Відкрити головне меню
Estramustine phosphate.svg
Естрамустин
Систематизована назва за IUPAC
[(8R,9S,13S,14S,17S)-13-methyl-17-phosphonooxy-6,7,8,9,11,12,14,15,16,17-decahydrocyclopenta[a]phenanthren-3-yl] N,N-bis(2-chloroethyl)carbamate
Класифікація
ATC-код L01XX11
PubChem 259329
Хімічна структура
Формула C23H32Cl2NO6P 
Мол. маса 520,384 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність 75% (перор.) 100% (в/в)
Метаболізм Печінка
Період напіввиведення 10—12 год. (І фаза), 20 год. (термінальний)
Екскреція фекалії, Жовч
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата ЕСТРАЦИТ,
«Пфайзер Італія С.р.л.»,Італія
UA/5168/01/01
28.07.2009-28/07/2014


Естрамустин (англ. Estramustine, лат. Estramustinum) — синтетичний лікарський препарат, який за своєю хімічною структурою є сполукою азотистого іприту та фосфорильованого естрадіолу[1], та застосовується як перорально, так і внутрішньовенно.[2][3] Естрамустин синтезований на початку 70-х років[4], та застосовується у клінічній практиці з 1981 року.[5]

Фармакологічні властивостіРедагувати

Естрамустин — синтетичний лікарський засіб, який за своєю хімічною структурою є сполукою азотистого іприту та фосфорильованого естрадіолу. Механізм дії препарату полягає у дії його активних метаболітів на пухлинні клітини шляхом алкілювання, внаслідок чого відбуваються розриви та зшивка ДНК клітин пухлини, що призводить до зупинки мітозу та до втрати можливості реплікації ДНК клітинами пухлин. Хоча алкілююча активність естрамустину нижча від активності інших похідних азотистого іприту, проте він має вищу тропність до тканини передміхурової залози. Значна частина протипухлинної активності естрамустина обумовлена його естрогенною активністю, також препарат діє на передню долю гіпофізу, знижуючи продукцію гонадотропних гормонів, наслідком чого є зниження рівня тестостерону в крові.[2][3][5] На відміну від інших похідних азотистого іприту, естрамустин рідше спричинює пригнічення функції кісткового мозку, також препарат не спричинює зниження імунітету.[2][3] Естрамустин застосовується при раку простати як при рефрактерності до інших видів лікування, так і при первинному лікуванні хворих із неблагоприємним прогнозом лікування[2][3], може також застосовуватися у комбінації з паклітакселом.[1]

ФармакокінетикаРедагувати

Естрамустин швидко і добре розподіляється в організмі як після внутрішньовенної ін'єкції, так і після перорального застосування, біодоступність препарату становить 75 % при пероральному прийомі та 100 % при внутрішньовенному застосуванні. Максимальна концентрація естрамустину в крові досягається протягом 2—4 годин. Препарат швидко метаблізується у печінці до своїх актичвних метаболітів, частина з яких (естромустин) мають антимітотичну дію, а частина (естрон і естрадіол) — антигонадотропну дію. Даних за проникнення естрамустину через плацентарний бар'єр та в грудне молоко немає, оскільки застосування препарату в жінок не проводилось. Виведення препарату з організму двофазне, у першій фазі період напіввиведення становить 10—12 годин, у термінальній фазі — до 20 годин. Виводиться естрамустин у вигляді метаболітів із жовчю та калом, із сечею виводиться лише незначна частина препарату. При порушеннях функції печінки час напіввиведення препарату може збільшуватися.[2][3][5]

Покази до застосуванняРедагувати

Естрамустин застосовують для лікування раку простати як при рефрактерності до інших видів лікування, так і при первинному лікуванні хворих із неблагоприємним прогнозом лікування.[2][3]

Побічна діяРедагувати

При застосуванні естрамустину побічні ефекти спостерігаються рідше, ніж при застосуванні подібних за хімічною структурою хіміотерапевтичних препаратів, найчастішими побічними ефектами препарату є[2][3]:

ПротипоказиРедагувати

Естрамустин протипоказаний при підвищеній чутливості до компонентів препарату, при виражених порушенні функції печінки та серцево-судинної системи, при гострому тромбофлебіті або схильності до тромбоемболій.[2][3]

Форми випускуРедагувати

Естрамустин випускається у вигляді желатинових капсул по 0,14 г.

ПриміткиРедагувати

  1. а б Применение при раке предстательной железы (рос.)
  2. а б в г д е ж и https://compendium.com.ua/akt/69/2607/estramustinum/ (рос.)
  3. а б в г д е ж и https://www.vidal.ru/drugs/molecule/373 (рос.)
  4. Kitamura T (2001). Necessity of re-evaluation of estramustine phosphate sodium (EMP) as a treatment option for first-line monotherapy in advanced prostate cancer. Int. J. Urol. 8 (2): 33–6. PMID 11240822.  (англ.)
  5. а б в Emcyt (англ.)

ПосиланняРедагувати