Ельжбета Барщевська
Ельжбета Марія Барщевська, в шлюбі Вижиковська (29 листопада 1913[4], Варшава — 14 жовтня 1987, Варшава) — польська акторка театру та кіно.
Ельжбета Барщевська | ||||
---|---|---|---|---|
пол. Elżbieta Barszczewska | ||||
Народилася | 29 листопада 1913[1][2][3] Варшава, Російська імперія | |||
Померла | 14 жовтня 1987[1][2][3] (73 роки) Варшава, Республіка Польща | |||
Поховання | Повонзківський цвинтар | |||
Громадянство | Республіка Польща | |||
Діяльність | акторка, кіноакторка | |||
Роки діяльності | з 1934 | |||
У шлюбі з | Marian Wyrzykowskid | |||
Діти | Juliusz Wyrzykowskid | |||
IMDb | nm0058341 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Ельжбета Барщевська у Вікісховищі | ||||
Ця стаття містить неперекладені фрагменти іноземною мовою. |
Біографія
ред.Донька Вітольда Тадеуша Барщевського (1867—1926) та Марії Гелени Шумської (1880—1951). Була одружена з актором Маріаном Вижиковським, у шлюбі з яким мала сина Юліуша, також актора.
Кар'єра
ред.В 1932 році склала випускні іспити в XI Державній жіночій гімназії ім. Марії Конопницької. Мала намір вступити до Школи політичних наук у Варшаві, але зрештою вирішила вивчати акторську майстерність. Закінчила Варшавський державний інститут театрального мистецтва (де й познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком) у 1934 році[5]. Того ж року дебютувала на сцені Польського театру Варшави (пол.Teatr Polski) у ролі Гелени у виставі Шекспіра «Сон літньої ночі» режисера Леона Шиллера[6].
У другій половині 30-х років 20 ст. визнання критики і велику популярність принесли їй ролі в кіно, передусім Стефанії Рудецької у «Прокажена» (1936), Беати Вільчур та її доньки Марії у «Знахар» (1937), Броньки Моссаковської у «Дівчата з Новолипків» (1937) та Ельжбети Бєцької у «Межі» (1938)[7].
До 1939 р. виступала на сценах театрів Товариства сприяння театральній культурі (ТСТК) й як гість у Національному театрі. Під час окупації працювала офіціанткою в кафе Бодо (пол. Café Bodo) та у Акторки (пол. U Aktorek)[8]. Брала участь у підпільному театральному житті. У березні 1941 року була заарештована німцями у справі про вбивство Іґо Сим[9]. Після війни працювала в Польському театрі (1945–62), у Національному театрі (1962–65) і з 1965 по 1987 знову в Польському театрі.
23 серпня 1980 року приєдналася до звернення 64 вчених, письменників і публіцистів до комуністичної влади про переговори зі страйкуючими робітниками[10].
Останньою прем'єрою, в якій брала участь акторка, стали «Мемуари» Джона Муррела у ролі Сари Бернар. У телевізійному театрі вона виступила в «Піснях Марії де Франс».
Похована на Повонзківському цвинтарі у Варшаві (Алея заслуг, ряд 1, місце 98).
Вибрані театральні вистави
ред.- 1934 — Сон літньої ночі за роль Гелени (реж. Л. Шиллер)
- 1935 — Чудова людина для малого бізнесу за роль Аніели (реж. Александер Зельверович)
- 1939 — Гамлет у ролі Офелії
- 1945 — Весілля як Марина (реж. Яцек Вощович)
- 1946 — Лілла Венеда як Лілла Венеда (реж. Юліуш Остерва)
- 1947 — Орестія як Електра (реж. Арнольд Шифман)
- 1947 — Гамлет як Офелія (реж. А. Шифман)
- 1948, 1954 — Сід як інфанта (реж. Едмунд Верцінскі)
- 1948 — Фентезі за роль Діани (реж. Е.Верцінський)
- 1953 — Дядя Ваня в ролі Олени Андріївни (реж. Марія Верцінська)
- 1953 — Горштинський у ролі Саломеї (реж. Е. Верцінський)
- 1958 — Нора як Нора (реж. Марія Верцінська)
- 1958 — Мазепа в ролі Амелії (реж. Роман Завистовський)
- 1960 — Гра в любов і смерть за роль Зофії де Курвуазьє (реж. Здзіслав Мрожевський)
- 1961 — Високий мур як Уршуля Дарнєвич (реж. М. Вижиковський)
- 1962 — Високий мур як Уршуля Дарнєвич (реж. Єжи Гоффман)
- 1963 — Електра як Електра (реж. Казімєж Деймек)
- 1964 — Лисиця в залицянні як Подстоліна (реж. Джозеф Вишомірський)
- 1964 — «Вишневий сад» за роль Раневської (реж. Владислав Красновецький)
- 1968 — Лілла Венеда в ролі Рози Венеди (реж. Август Ковальчик)
- 1975 — Пігмаліон у ролі місіс Гіггінс (реж. Анна Мінкевич)
- 1976 — Марія Стюарт у ролі Марії Стюарт (реж. А. Ковальчик)
- 1978 — Дзяди в ролі місіс Роллінсон (реж. Адам Ганушкевич)
- 1981 — Спогади за роль Сари Бернгардт (реж. Ян Братковський)
Фільмографія
ред.На великому екрані дебютувала ще студенткою у фільмі «Що мій чоловік робить вночі…» режисера Міхала Вашинського; завдяки красі, голосу з цікавим тембром і таланту швидко здобула популярність і визнання аудиторії і критики, стала зіркою. У 1934—1939 роках знялася в таких фільмах:
- 1934 рік:
- What My Husband Does at Night… as Woman at Dance Party, в титрах не вказана
- 1936 рік :
- Пан Твардовський — Нета Твардовська
- Прокажений — Стефція Рудецька
- 1937 рік :
- Дівчата з Новолипків у ролі Броньки Мосаковської
- Ординат Міхоровський — Ghost of Stefcia Rudecka (в титрах не вказана)
- Hearts of Flame як Ванда Порембська
- Квак у ролі Беати, дружини професора Вільчура / Марися Вільчувна
- 1938 рік :
- Кордон як Elżbieta Biecka
- Костюшко біля Рацлавиць як Ганка
- Остання бригада як Ewa Żegota
- Професор Вільчур — Марися Чинська, донька Вільчура
- 1939 рік :
- Геній сцени в ролі Саломеї в Горштинському
- Кристинина брехня як Krystyna Olakówna
- На Нему як Юстина Орзельська
- Три серця — Кася, вихованка графині Тинецької
Після війни вона зіграла лише в одному фільмі — «Ритм серця» (1977), реж. Збігнєв Камінський[11].
