Емінов Рустем Кязимович
Емінов Рустем Кязимович (13 квітня 1950, Ташкент, СРСР) — кримськотатарський український удожник і графік. Син Кязіма Емінова.
Емінов Рустем Кязимович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження |
13 квітня 1950 (74 роки) Ташкент, СРСР | |||
Країна | СРСР → Україна | |||
Жанр | Живопис, графіка | |||
|
Член Національної Спілки Художників України (2005). Член Спілки Художників СРСР (1988). Заслужений художник АР Крим (2010). Лауреат премії Верховної Ради АР Крим (2007), лауреат міжнародної премії імені Бекіра Чобанзаде (2010).[1]
Біографія ред.
Народився 13 квітня 1950 року, у місті Ташкент. Закінчив Ташкентський державний педагогічний інститут імені А. Нізамі. Викладачі за спеціальністю: М. Банніков.
Працював у ньому викладачем кафедри образотворчого мистецтва. 1974—2000 — на худож. комбінаті «Рассом» при Худож. фонді Узбекистану.
Від 2005 — у Сімферополі.
Учасник респ., всесоюз. мист. виставок від 1975. Персональні виставки — у Ташкенті (1999), Сімферополі (2005–06), м. Бахчисарай (АР Крим, 2005), Києві (2008). Головна тема — депортація кримських татар. Створив низку люд. типів та характерів у різних вікових і психол. відтінках (роздум, подив, відчай, надія; домінує напружена зосередженість в очікуванні невідомості). Люди, зображені Е., конкретні у своїй нац. визначеності; розгорнені до глядача фігури, подані крупним планом, заповнюють вертикал. площину полотна або ритмічно вибудовані по горизонталі. Картини стримані, з монохром. сіро-коричн. колоритом.
Полотна зберігаються у Держ. музеї мистецтв у Ташкенті, Кримському Художньому Музеї (Сімферополь), Мемор. будинку-музеї І. Гаспринського (Бахчисарай).[2]
Рустем Емінов – автор понад 400 полотен.
У 2010 році у Кримському інженерно-педагогічному університеті відбулося відкриття виставки «Унутма» («Пам'ятай») Рустема Емінова, присвяченої 92-й річниці з дня проведення першого Курултаю кримськотатарського народу.[3]
2016 року був висунутий на здобуття національної премії України імені Тараса Шевченка 2016 року.[4]
Творчість ред.
Основні твори:
- «Весняний пейзаж» (1978)
- «Гірська весна», «Мати-героїня» (обидва — 1980)
- «Весняна повінь» (1983)
- «Остання осінь (Пам'яті художника К. Емінова)» (1984)
- «Посмішка старого міста» (1984)
- «Юний художник» (1986)
- «Земляни» (1986)
- «Депортація» (1990—2004)
- «І. Гаспринський» (1991)
- «Між минулим і майбутнім» (1994)
- «Пам'ятай» (1996; 1997)
- «Поїзд смерті» (1997)
- «Забута» (1998)
- «На вершині» (1999)
- триптих «Ностальгія» (1999—2001)
- триптих «Геноцид» (2001–03)
- «За що?» (2002)
- «Під чужим небом» (2002)
- «Місячна соната (У пам'ять жертв Арабатської трагедії)» (2003)
- «На чужій землі» (2004)
- «Б. Чобан-заде» (2007)
- «Ф. Якубов» (2008).
Рекомендована література ред.
- Таїрова Л. Художник Рустем Емінов // ОМ. 2007. № 3.
Примітки ред.
- ↑ Эминов Рустем Кязимович цена картин, купить, продать, оценить картину советского художника. socrealizm.com.ua. Процитовано 29 листопада 2023.
- ↑ Таїрова, Л. С. (1 лютого 2009). Емінов Рустем Кязимович (Ukrainian) . Т. 9. Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. ISBN 978-966-02-2074-4.
- ↑ В Симферополе открылась выставка Рустема Эминова «Унутма» («Помни»). Ислам в Украине (рос.). Процитовано 29 листопада 2023.
- ↑ На здобуття національної премії України імені Тараса Шевченка 2016 року. Урядовий Кур’єр. 24 червня 2013. Процитовано 29 листопада 2023.