Тарас Шевченко (фільм, 1951)

Радянський історико-біографічний фільм

«Тарас Шевченко» (рос. Тарас Шевченко) — радянський історико-біографічний фільм 1951 року режисера Ігоря Савченка про життя великого українського поета і художника Тараса Григоровича Шевченка.[1][2][3]

Тарас ШевченкоPicto infobox cinema.png
Тарас Шевченко
Taras Shevchenko (UKR poster No 1, 1951).jpg
Україномовний постер №1
Жанр біографічний
Режисер Ігор Савченко
Олександр Алов
Володимир Наумов
Сценарист Ігор Савченко
У головних
ролях
Сергій Бондарчук
Іван Переверзєв
Євген Самойлов
Оператор Аркадій Кольцатий
Данило Демуцький
Іван Шеккер
Композитор Борис Лятошинський
Кінокомпанія Кіностудія Довженка
Тривалість 118 хв.
Мова російська
українська (окрема версія)
Країна СРСР
Рік 1951
Дата виходу 17 грудня 1951 (УРСР)
17 грудня 1951 (СРСР)
IMDb ID 0044107

Допрем'єрний показ у Києві відбувся 15 грудня 1951 року. У всеукраїнський прокат в УРСР фільм вийшов до 90-річчя смерті Шевченка 17 грудня 1951 році у двох версіях: україномовній та російськомовній.[4][5][6]

Повноцінна україномовна версія станом на 2020 неодноразово показувалася телеканалом УТ-1, але в нереставрованому вигляді

і, , у «списках» головного фільмофонду України «Довженко-центру» вказується що у нто зберігається україномовна версія фільму,[7] та на комерційному ринку домашнього відео (DVD/Blu Ray диски, VOD-платформи) доступні лише російськомовні копії фільму.

СюжетРедагувати

1841 рік. Молодий студент Тарас Шевченко закінчує своє навчання в Петербурзькій художній академії. Серце художника переповнене пристрасним бажанням служити своїй землі. Він повертається додому, де його чекає гучна слава першого національного поета.

Після знайомства в Києві з професором Костомаровим, Шевченко стає членом таємного політичного товариства Кирила і Мефодія. Через деякий час поліція виходить на слід змовників. Доля кожного з арештованих була сумною, але більше за всіх постраждав Шевченко — його віддають у солдати, із суворою забороною на будь-яку творчу діяльність.

Довгі роки він служить в Орській фортеці, в атмосфері щоденної муштри і знущань. Неяскрава природа степу і розмови з новими друзями прикрасили його побут підневільного солдата.

Долею поета опікуються друзі, які залишились на волі, але тільки за нового царя, через десятиріччя, відбулося бажане звільнення.

У роляхРедагувати

Творча командаРедагувати

 
Україномовний постер № 1; невідомий художинк

ВиробництвоРедагувати

Режисер раптово помер у грудні 1950 року, так і не закінчивши стрічки. Незавершену режисерську версію показали Сталіну, який висловив дванадцять зауважень до фільму. Ніхто не ризикнув сказати Сталіну, що режисер помер, тому кінематографічні авторитети М. Ромм та І. Пир'єв запропонували завершити картину учням та асистентам Савченка, Олександрові Алову і Володимиру Наумову. Їм довелося врахувати всі зауваження Сталіна, характер яких гарно ілюструє такий приклад: вождь вимагав зрівняти за віком Чернишевського, зображеного юнаком, і вже старого Тараса. «Не женіться за маленькою правдою, — мотивував своє рішення Сталін. — Потрібна велика історична правда».[8]

За деякими даними, менш заідеологізована оригінальна незавершена режисерська версія фільму збереглася й зараз знаходиться в російському Держфільмофонді.[8]