Працювала з такими акторами та акторками, як Мечислава Цвикліньська, Стефан Ярач, Казімеж Юноша-Степовський та Станіслава Висоцька.
Ордени та нагороди
ред.- Орден Трудового Прапора 1-го ступеня (1959)
- Орден Трудового Прапора 2-го ступеня (22.07.1949)[12]
- Золотий Хрест Заслуги (двічі: 25 червня 1946[13], 13 листопада 1953[14])
- Медаль 10-річчя Народної Польщі (1955)
- Медаль 40-річчя Народної Польщі (1985)
- Знак 1000-ліття Польської Держави (1966)
- Нагрудний знак «Заслужений діяч культури» (1968)
- Золотий знак Пошани «За заслуги перед Варшавою»
- Знак за заслуги перед Польським театром у Варшаві (1976)
Нагороди
ред.- Нагорода міністра закордонних справ за роль Офелії на Шекспірівському фестивалі (1947),
- Державна премія за акторську майстерність 2-го ступеня (1955),
- Премія Столиці Варшави за всю мистецьку діяльність за останні 10 років (1955),
- Премія Столиці Варшави за довічну творчу діяльність (1960),
- Премія видавництва Асоціації ПАКС Влодзімєж Петржак (1972),
- Премія «Homo Varsoviensis '76» — премія тижневика «Столиця» (1977),
- Нагорода міністра культури й мистецтва І ступеня за видатні заслуги в галузі акторської майстерності (1977).
Примітки
ред.- ↑ а б Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ а б Internetowy Polski Słownik Biograficzny
- ↑ а б e-teatr.pl — 2004.
- ↑ а б Czy wiesz kto to jest?. 1983.
{{cite web}}
: Проігноровано невідомий параметр|miejsce=
(можливо,|location=
?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр|redaktor=
(довідка); Проігноровано невідомий параметр|s=
(довідка); Проігноровано невідомий параметр|wydawca=
(можливо,|publisher=
?) (довідка) - ↑ Świerkocka, Ida (2017). Śladami gwiazd II RP. Miejsca, ludzie, historie. Warszawa: Skarpa Warszawska. с. 12. ISBN 978-83-63842-50-5.
- ↑ Świerkocka, Ida (2017). Śladami gwiazd II RP. Miejsca, ludzie, historie. Warszawa: Skarpa Warszawska. с. 14. ISBN 978-83-63842-50-5.
- ↑ Elżbieta Barszczewska | Życie i twórczość | Artysta (пол.)
- ↑ Wiernicki, Wacław (1994). Wspomnienia o warszawskich knajpach. Prószyński i S-ka. с. 82. ISBN 83-902520-0-7.
- ↑ Władysław Bartoszewski, Warszawski pierścień śmierci, Warszawa 1970, s. 106.
- ↑ Apel (dokument KSS KOR, Archiwum Opozycji IV/04.05.43 [b.n.s])
- ↑ Rytm serca (1977) (пол.)
{{citation}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|inventor=
(довідка) - ↑ M.P. z 1950 r. nr 6, poz. 58 «za zasługi położone dla Narodu i Państwa w dziedzinie kultury i sztuki»
- ↑ M.P. z 1946 r. nr 145, poz. 283 «za zasługi w dziedzinie sztuki dramatycznej na terenie kraju».
- ↑ M.P. z 1953 r. nr 106, poz. 1422 «za zasługi w dziedzinie sztuki teatralnej — w związku z 40-leciem pracy Państwowego Teatru Polskiego w Warszawie».
Бібліографія
ред.- Filler, Witold (1998). Elżbieta Barszczewska. Poczet aktorów polskich: Od Solskiego do Lindy. Warszawa. с. 14–16. ISBN 83-87571-54-7.
Посилання
ред.- Elżbieta Barszczewska w bazie IMDb (ang.)
- Elżbieta Barszczewska на сайті Filmweb.pl (пол.)
- Elżbieta Barszczewska на сайті filmpolski.pl (пол.)
- Elżbieta Barszczewska, [w:] Encyklopedia teatru polskiego (osoby). [online] [dostęp 2021-04-09] .
- Elżbieta Barszczewska na zdjęciach w bazie Filmoteki Narodowej «Fototeka»
- Elżbieta Barszczewska w bazie Akademii Polskiego Filmu
- Elżbieta Barszczewska na zdjęciach w bibliotece Polona