Європи 1993 року[4].

Найбільше матчів збірна провела проти Німеччини   — 20.

ВідвідуваністьРедагувати

Рекорд відвідуваності (29 401 глядача) за участю збірної Росії встановлено на матчі ЧС-1999 зі збірною Канади   (здобута перемога 4:1) 26.06.1999 у Нью-Йорку  . В Європі рекорд встановлено 08.10.2019 на відбірному матчі ЧЄ-2021 в Ейндговені з чемпіонками Європи збірної Нідерланди   — 23 877 глядачів (0:2). Усього матчів за участю збірної Росії, на яких було понад 10 тисяч глядачів — 16, з них 13 — відбулося в США. Найбільше глядачів у Росії було на матчі, який відбувся 30.10.2008 у Нальчику, відбіркового турніру ЧЄ—2009 року зі збірною Шотландії   - 7 тисяч глядачів (1:2).

Форма та логотипРедагувати

Російська домашня форма складається з темно-червоної футболки, червоних шортів та червоно-білих шкарпеток. Виїзна форма складається з білої футболки, світло-блакитних шортів і світло-блакитно-білих шкарпеток.

Домашній стадіонРедагувати

Домашні матчі національна жіноча збірна Росії проводить на стадіоні «Росіянка».

Останні матчіРедагувати

Нижче наведено список результатів матчів за останні 12 місяців, а також будь-які майбутні матчі, які були заплановані.

2021Редагувати

2022Редагувати

Склад командиРедагувати

Поз. Гравець Дата народження (вік) Ігри Голи Клуб
1 1ВР Тетяна Щербак 22 жовтня 1997 (25 років)(19971022) 18 0   «Локомотив» (Москва)
12 1ВР Ельвіра Тодуа 31 січня 1986 (36 років)(19860131)   ЦСКА (Москва)
21 1ВР Юлія Гріченко 10 березня 1990 (32 роки)(19900310) 14 0   «Зеніт» (Санкт-Петербург)
2 2ЗХ Наталія Морозова 14 жовтня 1995 (27 років)(19951014)   «Локомотив» (Москва)
3 2ЗХ Юлія Бессолова 23 серпня 1992 (30 років)(19920823)   «Чертаново»
8 2ЗХ Алсу Абдулліна 11 квітня 2001 (21 рік)(20010411) 16 2   «Челсі»
11 2ЗХ Еліна Самойлова 26 лютого 1995 (27 років)(19950226) 2 0   «Локомотив» (Москва)
14 Крістіна Машкова 30 червня 1992 (30 років)(19920630) 2 0   «Локомотив» (Москва)
4 3ПЗ Альона Рузіна   «Локомотив» (Москва)
5 3ПЗ Наталія Перепечина 03 лютого 1990 (32 роки)(19900203)   «Рязань-ВДВ»
6 3ПЗ Альона Андрєєва 21 листопада 1997 (25 років)(19971121)   «Чертаново»
7 3ПЗ Марія Галай 14 жовтня 1992 (30 років)(19921014)   «Локомотив» (Москва)
10 3ПЗ Надія Смірнова 22 лютого 1996 (26 років)(19960222) 31 12   ЦСКА (Москва)
13 3ПЗ Віра Симановська   «Зеніт» (Санкт-Петербург)
15 3ПЗ Тетяна Петрова 23 грудня 2001 (21 рік)(20011223) 0 0   ЦСКА (Москва)
16 3ПЗ Яна Шейна 23 червня 2000 (22 роки)(20000623)   «Локомотив» (Москва)
17 3ПЗ Марина Федорова 10 травня 1997 (25 років)(19970510) 28 7   «Локомотив» (Москва)
19 3ПЗ Маргарита Черномирдіна 6 березня 1996 (26 років)(19960306) 28 5   ЦСКА (Москва)
22 3ПЗ Вікторія Козлова   «Локомотив» (Москва)
9 4НП Наталья Машина 28 березня 1997 (25 років)(19970328) 5 1   «Зеніт» (Санкт-Петербург)
18 4НП Катерина Пантюхіна 9 квітня 1993 (29 років)(19930409)   «Зеніт» (Санкт-Петербург)
20 4НП Неллі Коровкіна 1 вересня 1989 (33 роки)(19890901) 40 14   «Локомотив» (Москва)
23 4НП Ліна Якупова 6 вересня 1990 (32 роки)(19900906) 6 0   «Зеніт» (Санкт-Петербург)

Нещодавні викликиРедагувати

Наступні гравчині викликалися до національної збірної Росії за останні 12 місяців.