НагородиРедагувати

Оцифрована DVD версіяРедагувати

У червні 2013 року до 200-річного ювілею з дня народження Тараса Шевченка, тодішня голова Держкіно Катерина Копилова пообіцяла організувати оцифрування ряду класичних кінострічок про Шевченко, включно з фільмом «Тарас Шевченко» 1951 року.[9] Процес реставрації працівниками Довженко-центру складався з реставрування плівки, її сканування, оцифровування скану, усунення пошкоджень у цифровій версії і перенесення фільму знову на плівку для зберігання в архіві й тримані в проміжку цифрові версії було записано на DVD.[10] У березні 2014 року Довженко-центр таки випустив збірку 5-дискову DVD-збірку «Шевченко 200» накладом дві тисячі екземплярів куди також увійшла відреставрована україномовна версія фільму «Тарас Шевченко» 1951 року Ігоря Савиченко, однак у продаж ця серія не потрапила і поширювалася лише на приватних презентаціях.[8][11][12][13] Невідомо, чи оцифрована версія 2014 року є україномовною чи російськомовною версією.

Українська версіяРедагувати

Фільм існує в російськомовній та україномовній версіях.

Фільм повністю знімався у двох мовних версіях — російською та українською — з різними дублями й російська версія не є дубляжем української, а українська не є дубляжем російської й це два різних повноцінних фільми. По українському телебаченні демонструвалася україномовна версія, яка через технічний збій була записана неснихронно, чернз що існує хибна думка що то була російськомовна версія з російським відеорядом до якої було начебто прироблено україномовну аудіодоріжку, через що помітна не лише несинхронна артикуляція, а й шуми, музика, довжина пауз, довші чи коротші фрази тощо. Але на YOu TUBEзнаходиться саме синхронна україномовна версія і порівнявши її з російськомовною, видно як по різному грають актори.

Станом на 2020 рік у публічному просторі доступний лише запис україномовної версії з трансляції UA:Перший, з повними початковими титрами накладеними телевізійним способом. У російськомовююній версії у титрах вирізано прізвище Кольцатий і переривається пісня.

За даними 1995 року кожне відділення кінопрокату в Україні мало копії фільму як російською так і українською мовою..

Відгуки кінокритиківРедагувати

Фільм отримав змішані відгуки від кінокритиків.[14][15][16][17]

ДжерелаРедагувати

  1. Невідоме про фільм «Тарас Шевченко» (1951). Кіно-театр, № 6 (2013)
  2. KINO-КОЛО-ЧИТАЛЬНЯ: «Тарас Шевченко». Кіно-Коло, 11.10.2006
  3. [Величний образ поета-борця. Новий художній кольоровий фільм «Тарас Шевченко»] // Радянське мистецтво від 19 лютого 1951
  4. Оксана Волошенюк. Інтерпретація постаті Тараса Шевченка в неігровому радянському кінематографі: засади конструювання в рамках радянської культурної політики // Українське мистецтвознавство. № 13 (2013). С. 110—116
  5. Оксана Волошенюк. Кінобіографія Т. Шевченка: реконструкція домислу // Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого: зб. наук. пр. Київ, 2014. 192 стор.: 156—162
  6. Ганна Черкаська. Тарас Шевченко. uahistory.com, 2018
  7. Ukrainian Cinema Fund — Dovzhenko Centre. dovzhenkocentre.org, 2020
  8. а б в «ШЕВЧЕНКО 200» на проекті ШЕВЧЕНКО/MANIA/. dovzhenkocentre.org, 03.03.2014
  9. До ювілею Тараса Шевченка Держкіно оцифрує ряд класичних кінострічок про Кобзаря. День, 20 червня 2013
  10. Некоректне ставлення до кіноспадщини. «Шевченко 200». Кіно-Театр, № 3 (2014)
  11. Колекція «Шевченко 200». dovzhenkocentre.org, 05.02.2014
  12. Шевченко 200. dovzhenkocentre.org, 2014
  13. Кіно-шевченкіана. День, 8 березня 2014
  14. H. H. T. THE SCREEN; Tribute to Soviet Poet. The New York Times, 28 липня 1952 (англ.)
  15. Борис Берест. Історія українського кіна. Нью Йорк: НТШ в США. 1962. 274 стор.: С. 128—129 (Бібліотека українознавства ч. 7)
  16. Іван Колосів. Комуністичний кінофільм про Тараса Шевченка], Крила: журнал молодих, ч. 5. 1952
  17. Максим Рильський. [Великий народний поет]. Правда України, 21 грудня 1951

ПосиланняРедагувати