Ерік Ларре
Ерік Стуре Ларре (норв. Erik Sture Larre; 31 березня 1914, Християнія, Естланн, Норвегія — 11 листопада 2014, Осло, там само) — норвезький юрист, учасник руху опору, бізнесмен, спортивний чиновник і енвайронменталіст.
| Ерік Ларре | |
 | |
| Народження: |
31 березня 1914 Християнія[d], Норвегія |
|---|---|
| Смерть: |
11 листопада 2014[1] (100 років) Осло, Норвегія |
| Країна: |
 Норвегія |
| Освіта: | Університет Осло |
| Нагороди: |  |
Життєпис
ред.Молоді роки та освіта
ред.Народився 31 березня 1914 року в Християнії[2], виріс у Гамлеб'єні[3]. 1933 року пройшов «examen artium[en]» вивчаючи право та соціологію, від 1936 до 1940 року обіймав посаду наукового співробітника у Норвезькому інституті соціальних досліджень[en] під керівництвом Евальда Боссе[en][4], а 1941 року закінчив Університет Осло зі ступенем кандидата закону[en][2].
Під час Другої світової війни
ред.Під час окупації Норвегії нацистською Німеччиною вступив до організації опору «Milorg[en]», і протягом деякого часу очолював підрозділ «13100»[2]. У лютому 1943 року його заарештувала нацистська влада, до червня утримувався у в'язниці «Мьоллердата 19[en]» (М19), а потім, до грудня, в концтаборі Ґрині[ru]. До березня 1944 року його знову утримували в М19, а потім до кінця війни — в Грині[5]. Після перемоги його нагороджено Військовою медаллю із зіркою[6].
Кар'єра
ред.Від 1945 до 1989 року займався юридичною практикою в Осло. 1945 року купив деяку кількість акцій і став одним з основних гравців на біржі[7]. Тоді ж очолював наглядову раду Gjensidige NOR[en], був членом наглядової ради Sparebanken Nord-Norge[en], Sparebanken Vest[en], SpareBank 1 SMN[en] і DNB ASA, одночасно входячи до виборних комітетів кількох банків[8].
Протягом 20 років з перервами Ларре очолював хокейний клуб «SK Forward[en]», обіймав посаду віце-президента та президента Норвезької хокейної асоціації , був заступником голови юридичного комітету Норвезької конфедерації спорту. Відзначений почесним членством у всіх цих організаціях та почесним головуванням у хокейній асоціації. Головував у Рекреаційній асоціації районів Осло, національній асоціації «Friluftsrådenes Landsforbund» і був почесним членом Рекреаційної асоціації районів Осло[2][8] та Товариства охорони природи Осло та Акерсхуса[9]. Його названо «батьком кордону Марки[en]» за посвяту більшої частини свого життя кампанії за охорону природи району на північ від Осло та правової ратифікації поточного кордону[10].
1986 року Еріка Ларре нагороджено медаллю Святого Галльварда[en][11], а 2010 року — Королівською медаллю за заслуги в сріблі[en][10][12].
В останні роки він проживав у Мадсеруді[6]. 2014 року, у зв'язку зі 100-річчям, викликав інтерес норвезьких ЗМІ. В інтерв'ю заявляв, що спить лише три з половиною години на добу[3]. Також розкритикував обов'язковий вихід на пенсію з державних робочих місць у Норвегії у віці 70 років[13].
Помер 11 листопада 2014 року у віці 100 років[4][14].
Примітки
ред.- ↑ http://www.osloby.no/Motstandsmannen-Erik-Sture-Larre-er-dod-7782741.html
- ↑ а б в г Erik Sture Larre 80 år 31. mars (Norwegian) . Norwegian News Agency. 18 березня 1994.
- ↑ а б Mathisen, Olav Brekke (29 березня 2014). Hva livet har lært meg. VG Helg (Norwegian) . с. 58—59.
- ↑ а б Motstandsmannen Erik Sture Larre er død (Norwegian) . Norwegian News Agency. 11 листопада 2014. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 12 листопада 2014.
- ↑ Nordmenn i fangenskap 1940–1945 / Ottosen, Kristian[en]. — 1st. — Oslo : Universitetsforlaget[en], 1995. — С. 397. — ISBN 82-15-00288-9.
- ↑ а б 95 år 31. mars: Advokat Erik Sture Larre (Norwegian) . Norwegian News Agency. 11 березня 2009.
- ↑ Motstandsmannen Erik Sture Larre er død. VG. 11 листопада 2014. Архів оригіналу за 26 вересня 2016. Процитовано 12 листопада 2014.
- ↑ а б Erik Sture Larre 90 år 31. mars (Norwegian) . Norwegian News Agency. 17 березня 2004.
- ↑ Jubilanter. Dagsavisen (Norwegian) . 31 березня 2014. с. 33.
- ↑ а б Engen, Øyvind Bosnes (27 березня 2014). Markagrensens far fyller 100. Osloby (Norwegian) . с. 28.
- ↑ Seks ble hedret med St.Hallvard-medaljen (Norwegian) . Norwegian News Agency. 15 травня 1986.
- ↑ Kongens sølv til Erik Sture Larre. Fylkesmannen i Oslo og Akershus. 7 грудня 2010. Архів оригіналу за 27 травня 2012. Процитовано 12 листопада 2014.
- ↑ Ravn, Linn Karen (8 лютого 2014). Skamløs behandling av eldre. Dagens Næringsliv (Norwegian) . с. 14.
- ↑ Motstandsmannen Erik Sture Larre er død. Nettavisen. 11 листопада 2014. Архів оригіналу за 12 листопада 2014. Процитовано 12 листопада 2014.
Посилання
ред.- Folk har sluttet å stjele epler. Aftenposten. 6 грудня 2013. Процитовано 12 листопада 2014.