Розділля
Розділля — лемківське село у Польщі, у гміні Ліпінки Горлицького повіту Малопольського воєводства. Населення — 269 осіб (2011[1]).
Село
_-_Kroton_001.JPG) Координати 49°38′43″ пн. ш. 21°17′46″ сх. д. / 49.64527777780577367° пн. ш. 21.29611111113877797° сх. д.Координати: 49°38′43″ пн. ш. 21°17′46″ сх. д. / 49.64527777780577367° пн. ш. 21.29611111113877797° сх. д.
|
Назва ред.
Одна з версій походження назви села каже, що Розділля виникло з південної частини села Ліпінки, заселеної русинами, закріпаченими за волоським правом (через це неправильно трактуються польським істориками як волохи). Через те, що люди різних віросповідань не жили між собою у згоді, і виник «розділ» села на дві половини.
Історія ред.
Вперше згадується в 1530 р. як частина села Липинки. У 1564 р. село закріпачене за німецьким правом. За податковим реєстром 1505 р. в селі наділ землі попа, з якого той платив 60 грошів на рік. Входило село до Сяноцької землі Руського воєводства.
З 1772 р. до 1918 р. у складі Австрії й Австро-Угорщини, провінція Королівство Галичини та Володимирії. На 1900 р. село мало 112 будинків, в ньому проживало 596 осіб.
У 1919—1939 рр. — у складі Польщі. Село належало до Горлицького повіту Краківського воєводства, у 1934—1939 рр. у складі ґміни Ліпінкі. В 1928 р. в селі була заснована москвофільська читальня імені Качковського. На 01.01.1939 в селі було переважно лемківське населення: з 750 жителів села — 710 українців, 20 латинників (усі — в мішаних родинах), 10 поляків і 10 євреїв[2].
У 1975—1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Церква ред.
До 1945 р. в селі була греко-католицька парохія Горлицького деканату, до якої належали також села: віддалене на 3 км Липинки і на 10 км — Лібуша та місто Беч за 13 км.
Розділля, Мацина Велика і Вапенне були злучені з початком XIX століття в одну парохію. Пізніше, коли парохи Розділля перенесли по причині лихого стану місцевих приходських будинків свою резиденцію з Розділля до Мацини Великої, тоді й розділецька церква стала дочірньою для церкви в Мацині Великій. Так було до 1914 p., коли Перемиський Епископ Костянтин Чехович грамотою від 3.02.1914 р. заснував у Розділлі самостійну парохіяльну експозитуру Біцького деканату (з 1920 р. — Горлицького). Метрики провадились від 1784 р.[3]
Демографія ред.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][4]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 124 | 27 | 84 | 13 |
| Жінки | 145 | 33 | 80 | 32 |
| Разом | 269 | 60 | 164 | 45 |
Сакральні об'єкти ред.
- Колишня греко-католицька церква Різдва Пресвятої Богородиці у Розділлю, кам'яна, з незвичною для західних міст архітектурою (на даний час римо-католицький костел, який є дочірнім парафії Успіння пресвятої діви Марії у Ліпінках, що входить до деканату Беч, єпархії жешувської). Її виникнення пов'язане з кінцевою стадією будівельної діяльності так званого «Йозефинського періоду». Засновником православної церкви (згідно інформації на збереженій дошці) був Еварист Анджей Куропатніцький. Закладення наріжного каменю відбулося 10 травня 1787 року. У 1927 р. церква була розширена через подовження нефу в західному напрямку так, що від початкового планування збереглися тільки напівкруглі вівтарі, а також східна частина нави.[5]
- Православна Церква Різдва Пресвятої Богородиці у Розділлю, дерев'яна. Перенесли її у Розділля у 1985 зі села Середниця, що на Перемишльських гірських масивах, де вона існувала від 1756 року. Храм підпорядкований Парафії св. Михайла Архангела.
Друга світова війна ред.
- У другій половині дня 7 вересня 1939 року загін польських солдатів з 1 Полку Стрільців Підгалянських вів у Розділлю запеклу перестрілку з атакуючою з боку Кригу колоною Німців. Під час бою були вбиті німецький офіцер з розвідувального дозору і лемко Стефан Ханаса, житель цього села, що знаходився на службі Польського Війська[6]. Наступного дня німці з помсти підпалили шість будівель у центрі села, обстрілюючи тих, хто біг на допомогу. Таким чином, загинуло вісім жителів села.
- На межі сіл Ліпінки і Розділля 17 серпня 1944 року під час нападу на хати членів української поліції капрал Ян Сайхта з Кригу був важко поранений. Стривожений пострілами німецький загін негайно прибув на місце події і тут, на задньому дворі будинку, добив його.
- Під час окупації в Розділлю загинули: сім'я Кулєрів з 7 осіб, Йосип і Михайло Сівак і п'ятеро дітей з родин циган Сіваків, Петро Драган, Анастасія Тилявська разом з євреєм Йоськом, котрого вона переховувала, та інші.
Бібліографія ред.
- Rozdziele // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 832. (пол.)
- Miejsca walki, straceń i męczeństwa ludności w powiecie gorlickiem w okresie II wojny światowej, Ludwik Dusza, Rzeszów, 1971.
- Wojciech Krukar i inni: Przewodnik Beskid Niski dla prawdziwego turysty. Pruszków: Oficyna wydawnicza REWASZ, 2002, s. 367—368,ISBN = 83-85557-98-9.
- Апокриф руський
Примітки ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Розділля
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 25, 142.
- ↑ Шематизм греко-католицького духовенства апостольської Адміністрації Лемківщини, с. 27-28 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 10 липня 2016.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
- ↑ Brykowski Річард: «Пам'ятники архітектури горлицкого повіту», в: «Nad rzeką Ropą. Szkice historyczne», Wydawnictwo Literackie, Kraków 1968, s. 472
- ↑ Адам, Федор Барча, Гоч: Лемкы в борбі о свою i не свою свободу. Ліґніця-Зичдранова: Oficyna Wydawnicza ATUT Wrocławskie Wydawnictwo Oświatowe, 2005, s. 30. ISBN brak.
|
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |