Жак Маріте́н (фр. Jacques Maritain; 18 листопада 1882, Париж, Франція — 28 квітня 1973, Тулуза,Франція) — французький філософ, теолог, засновник неотомізму.

Жак Марітен
фр. Jacques Maritain
Жак Марітен.jpg
Народження 18 листопада 1882(1882-11-18)[1][2][…]
Париж, Франція
Смерть 28 квітня 1973(1973-04-28)[1][2][…] (90 років)
Тулуза
Поховання
 : 
зображення місця поховання
Громадянство (підданство) Flag of France (1958–1976).svg Франція
Проживання Франція
Знання мов
  • французька[2]
  • Діяльність
  • педагог, письменник, дипломат
  • Викладав Чиказький університет
    Член Medieval Academy of Americad
    Alma mater Ліцей Генріха IV, Паризький університет і Університет Нотр-Дам
    Літературний напрям Q6073011?, Christian humanismd, християнська демократія і права людини
    Вчителі Анрі Бергсон
    Посада Французькі посли при Святому Престоліd
    Партія Французька дія і Christian Democracyd
    Конфесія римо-католик[d]
    У шлюбі з Raïssa Maritaind
    Нагороди

    CMNS: Жак Марітен у Вікісховищі

    БіографіяРедагувати

    Отримавши протестантське виховання й навчаючись в університеті біології, 1906 року Жак Марітен, проте, прийняв католицтво. Своїм завданням він вбачав інтегрувати сучасну філософію з ідеями св. Фоми Аквінського. Він викладав у Франції та США.

    У період від 1948 до 1960 року Жак Марітен займав посаду професора в Принстонському університеті. У своїх лекціях та численних книгах Марітен захищав католицтво від різновидів модерністських ідей, вважаючи за необхідне інтегрувати прогрес і традицію в рамках католицької віри, а не церкву в існуючі реалії. Сучасні проблеми й нагальні ситуації, на думку теоретика, можуть і власне повинні вирішуватись «по-християнськи». Крім того, роботи Марітена присвячені й іншим галузям соціуму — наприклад, політиці та естетиці.

    Інтегральний гуманізм Жака МарітенаРедагувати

    Соціальні ідеї Жака Марітена спрямовані на розв'язання проблем сучасності в християнському ключі. Вихід із ситуації кризи сучасної йому доби Марітен бачив в утвердженні «теоцентричного гуманізму», «персоналістичної демократії», християнізації всіх галузей духовної культури та екуменічному зближенні релігій.

    У роботі «Присмерок цивілізації» Марітен описує становлення гуманістичних ідей, та помилки, що призвели до їхнього виродження. Гуманізм мислитель розуміє як розвиток усіх можливостей людини, розкриття її первинної величі. Але гуманізмові, починаючи від античності, властива вада замкнення людини на самій собі. Саме в ізоляції (самоізоляції) людської природи від Вищої істоти, за вченням Марітена, заховані проблеми сучасного людства. За відсутності Бога, людина губить і свою душу, що веде до появи таких теорій зневіри та абсурду як філософія Ніцше і/або екзистенціалізм. Крайнощами є марксизм, повністю зосереджений на свойому раціоналізмі, та християнський гуманізм, який спрямував усі зусилля на пошуках «Граду людини-бога замість звернення до ідеалу Граду особистості, створеної за Божою подобою».

    Духовні перетворення й оновлення цивілізації Марітен пов'язував із висуненим ним проектом «інтегрального гуманізму», який долає відхід людини від Бога шляхом поновлення трансцендентних підвалин людського існування. У такій новій цивілізації християнська віра буде погоджуватися з секулярними інститутами. Джерелом суверенітету держави, за Марітеном, має бути Бог, а головними цілями держави повинні стати соціальні та християнські ідеали. У такій християнськи інспірированій демократії релігія буде регулювати на вищому щаблі відносини між індивідами, й особиста свобода, таким чином, буде розвиватись. Фашизм і комунізм викорінили таку свободу, а лібералізм, який схвалює егоїзм та індивідуалізм, суперечить нормам християнської моралі. Інтегральний гуманізм, навпаки, розглядає людину як єдність божественного та людського начал.

    Марітен не вважав свою концепцію, на відміну від марксистського гуманізму, утопічною. Соціалістичний гуманізм абсолютує колективне начало, ліберальний — індивідуальне, а інтегральний гуманізм тримається золотої середини, поєднуючи оновлення зі збереженням традиційних цінностей.

    Дотримання трьох засадничих принципів інтегрального гуманізму:

    1. утвердження особистісних цінностей;
    2. співіснування людей у прагненні до загального добра;
    3. християнсько-теїстична направленість гуманізму, що веде до екуменічного зближення вірників.

    Все це, на думку Марітена, приведе до існування суспільства, в якому найбільш повно зможуть розкриватися здібності й хист особистості, а також буде знаходити своє втілення людська свобода.

    Для унаочнення значення інтегрального гуманізму Марітена для розвитку католицької думки й Церкви в цілому в XX столітті, достатньо згадати, що 1967 року в енцикліці «Про прогрес народів» («Populorum progressio») папа римський Павло VI писав про прагнення Католицької Церкви до реалізації са́ме ідеалу «інтегрального гуманізму».

    ПраціРедагувати

    • Філософія Бергсона / La Philosophie bergsonienne: études critiques. Marcel Rivière et Cie., 1914. [Bergsonian Philosophy and Thomism. New York: Philosophical Library, 1955.]
    • Мистецтво і схоластика / Art et scolastique. Librairie de l'Art Catholique, 1920. (The 1927 edition contains "Frontières de la poésie" and important notes.) [Art and Scholasticism and The Frontiers of Poetry. Tr. Joseph W. Evans. New York: Charles Scribner's Sons, 1962.]
    • Еоементи філософії / Éléments de Philosophie I: Introduction générale à la philosophie. Téqui, 1920. [An Introduction to Philosophy. Tr. E. I. Watkin. London: Sheed and Ward, 1944.]
    • Théonas ou les entretiens d'un sage et deux philosophes sur diverses matières inégalement actuelles. First publication in the Revue Universelle, April 1920 to April 1921, 1st edition, Nouvelle Librairie Nationale, 1921; 2nd edition, corrected, 1925. [Theonas: Conversations of a Sage. Tr. F.J. Sheed. London: Sheed and Ward, 1933.]
    • Antimoderne. Éditions de la Revue des Jeunes, 1922.
    • De la vie d'oraison. 1st edition privately printed, Saint-Maurice d'Augaune, 1922; 2nd edition revised, l'Art Catholique, 1925. [with Raïssa Maritain] [Prayer and intelligence. New York: P. J. Kennedy, 1928.]
    • Éléments de philosophie II: L'ordre des concepts, I - Petite logique (Logique formelle). Téqui, 1923. [An Introduction to Logic. New York: Sheed and Ward, 1937; Formal Logic. New York: Sheed and Ward, 1937.]
    • Розмисли про інтелект і про власне життя / Réflexions sur l'intelligence et sur sa vie propre. Bibliothèque français de philosophie, Nouvelle Librairie Nationale, 1924, 1926, 1930; Desclée, 1938.
    • Три реформатори: Лютер, Декарт, Руссо / Trois Réformateurs: Luther, Descartes, Rousseau. Librairie Plon, 1925. [Three Reformers: Luther, Descartes, Rousseau. New York: Charles Scribner's Sons, 1929.]
    • Georges Rouault, peintre et lithographe. Éditions Polyglotte, Frapier, 1926. [George Roualt. New York: Harry N. Abrams, Inc., in association with Pocket Books, Inc., 1954.]
    • Відповідь Жану Кокто / Reponse à Jean Cocteau. Librairie Stock, 1926 [Art and Faith: Letters between Jacques Maritain and Jean Cocteau. New York: Philosophical Library, 1948.]
    • Une opinion sur Charles Maurras et le devoir des catholiques. Plon, 1926.
    • Примат духовного / Primauté du spirituel. Plon, 1927. [The Things That Are Not Caesar's. Tr. J.F. Scanlan. New York: Charles Scribner's Sons, 1930.]
    • Quelques pages sur Léon Bloy. Cahiers de la Quinzaine, 10e de la 18 serie, á l'Action du Livre, 1927.
    • Clairvoyance de Rome par les auteurs du ‘Pourquoi Rome a parlé.' (J. Maritain et D. Lallement), Ed. Spes, 1929.
    • Le Docteur angelique. Desclée de Brouwer, 1930. [St. Thomas Aquinas. Tr. F.J. Scanlan, London: Sheed and Ward, 1931; Tr. revised Peter O' Reilly and Joseph W. Evans. New York: Meridian Books, 1958.]
    • Religion et culture. dition originale: premier numéro de la collection des questions disputées. Desclée de Brouwer, 1930. 2nd edition, with a preface, 1946. [Religion and Culture. London: Sheed and Ward, 1931.]
    • Distinguer pour unir: ou, les degrès du savoir. Desclée de Brouwer, 1932. [Distinguish to Unite: or, The Degrees of Knowledge. Tr. under the supervision of G.B. Phelan. New York: Charles Scribner's Sons, 1959.]
    • Le songe de Descartes. Correa, 1932. [The Dream of Descartes. Tr. Mabelle L. Andison, New York: Philosophical Library, 1944.]
    • Du regime temporel et de la liberté. Desclée de Brouwer, 1933. [Freedom in the modern world. Tr. Richard O'Sullivan. London: Sheed & Ward, 1935.]
    • De la philosophie chrétienne. ["Questions disputées," Vol. IX], Desclée de Brouwer, 1933.[An essay on Christian philosophy. Tr. Edward H. Flannery. New York, Philosophical Library, 1955.]
    • Sept leçons sur l'être et les premiers principes de la raison spéculative. Téqui, 1934. [A Preface to Metaphysics: Seven Lectures on Being. New York and London: Sheed and Ward, 1939.]
    • Frontières de la poésie. Louis Rouart et Fils, 1935. [Art and Poetry. Tr. E. de P. Matthews. New York: Philosophical Library, 1943.]
    • Science et sagesse, suivi d'éclaircissements sur ses frontières et son objet. "Cours et documents de Philosophie." Téqui, 1935. [Science and Wisdom. New York: Charles Scribner's Sons, 1940.]
    • Lettre sur l'indépendance. Desclée de Brouwer, 1935.
    • La philosophie de la nature, essai critique sur ses frontières et son objet. Téqui, 1935. [Philosophy of Nature. Tr. Imelda C. Byrne. New York: Philosophical Library, 1951]
    • Humanisme intégral: problemes temporels et spirituals d'une nouvelle chrétienté. Fernand Aubier, 1936. Two translations: True humanism. Tr. M.R. Adamson. London: Bles, 1938; Integral Humanism: Temporal and Spiritual Problems of a New Christendom. Tr. Joseph W. Evans New York: Charles Scribner's Sons, 1968.]
    • Situation de la poésie. Desclée de Brouwer, 1938. [with Raïssa Maritain] [The Situation of Poetry. Tr. Marshall Suther. New York: Philosophical Library, 1955.]
    • Les Juifs parmi les nations. Éditions du Cerf, 1938. [A Christian Look at the Jewish Question. New York: Longmans, Green, 1939.]
    • Questions de conscience. ["Questions disputées," Vol. XXI] 2nd edition. Desclée de Brouwer, 1938.
    • Quatre essais sur l'esprit dans sa condition charnelle. Bibliothèque français de philosophie, Desclée de Brouwer, 1939. Nouvelle Édition revue, Alsatia, 1956.
    • Antisemitism. London, G. Bles, 1939.
    • De la justice politique, notes sur la presente guerre. Collection "Presences," Plon, 1940.
    • Scholasticism and Politics. New York, The Macmillan Company, 1940. [with Mortimer Jerome Adler]
    • A travers le désastre. New York: Éditions de la Maison française, 1941 [France, My Country, Through the Disaster. New York: Longmans, Green, 1941.]
    • La pensée de Saint Paul, textes choisis et présentés. New York: Éditions de la Maison française, 1941. [The Living Thoughts of Saint Paul. Tr. Harry Lorin Binsse. New York: Longmans, Green, 1941.]
    • Ransoming the Time. New York: Scribner's, 1941. Tr. Harry Lorin Binsse. [A translation of essays written in French, but not collected in a single volume.]
    • Confession de foi, New York: Éditions de la Maison française, 1941. [French translation of an essay published in I Believe. Ed. Clifton Fadiman. London: Allen and Unwin, 1940.]
    • Le Crépuscule de la civilisation. Montréal: Éditions de l'Arbre, 1941. [The Twilight of Civilization. London: Sheed and Ward, 1946.]
    • Les droits de l'homme et la loi naturelle. New York: Éditions de la Maison française, 1942. [The Rights of Man and Natural Law. Tr. Doris C. Anson. New York: Charles Scribner's Sons, 1943.]
    • Saint Thomas and the problem of evil. Tr. Mrs. Gordon Andison. Milwaukee: Marquette University Press, 1942.
    • Christianisme et Démocratie. New York: Éditions de la Maison française, 1943. [Christianity and Democracy. Tr. Doris C. Anson. New York: Charles Scribner's Sons, 1944.]
    • Sort de l'homme, Neuchâtel: Éditions de La Baconnière, 1943.
    • Education at the Crossroads. New Haven: Yale University Press, 1943. [L'éducation à la croisée des chemins. Egloff, 1947; republished, with additional material, as Pour une philosophie de l'education. Arthème Fayard, 1959. Nouvelle édition, 1969.]
    • Principes d'une politique humaniste. New York: Éditions de la maison française, 1944.
    • A travers la victoire. Hartmann, 1945.
    • Messages 1941-1944. New York: Éditions de la Maison française; Hartmann, 1945.
    • Pour la justice. New York: Éditions de la Maison française, 1945.
    • Court traité de l'existence et de l'existant. Hartmann, 1947. [Existence and the Existent. Tr. Lewis Galantière and Gerald B. Phelan. New York: Pantheon Books, 1948.]
    • La personne et le bien commun. Desclée de Brouwer, 1947. [The Person and the Common Good. Tr. John J. Fitzgerald. New York: Charles Scribner's Sons, 1947.]
    • De Bergson à Thomas d'Aquin, essais de métaphysique et de morale. New York: Éditions de la Maison française, 1944. Hartmann, 1947.
    • Art and faith. New York, Philosophical Library, 1948. [see Réponse a Jean Cocteau, 1933.]
    • Raison et raisons, essais détachés. Egloff, 1948. [The Range of Reason. New York: Charles Scribner's Sons, 1952.]
    • La signification de l'athéisme contemporain. Collection "Courier de Iles." Desclée de Brouwer, 1949.
    • Man's destiny in eternity. Boston: Beacon Pr., 1949. [with Arthur H. Compton, Maude Boyden et al.]
    • Etienne Gilson, philosophe de la chrétienté. Cerf, 1949.
    • Man and the State. Chicago: University of Chicago Press, 1951. [L'Homme et L'État. Tr. into French by Robert and France Duval. Presses Universitaires de France, 1953.]
    • Lettres inédites sur l'inquiétude moderne. Éditions universelles, 1951. [with René Schwob]
    • Neuf leçons sur les notions premières de la philosophie morale. "Cours et documents de philosophie." Téqui, 1951. [An Introduction to Basic Problems of Moral Philosophy. Albany, N.Y.: Magi Books, 1990.]
    • Approches de Dieu. Collection "Sagesse et cultures." Alsatia, 1953. [Approaches to God. New York: Harper and Brothers, 1954.]
