Жан-Леон Жером
Жан-Лео́н Жеро́м (фр. Jean-Léon Gérôme; 11 травня 1824, Везуль — 10 січня 1904, Париж) — французький живописець, скульптор, здобув популярність картинами, які зображують побут античного світу і арабського Сходу.
Біографія
ред.Дитинство та юність
ред.Народився у Везулі (департамент Верхня Сона), 11 травня 1824 року. Початкову художню освіту здобув також у Везулі, 1841 році в Парижі вступив учнем до П. Делароша, разом з яким в 1844 році вирушив до Італії, де старанно займався рисуванням та живописом з натури. Після повернення в Париж деякий час працював під керівництвом Ш. Глейра, а потім знову у П. Делароша. Разом з іншими учнями Делароша і Глейра — Гюставом Буланже, Анрі-П'єром Піку і Жаном-Луї Гамоном, Жером є одним зі засновників школи стилю неогрек в живопису.
Творчість
ред.Перший твір, на який звернули увагу критики і глядачі, це картина «Молоді греки бавляться боєм півнів», виставлена в салоні в 1847 році (зараз зберігається в Люксембурзькому музеї).
За нею йшли: «Анакреонт, який змушує танцювати Бахуса й Амура» 1848 року, і «Грецький лупанарій» 1851 року — саме в цій сцені ясно виражалася одна з головних рис багатогранного таланту живописця, його вміння пом'якшувати спокусливість сюжету суворою обробкою форм і ніби прохолодним ставленням до того, що здатне викликати в глядача почуття.
В 1853 написав подібну двозначну картину під невинною назвою «Ідилія». Всі ці відтворення давньогрецького життя, завдяки оригінальності погляду на неї художника та майстерності його техніки, зробила його головним в особливій групі в середовищі французьких живописців — групи так званих «неогреків».
Написана ним в 1855 році картина «Доба Августа», з фігурами в натуральну величину, може бути розглянута тільки як невдала екскурсія до історичного живопису. Незрівнянно більший успіх мали «Російські солдати-піснярі» — сцена, яка була написана за етюдами, зробленими під час подорожі Жерома у 1854 році через Росію в Молдавію. Серед значущих творів цього періоду — його драматична «Дуель після маскараду» (1857 рік, знаходиться у герцога Омальського[en]; повторення — в Кушелевській галереї Імператорської академії мистецтв) з'явилися після поїздки художника на береги Нілу «Єгипетські рекрути, під конвоєм албанських солдатів в пустелі» (1861 рік).
Розділяючи таким чином свою діяльність між Сходом, Заходом і античною давниною, Жан-Леон Жером був відомішим завдяки останній. З неї запозичені сюжети для його всесвітньо відомих картин: «Вбивство Цезаря», «Гладіатори в цирку вітають імператора Вітеллія» («Ave Caesar Morituri te Salutant»), «Красуня Фріна перед судом аеропага», «Клеопатра у Цезаря» та деяких інших. Підсиливши цими роботами свою вже і без того гучну популярність, Жером звернувся на деякий час знову до побуту сучасного Сходу і написав картини: «Перевіз бранця по Нілу»(1863 рік), «Турецький м'ясник у Єрусалимі», «Алмея», «Робітники на молитві»(1865 рік), «Арнаути, які грають в шахи»(1867 рік), іноді він брався за теми з французької історії, такі як, наприклад, «Людовік XIV та Мольєр» (1863 рік), «Прийом сіамського посольства Наполеоном ІІІ» (1865 рік). Починаючи з 1870-х років, творча здатність Жана-Леона Жерома помітно слабшає, за цей період можна назвати лише три його твори, які цілком гідні набутої ним репутації: «Фрідріх Великий» (1874 рік), «Сірий кардинал» (1874 рік) і «Мусульманський чернець біля дверей мечеті» (1876 рік). У всіх східних жанрах популярного художника вражає витончена та сумлінна передача клімату, місцевості, народних типів і найменших подробиць побутової обстановки, вивчених ним при неодноразовому відвіданні Єгипту та Палестини, навпроти того, у його картинах класичної давнини ми бачимо не стільки греків та римлян, скільки людей новітнього часу, а саме: французів та француженок, які розігрують пікантні сцени в античних костюмах і серед античних аксесуарів.
Малюнок Жерома — завжди бездоганно-правильний і вироблений у всіх подробицях, особливо майстерно художник володіє освітленням. Останніми роками він пробував свої творчі можливості в скульптурі. В 1878 році відвідувачі Паризької всесвітньої виставки зупиняли свою увагу на двох виліплених ним групах: «Гладіатор» і «Анакреон з Бахусом й Амуром». Жан-Леон Жером помер 10 січня 1904 року.
Картини
ред.-
«Публічна молитва»
-
«Сірий кардинал», 1873. Бостонський музей образотворчих мистецтв
-
«Дуель після маскараду», 1857
-
«Імператор Франції Наполеон III приймає сіамських послів»
-
«Араби, що крокують пустелею», 1870
-
«Вояк арнаут із власним собакою»
-
«Pollice Verso» («Пальці донизу»)
-
«Остання молитва християнських мучеників»
-
Портрет римлянки
-
Портрет мадемуазель Дюран
-
Відпочинок у російському таборі
-
Смерть Цезаря
-
Зустріч принца Конде у Версалі
-
Прапороносець
-
Скорбота паші
-
Тигр вартує
-
Дві величності
-
Торговець килимами
-
Гарем
-
Півнячий бій
-
Тюльпанова дурість
-
Дві італійських селянки з дитиною
-
Анакреон, Бахус та Амур
-
Нарис давньогрецького інтер'єру
-
Доба Августа і Різдво Христове
-
Єгипетські новобранці перетинають пустелю
-
Необережність царя Кандавла
-
Фріна перед Ареопагом
-
Бранець
-
Араб і його скакун
-
Сарацин, 1869
Скульптури
ред.-
Анакреон з маленькими Амуром та Бахусом
-
«Танцівниця з яблуками»
-
«Втілення перемоги при Ватерлоо»
-
«Створення скульптур гладіаторів»
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Thieme U., Becker F., Vollmer H. Thieme-Becker-Vollmer / Hrsg.: U. Thieme, F. Becker, H. Vollmer et al. — E. A. Seemann.
- ↑ https://bge-geneve.ch/iconographie/personne/auguste-constantin-viollier-dit-godefroy
- ↑ http://cths.fr/an/societe.php?id=2988&proso=y&soc_liees=
- ↑ https://www.bellasartes.gob.ar/
- ↑ Smithsonian American Art Museum person/institution ID
- ↑ Oude Jood met drie Arabieren
- ↑ http://kmska.be/collection/work/data/y12ddj
Джерела
ред.Жером, Жан-Леон // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Gerald M. Ackerman: Jean-Léon Gérôme. Monographie révisée, catalogue raisonné mis a jour. ACR, Courbevoie 2000, ISBN 2-86770-137-6.
- Gerald M. Ackerman: Jean-Léon Gérôme (1824—1904). Sa vie et son oeuvre. ACR, Courbevoie 1997, ISBN 2-86770-100-7.
- Alexandra Hein: Zwischen Dokumentation und Illusion. Die Orientmotive im Werk von Jean-Léon Gérôme. 2 Bände, Frankfurt am Main 1996.
- Helene B. Weinberg: The American pupils of Jean-Léon Gérôme. Amon-Carter-Museum, Fort Worth, Texas 1984, ISBN 0-88360-049-8.