Еварист Анджей Куропатніцький

Еварист Анджей Куропатніцький гербу Нечуя (пол. Ewaryst Andrzej Kuropatnicki; 26 жовтня 1734, Обровець коло Грубешова — 21 лютого 1788, Тарновець) — граф, польський шляхтич, урядник, буський, потім белзький каштелян, аматор географ та геральдист, бібліофіл.

ЖиттєписРедагувати

Був третім сином бєцького каштеляна Юзефа Куропатніцького (†2.1.1742) та його другої дружини Терези Зузанни з Курдвановських (1-voto Ціховської, померла 17.9.1759).

На його погляди мало вплив сусідство з братом короля С. А. Понятовського Казімєжом.

В 1753 був комісаром трибуналу скарбового в Радомі. Маршалок Белзького сеймику 1755, депутат коронних трибуналів (Пйотркув 1762, Люблін 1763). Посол Белзького воєводства на виборний сейм 1764.

21 жовтня 1764 отримав новоутворену посаду буського («менша каштелянія»), 3 жовтня 1766 — белзького каштелянів. 8 травня 1767 король вручив орден св. Станіслава, а в 1778 орден Білого Орла.

5 червня 1767 в Тарновці примусово підписав Радомську конфедерацію. Під час Барської конфедерації обережно симпатизував противникам короля (ймовірно, задля збереження власних маєтків від значних реквізицій конфедератами).

Близько 1770 року придбав у єзуїтів Кросна значну частину бібліотеки їх монастиря. Надавав кошти для відновлення та будівництва костелів (Тарновець (1767), Ліпінки (1782)), церкви у Розділлю (1786).

Його двір у Тарновці — важливий осередок культурного життя Галичини, де відбувались зустрічі, театральні вистави.

Одним з першим звернувся до австрійської влади визнати його графський титул 1775 року, який отримав 10.3.1779. 1781 року склав повноваження каштеляна. З 1782 року став почесним членом Краківської та Замойської академій.

Помер після короткочасної хвороби, був похований в парафіяльному костелі Тарновця.

ТвориРедагувати

  • (пол.) «Wiadomość o kleynocie szlacheckim oraz herbach domów szlacheckich w Koronie Polskiey i Wielkim Xięstwie Litewskim», E.A. Hr. Kuropatnicki, Warszawa, 1789 r.

Сім'яРедагувати

Дружина — Катажина Лентовська гербу Огоньчик (1732-13.10.1797), донька підкоморія та великорадці краківського Станіслава Лентовського, одруженого з представницею магнатського роду Йорданів. Шлюб уклали 25 січня 1756 року. Завдяки шлюбу зміг тісніше контактувати з Йорданами, Морштинами, Любомирськими. Діти:

  • Аґата Констанція (5.2.1757-12.9.1803)
  • троє дітей не дожили до повноліття
  • Юзеф Ксаверій (19.3.1766-12.8.1832) — наймолодша дитина, член Галицького станового сейму

ДжерелаРедагувати