Відкрити головне меню

Анрі́-П'єр Піку́ (фр. Henri-Pierre Picou, 27 лютого 1824, Нант — 17 липня 1895, там само) — французький живописець[4][5]. Почавши з портретів і робіт на класичну тему, пізніше зайнявся живописом на алегоричні та міфологічні сюжети[6].

Анрі-П'єр Піку
фр. Henri-Pierre Picou
Народження 27 лютого 1824(1824-02-27)[1][2][3]
Нант, Франція
Смерть 17 липня 1895(1895-07-17)[1][2][3] (71 рік)
  Нант, Франція
Громадянство Flag of France.svg Франція
Жанр Історичний живопис, міфологічний живопис, allegory[d] і релігійний живопис[d]
Навчання Національна вища школа красних мистецтв
Діяльність художник
Вчитель Marc-Charles-Gabriel Gleyre[d] і Поль Деларош
Твори The birth of Pindar[d], Good adventure[d] і The Miraculous Draught[d]
Нагороди

Анрі-П'єр Піку у Вікісховищі?
Клеопатра й Антоній на річці Кидн — шедевр художника. Естамп 1891 з оригіналу 1848 року

Навчався у Поля Делароша і Шарля Глейра[fr], вплив останнього помітний в творчості Піку. Разом з іншими учнями Делароша і Глейра — Гюставом Буланже[fr], Жаном-Леоном Жеромом і Жаном-Луї Гамоном[fr], Піку є одним зі засновників школи стилю неогрек в живопису. На відміну від своїх товаришів, що приділяли увагу переважно класичним і міфологічним сюжетам, Анрі-П'єр займався і монументальним живописом, малював фрески, у тому числі у церкві Святого Роха (Сен-Рош)[7].

Перша виставка його картини відбулася в 1847 році в Паризькому салоні. Наступного року він був нагороджений медаллю ІІ ступеня за картину «Клеопатра й Антоній на річці Кидн» (Cléopâtre et Antoine sur le Cydnus), яку вважають шедевром художника.

Піку тримав майстерню на Бульварі Маджента. Він став одним з найвідоміших художників Франції і в 1853 році отримав другу Римську премію за полотно «Ісус виганяє торгівців з Храму» (Jésus chassant les vendeurs du Temple) і ще одну медаль другого ступеня на Салоні в 1857. Починаючи з 1847 року, виставки його робіт у Салоні відбуваються майже щорічно і тривають до 1893 року[6]. Художня критика вважала Анрі-П'єра Піку найбільш модним художником Франції часів Другої імперії. Картини зберігаються в музеях Нанта, Ам'єна та інших міст Франції[8].

ГалереяРедагувати

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б RKDartists
  2. а б Benezit Dictionary of Artists — 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7, 978-0-19-989991-3
  3. а б SNAC — 2010.
  4. Bryan, Michael (1904). Bryan's Dictionary of Painters and Engravers IV. London: The Macmillan Company. с. 115. 
  5. Artist name. Процитовано 26 June 2010. [недоступне посилання з лютий 2019]
  6. а б Vapereau, Gustave (1893). Dictionnaire universel des contemporains: contenant toutes les personnes notables de la France et des pays étrangers (fr) (вид. Sixième). Paris: Librairie Hachette. с. 1249–1250. 
  7. ART / 4 / 2DAY. Процитовано 26 June 2010. 
  8. Піку Анрі П'єр (Picou Henri Pierre), 1824—1895