    • Creative Intuition in Art and Poetry. New York: Pantheon Books, 1953. [L'Intuition créatrice dans l'art et dans la poésie. Desclée de Brouwer, 1966.]
    • On the Philosophy of History. New York: Charles Scribner's Sons, 1957. [Pour une philosophie de l'histoire. Tr. Mgr Charles Journet. Éditions du Seuil, 1959.]
    • Reflections on America. New York: Charles Scribner's Sons, 1958. [Réflexions sur l'Amérique. Fayard, 1959.]
    • Pour une philosophie de l'éducation. Fayard, 1959.
    • Liturgy and contemplation. London: G. Chapman, 1960. [with Raïssa Maritain]
    • The Responsibility of the Artist. New York: Charles Scribner's Sons,1960. [La responsabilité de l'artiste. Tr. Georges and Christianne Brazzola, Fayard, 1961.]
    • Le philosophe dans la cité. Alsatia, 1960.
    • La philosophie morale. I. Examen historique et critique des grands systemes. Gallimard, Bibliothèque de Idées, 1960. [Moral Philosophy. Ed. Joseph W. Evans. London: G. Bles, 1964.]
    • On the use of philosophy; three essays. Princeton, N.J.: Princeton University Press, 1961.
    • The Education of Man. Ed. Donald and Idella Gallagher. New York: Doubleday and Co., 1962.
    • Dieu et la permission du mal. Desclée de Brouwer, 1963. [God and the Permission of Evil. Milwaukee: The Bruce Publishing Co., 1966.]
    • Carnet de notes. Desclée de Brouwer, 1965. [Notebooks. Tr. Joseph W. Evans. Albany: Magi Books/ Notre Dame, IN: University of Notre Dame Press, 1984.]
    • Le mystère d'Israël et autres essais. Desclée de Brouwer, 1965.
    • Le paysan de la Garonne: Une vieux laïc s'interroge à propos du temps présent. Desclée de Brouwer, 1967. [The Peasant of the Garonne: An Old Layman Questions Himself about the Present Time. Tr. Micheal Cuddihy and Elizabeth Hughes. New York: Holt, Rinehart, and Winston, 1968.]
    • De la grâce et de l'humanité de Jésus, Bruges: Desclée de Brouwer, 1967. [On the Grace and Humanity of Jesus. Tr. Joseph W. Evans. New York: Herder and Herder, 1969.]
    • De l'église du Christ, la personne de l'Église et son personnel. Desclée de Brouwer, 1970. [On the Church of Christ: The Person of the Church and Her Personnel. Tr. Joseph W. Evans. Notre Dame, IN: University of Notre Dame Press, 1973.]
    • Approches sans entraves. Librairie Arthème Fayard, 1973.
    • Jacques Maritain, Emmanuel Mounier (1929-1939): [Correspondance]. Desclée de Brouwer, 1973.
    • Une grande amitié: correspondance, 1926-1972 / Julien Green et Jacques Maritain. Présentée et annotée par Jean-Pierre Piriou. * Précédée de Jacques Maritain vivant de Julien Green. Plon, 1979. [The story of two souls: the correspondence of Jacques Maritain and Julien Green. Ed. Henry Bars and Eric Jourdan. Tr. with an introduction and revised notes by Bernard Doering. New York: Fordham University Press, 1988.]
    • La loi naturelle ou loi non écrite: texte inédit, établi par Georges Brazzola. Fribourg, Suisse: Éditions universitaires, 1986. [Lectures on Natural Law. Tr. William Sweet. In The Collected Works of Jacques Maritain, Vol. VI, Notre Dame, IN: University of Notre Dame Press, (forthcoming).]
    • Exiles and fugitives: the letters of Jacques and Raïssa Maritain, Allen Tate, and Caroline Gordon. Ed. John M. Dunaway. Baton Rouge: Louisiana State University Press, 1992.
    • L'Europe et l'idée fédérale: textes publiés par le Cercle d'études Jacques et Raïssa Maritain. Mame, 1993.

    ЛітератураРедагувати

    ПриміткиРедагувати