Ефедра звичайна
Ефедра звичайна[1], також ставчак звичайний[1] (Ephedra distachya L.) — вічнозелений дводомний карликовий кущ чи напівкущ із родини ефедрових (Ephedraceae). Поширений у Європі, Західній і Центральній Азії[2].
| Ефедра звичайна | |
|---|---|
| |
| Ephedra distachya, у Франції | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Голонасінні (Gymnosperms) |
| Відділ: | Гнетоподібні (Gnetophyta) |
| Клас: | Гнетоподібні (Gnetopsida) |
| Порядок: | Ефедроцвіті (Ephedrales) |
| Родина: | Ефедрові (Ephedraceae) |
| Рід: | Ефедра (Ephedra) |
| Вид: | Ефедра звичайна (E. distachya)
|
| Біноміальна назва | |
| Ephedra distachya L., 1753
| |
| Підвиди | |
(весь ареал)
(Швейцарія, Франція, Італія, Словенія, Австрія) | |
| Синоніми | |
| |
Інші назви: ефедра двоколоса, ефедра двоколоскова, ставчак двоколосий; народні — костяниця, малина степова, ставчак, хвойник тощо[3]. Етимологія: епітет distachya утворений від дав.-гр. δι- — «два, подвійний», στάχυς — «колосок», стосовно чоловічих шишок, розташованих попарно.
Біоморфологічна характеристика
ред.Це малий кущ чи напівкущ заввишки 10–30(100) см, здебільшого дводомний, часто лежачий або висхідний, рясно розгалужений (утворюючи килимки), з прутоподібними, ребристими, членистими сизувато-зеленими пагонами, які нагадують хвощі; гілочки часто розміщені в пучках, сірувато-зелені чи жовтувато-зелені, верхівка часто вигнута або закручена. Листки супротивні, зрощені на 1/3–2/3 довжини, довжиною всього 2 мм, лускоподібні, редуковані, по краю сухо-зелені, вільна частина трикутна, верхівка тупа чи гострувата. Зменшення листя до дрібних лускатих структур допомагає зменшити втрату води, що є адаптацією до посушливого середовища. Стебла ж забезпечують фотосинтез. Пилкові шишки жовтуваті, поодинокі чи в скупченнях по 3 на верхівці коротких гілочок, квітки приблизно з 8 пиляками. Насіннєві шишки зеленуваті, поодинокі чи невеликими групами, двоквіткові, кінцеві на коротких гілочках або пазушні, вузько-яйцеподібні, червоні і м'ясисті в зрілості. Насіння зазвичай 2, темно-коричневе, блискуче, яйцеподібне, 4–5 × 2–3 мм, гладке. Це вітрозапильний вид[4][5][6].
Цвіте з квітня по липень, плодоносить з вересня по жовтень[2].
Поширення
ред.Поширений у Європі (Албанія, Австрія, Боснія і Герцеговина, Болгарія, Хорватія, Чехія, Франція (у т. ч. Корсика), Греція (у т. ч. східноегейські острови), Угорщина, Італія (у т. ч. Сицилія), Чорногорія, Румунія, Росія (у т. ч. Алтай, Західний Сибір, Красноярськ), Сан-Марино, Сербія, Словаччина, Словенія, Іспанія, Швейцарія, Україна), Західній і Центральній Азії (Грузія, Іран, Казахстан, Сіньцзян, Туреччина (у т. ч. європейська), Туркменістан)[2].
Зустрічається на висотах від рівня моря до 1400 метрів. Росте в широкому діапазоні посушливих середовищ існування, включаючи степові угруповання, піщані ділянки (дюни чи узбережжя), скелясті уступи, гравійні рівнини, схили. Виносить ділянки, де інших рослин практично немає[2].
В Україні поширена на приморських і степових схилах, на півдні лісостепу і в Криму.
Немедичне використання
ред.Плоди їстівні й солодкі, але досить несмачні, ≈ 6 мм у діаметрі. Рослини можна використовувати для покриття ґрунту (допомагає стабілізувати дюни)[7]. Також рослина використовується як корм для овець і кіз[2]. Ще можна використовувати для покриття ґрунту, розставляючи їх на відстані приблизно 60 см одна від одної; ця посухостійка рослина потребує добре дренованого суглинистого ґрунту та сонячного місця[7].
Лікарське застосування
ред.Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Трава містить 1,7-3,2 % алкалоїдів. Головні компоненти є 1-ефедрин та псевдоефедрин. [8]
Підвищує кров'яний тиск а також звужує дрібні судини. Стимулює скорочення серцевого м'яза.[8]
Препарати ефедри двоколосої широко застосовуються у науковій та народній медицині при ядусі, сінній гарячці, сироватковій недузі, кропив'янці, екземі. Окрім того, їх використовують для підвищення кров'яного тиску, при вазомоторних ринітах, нарколепсії, міастенії. В очній практиці ефедрин (5 % розчин) застосовують для розширення зіниць. Усі частини рослини містять до 3 % ефедрину.[9]
Охорона
ред.Рідкісна лікарська рослина. Реліктовий вид. Внесена до Переліку рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів рослин на території Тернопільської, Харківської, Дніпропетровської, Донецької, Хмельницької, Одеської, Запорізької областей.[10]
У Словаччині рослина охороняється законом s має статус CR у Червоній книзі[5], в Угорщині має статус NT[2].
Галерея
ред.-
Ботанічна ілюстрація. -
Пилкові шишки -
Насіннєві шишки -
Стиглі насіннєві шишки -
Ефедра на руїнах Херсонеса Таврійського (Крим, Україна, 2012)
_2.jpg)
.jpg)
_2011_3.jpg)
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ а б Ephedra distachya // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б в г д е Bell, A.; Bachman, S. (2011). Ephedra distachya. The IUCN Red List of Threatened Species. Процитовано 07.12.2023. (англ.)
- ↑ Ephedra distachya // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Ephedra distachya. Flora of China. efloras.org. Процитовано 07.12.2023. (англ.)
- ↑ а б Ladislav Hoskovec (2007). Ephedra distachya. botany.cz. Процитовано 07/12/2023. (англ.)
- ↑ Ephedra distachya. Tela Botanica. Процитовано 07.12.2023. (фр.)
- ↑ а б Ephedra distachya. Useful Temperate Plants Database. Ken Fern. 2016. Процитовано 07.12.2023.
- ↑ а б Кархут, Василь Володимирович (1992). Жива Аптека. ISBN 5-311-02680-4.
- ↑ Meerträubel (Ephedra distachya) im GIFTPFLANZEN.COMpendium - www.giftpflanzen.com. www.giftpflanzen.com. Архів оригіналу за 5 січня 2010. Процитовано 15 лютого 2010.
- ↑ Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання) / Укладачі: докт. біол. наук, проф. [[Андрієнко Тетяна Леонідівна|Т. Л. Андрієнко]], канд. біол. наук [[Перегрим Микита Миколайович|М. М. Перегрим]]. — Київ: Альтерпрес, 2012. — 148 с. ISBN 978-966-542-512-0. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 10 серпня 2013.
Джерела
ред.- Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины : справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
- Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник. — К., 1989;
- Смик Г. Корисні та рідкісні рослини України: Словник-довідник народних назв. — К., 1991.
- Г. Синиця. Ефедра двоколоса // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.
Посилання
ред.- Ефедра двоколоса // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 152. — ISBN 5-88500-055-7.