Поз. Гравець Дата народження (вік) Ігри Голи Клуб Останній виклик
2ЗХ Анна Кожнікова 10 липня 1987 (35 років)(19870710) 84 7   «Локомотив» (Москва) 2021-10-26v.   Боснія і Герцеговина, 26 жовтня 2021
2ЗХ Анна Беломитцева 24 листопада 1996 (26 років)(19961124) 16 1   «Локомотив» (Москва) 2021-10-26v.   Боснія і Герцеговина, 26 жовтня 2021

Статистика виступівРедагувати

Чемпіонати світуРедагувати

Досягнення на чемпіонаті світу Досягнення в кваліфікації
Рік Результат Іг В Н* П ЗМ ПМ РМ Іг В Н* П ЗМ ПМ РМ
  1991 Не увійшли чемпіонат Європи 1991
  1995 Не кваліфікувалися чемпіонат Європи
  1999 1/4 фіналу 4 2 0 2 10 5 +5 8 6 0 2 19 11 +8
  2003 1/4 фіналу 4 2 0 2 6 9 −3 6 3 2 1 10 6 +4
  2007 Не кваліфікувалися 8 6 0 2 24 9 +15
  2011 8 6 1 1 30 6 +24
  2015 10 7 1 2 19 18 +1
  2019 8 4 1 3 16 13 +3
   2023 Дискваліфіковані ФІФА Дикваліфіковані під час кваліфікації
Загалом 2/9 8 4 0 4 16 14 +2 48 32 5 11 118 63 +55
*Нічия включає матчі на вибування післяматчеві пенальті.

Чемпіонат ЄвропиРедагувати

Досягнення на чемпіонаті Європи Досягнення в кваліфікації
Рік Результат Іг В Н* П ЗМ ПМ Іг В Н* П ЗМ ПМ
з 1984 по  1989 Не існувала Не існувала
 1991 Не увійшла Не увійшла
  1993 Не кваліфікувалася 6 3 2 1 7 9
  1995 8 4 2 2 9 9
    1997 Груповий етап 3 0 0 3 2 6 6 3 2 1 10 3
  2001 Груповий етап 3 0 1 2 1 7 6 6 0 0 19 4
  2005 Не кваліфікувався 10 5 2 3 23 12
  2009 Груповий етап 3 0 0 3 2 8 10 7 1 2 29 11
  2013 Груповий етап 3 0 2 1 3 5 12 8 2 2 34 7
  2017 Груповий етап 3 1 0 2 2 5 8 4 2 2 14 9
  2022 Дискваліфіковані 12 9 1 2 24 6
Загалом 6/13 15 1 3 11 10 31 78 49 14 15 169 70
*Нічия включає матчі на вибування післяматчеві пенальті.

Кубок АлгарвеРедагувати

Кубок Алгарве — це всесвітній товариський турнір для національних збірних із жіночого футболу, який проводить Португальська футбольна федерація (ФПФ). Щорічно проводиться в португальському регіоні Алгарве з 1994 року, одна з найпрестижніших подій у жіночому футболі, поряд із чемпіонатом світу та жіночим олімпійським футбольним турніром.

Рік Результат Матчі Перемоги Нічиї Поразки ЗМ ПМ
  1994–1995 Не увійшла
  1996 5-те 4 1 1 2 3 6
  1997–2013 Не увійшла
  2014 9-те 4 2 0 2 7 6
  2015 Не увійшла
  2016 6-те 4 1 1 2 1 8
  2017 8-ие 4 1 0 3 3 12
  2018 12-те 4 0 0 4 2 9
Загалом 5/25 20 5 2 13 16 41
  • Кубок Альбени
    •   Володар (3): 1999, 2001, 2004

Тренери збірноїРедагувати

1989–1994    Олег Лапшин
1994–2008   Юрій Бистрицький
2008–2011   Ігор Шалімов
2011   Вера Паув
2011–2012   Фарід Бенстіті
2012   Володимир Антонов
2012–2015   Сергій Лаврентьєв
2015–2020   Олена Фоміна
2020–теп. час   Юрій Красножан

ПриміткиРедагувати

  1. "The FIFA/Coca-Cola Women's World Ranking". FIFA. 17 June 2022. Retrieved 17 June 2022.
  2. а б Russia World Cup ban appeal rejected by CAS. ESPN.com. 18 березня 2022. 
  3. 1st Lyon'ne Cup - Women - 1992. RSSSF. Архів оригіналу за 24 липня 2017. Процитовано 19 червня 2003. 
  4. European Women Championship 1991-93. RSSSF. Процитовано 4 вересня 2008. 

ПосиланняРедагувати