Жилунович Дмитро Федорович

Дмитро Жилунович
біл. Зьміцер Хведаравіч Жылуновіч
Цішка Гартны.jpg
Ім'я при народженні Дмитро Федорович Жилунович
Псевдо Тишко Гартний; Овід; Овідень; Оглядач; В. Аса; Білорус; Білорус-Комуніст; Бейгар; Вар; П. Вартовий; Павлюк Вартовий; Васа; Симон Гляк; Габрусь Друк; Симон Друк; Зета; Зміжила; Дмитро; Знайомий; Дмитро Копилянін; Янка Клич; Міщанин; Мінчанин; Тишко Г.; Мужик; С. Смик; Я. Смик; Старий С-Д; Твій син Дмитро; Червоний; Язеп Червонь; Шулятник; А.; Ц. Г.; Д. Ж.; З. Ж.; У. Ж.; Ул. Ж.; Д.Ж-ч; З.Ж-ч; Я.К-іч
Народився 23 жовтня (4 листопада) 1887
Копиль, Слуцький повіт, Мінська губернія, Російська імперія
Помер 11 квітня 1937(1937-04-11) (49 років)
Могильов, Білоруська РСР, СРСР
Поховання Piačerski Forest Parkd
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперіяСРСР СРСР
Діяльність письменник
громадський діяч
Мова творів білоруська і російська
Членство Q1963748?
Партія КПРС
Сайт: knihi.com/Ciska_Hartny/

CMNS: Жилунович Дмитро Федорович у Вікісховищі

Дмитро Федорович Жилунович (псевдонім Тишко Гартний, біл. Зьміцер Хведаравіч Жылуновіч; *23 жовтня (4 листопада) 1887(18871104), Копиль, Слуцький повіт, Мінська губернія, тепер Мінська область — †11 квітня 1937, Могильов) — білоруський письменник, громадський та державний діяч. Учасник революції 1905—1907 років.

Інші псевдоніми та криптоніми: Овід; Овідень; Оглядач; В. Аса; Білорус; Білорус-Комуніст; Бейгар; Вар; П. Вартовий; Павлюк Вартовий; Васа; Симон Гляк; Габрусь Друк; Симон Друк; Зета; Зміжила; Дмитро; Знайомий; Дмитро Копилянін; Янка Клич; Міщанин; Мінчанин; Тишко Г.; Мужик; С. Смик; Я. Смик; Старий С-Д; Твій син Дмитро; Червоний; Язеп Червонь; Шулятник; А.; Ц. Г.; Д. Ж.; З. Ж.; У. Ж.; Ул. Ж.; Д.Ж-ч; З.Ж-ч; Я.К-іч і інш.

ПрацяРедагувати

Працював ремісником-шкірником у Копилі, Литві, Україні, на заводі у Санкт-Петербурзі. Друкуватися почав з 1908 року у газеті «Наша ніва». Перша книга «Пісні» вийшла у 1913 році.

У 1918 році був секретарем Білоруського національного секретаріату. Редактор першої білоруської більшовицької газети «Зоряниця». З жовтня 1918 року у РКП(б). З 1 січня по 3 лютого 1919 голова Тимчасового уряду Радянської Білорусі. Потім був політпрацівником Червоної Армії.

У 1921 році в Берліні налагодив видання білоруських кних. Після повернення у Мінськ — редактор газети «Радянська Білорусь», ініціатор створення літературного об'єднання і часопису «Полум'я», очолював Держвидавництво БРСР і Центральний архів БРСР, працював замісником наркома освіти БРСР, в Інституті історії Академії наук Білорусі.

У 1923 році пленум ЦК КП(б)Б прийняв постанову про присвоєння Т. Гартному звання Народного поета Білорусі, але вона так і не була виконана.[1] Академік Білоруської Академії Наук з 1928 року.

РепресіїРедагувати

Був виключений з ВКП(б) 16 січня 1931 року з формулюванням «за звязок з <…> нацдемівськими і фашистськими елементами». Був арештований 15 листопада 1936 року, 7 квітня 1937 року переведений у Могильовську психіатрично лікарню, де і помер (за офіційною версією від гангрени легень; за іншими джерелами — покінчив життя самогубством).

Похований на окраїні Печерського парку в Могильові.

Був реабілітований у громадсько-правовому відношені 15 жовтня 1955 року. Цілком (політично) реабілітований 10 вересня 1987 року.

ТворчістьРедагувати

Автор роману «Соки цілини» і «Розмови», п'єс, збірників оповідань, статей з історії революційного руху в Білорусі.

Пам'ятьРедагувати

На виявленому місці поховання 11 квітня 1989 року було встановлено меморіал. Іменем Дмитра Жилуновича названо вулиці у Мінську, Копилі.

БібліографіяРедагувати

  • Песьні (1913)
  • Хвалі жыцьця (1918)
  • Песьні працы і змаганьня (1922)
  • Сокі цаліны (1922)
  • Трэскі на хвалях (1924)
  • Сацыялістка (1924)
  • Урачыстасьць (1925)
  • Дзьве сілы (1927)
  • Прысады (1927) — оповідання і п'єси
  • Узгоркі і нізіны (1928) — збірник літературно-критичних нотатків
  • На новым месцы (1930) — збірник оповідань
  • Гаспадар (1930)
  • Зялёны шум (1931)
  • Гоман зарніц (1932)
  • Наступ на горны (1932) — верші і оповідання.
  • Збор твораў: У 4 т. Мн., 1987—1989. т. 1—3;
  • Вірші. Мн., 1967;
  • Насустрач сонцу — вибрані оповідання Мн., 1978.

ПриміткиРедагувати

  1. Дзве даты // «Звязда» № 216 (26824) 4 лістапада 2010

ЛітератураРедагувати

  • ГАРТНЫ Цішка // Маракоў Л. У. Рэпрэсаваныя літаратары, навукоўцы, работнікі асветы, грамадскія і культурныя дзеячы Беларусі, 1794—1991. Энц. даведнік. У 10 т. Т. 1. — Мн:, 2003. ISBN 985-6374-04-9.
  • Гартны Цішка // Беларускія пісьменнікі: Біябібліяграфічны слоўнік. У 6 т. / пад рэд. А. І. Мальдзіса. Мн.: БелЭн, 1992—1995.
  • Жылуновіч Зміцер // Сымон Кандыбовіч. Разгром нацыянальнага руху ў Беларусі. — Менск: БГА, 2000.— 160 с. ISBN 985-6374-15-4.
  • Žyłunovič Źmicier // Zaprudnik J. Historical dictionary of Belarus. — Lamham. — London: Scarecrow Press, 1998.— 338 p. ISBN 0-8108-3449-9.