Бистрицька Еліна Авраамівна

радянська та російська акторка
(Перенаправлено з Еліна Бистрицька)

Елі́на Авраа́мівна Бистри́цька (рос. Элина Авраамовна Быстрицкая; 4 квітня 1928, Київ — 26 квітня 2019, Москва) — радянська і російська актриса театру і кіно єврейского походження з України, театральний педагог, співачка. Народна артистка СРСР (1978).

Еліна Бистрицька
рос. Элина Быстрицкая
Зображення
Зображення
Народилася 4 квітня 1928(1928-04-04) (96 років)
Київ, Українська СРР, СРСР
Померла 26 квітня 2019(2019-04-26)[1] (91 рік)
Москва, Росія
Поховання Новодівичий цвинтар
Національність єврейка
Громадянство  СРСР
 Росія
Діяльність актриса
Alma mater Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Заклад Державний академічний Малий театр Росії
Роки діяльності 19502018
IMDb ID 0126454
Нагороди та премії
Орден «За заслуги перед Вітчизною» Орден «За заслуги перед Вітчизною»
Орден Жовтневої Революції Орден Вітчизняної війни II ступеня Орден Трудового Червоного Прапора
Орден «Знак Пошани» Орден «Знак Пошани»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «20 років перемоги у ВВВ» Медаль «30 років перемоги у ВВВ» Медаль «40 років перемоги у ВВВ» Медаль «50 років перемоги у ВВВ»
Ювілейна медаль «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Ювілейна медаль «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Ювілейна медаль «65 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Ювілейна медаль «65 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль Жукова
Медаль Жукова
Медаль «Ветеран праці»
Медаль «Ветеран праці»
Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Народний артист СРСР

CMNS: Еліна Бистрицька у Вікісховищі

Життєпис ред.

Навчалася в Ніжинському педагогічному інституті (філологічний факультет) та Київському інституті театрального мистецтва імені Карпенка-Карого (викладач Л. Олійник). Грала на сцені Вільнюського драматичного театру. У кіно дебютувала 1950 року у фільмі «У мирні дні» (режисер В. Браун, кіностудія імені О. Довженка).

1955 року читачі газети «Советская культура» назвали Е. Бистрицьку найкращою актрисою 1955 року. Цього ж року актриса вперше потрапила в Париж на тиждень радянського фільму, що відбувався у французькій столиці. Визнання актриса здобула 1957 року, коли на екрани вийшов фільм С. Герасимова «Тихий Дон», де Е. Бистрицька зіграла Аксінью. До речі, на цю роль її обрав автор роману Нобелівський лауреат М. Шолохов. С. Герасимов бажав, щоб знімалась його учениця Н. Мордюкова, яка за дипломну роботу (саме роль Аксіньї) одержала у свого вчителя «п'ятірку». 1958 року «Тихий Дон» зібрав щедрий врожай нагород, зокрема, кінофестивалів у Брюсселі, Карлових варах, Мехіко, Москві. У цьому ж році актриса зіграла головну роль у фільмі «Добровольці» й була запрошена в трупу Московського академічного Малого театру.

Далі була перерва в 27 років: Е. Бистрицьку не запрошували зніматися в кіно. Пояснень ситуації немало. Не останню роль у цьому зіграв і характер актриси. Вона часто конфліктувала: то з І. Ільїнським, то М. Шолоховим, то з високопоставленими чиновниками. З 1979 року Е. Бистрицька викладала в ГІТІСі імені Луначарського.

1997 року після вимушеного творчого безробіття, Е. Бистрицька знялась у фільмі Б. Мансурова «Теплі вітри древніх булгар», де зіграла роль княгині Ольги.

Доробок ред.

Фільмографія ред.

Позиція щодо України ред.

20 лютого 2014 року разом із групою інших українців Росії звернулася до Президента України Віктора Януковича із закликом до застосування сили до учасників Євромайдану.[2]

11 березня 2014 року підтримала Російську агресію в Криму, підписавши колективне звернення до російської громадськості « Діячі культури Росії  — на підтримку позиції Президента по Україні та Криму».[3]

Література ред.

  • Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.

Пам'ять ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Умерла Элина Быстрицкая
  2. Відкритий лист до Президента України. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 11 квітня 2014.
  3. Главком [Архівовано 27 квітня 2016 у Wayback Machine.](рос.)

Посилання ред.