Відкрити головне меню

РозташуванняРедагувати

Знаходиться за 4 км на північний захід від Буківсько, 12 км на захід від Сяніка, 60 км на південь від Ряшева, при воєводській дорозі № 889.

НазваРедагувати

В 1977-1981 рр. в ході кампанії заміни українських назв сіл Дудинці було перейменовано на Шибістув.

ІсторіяРедагувати

У 1372 р. князь Владислав Опольчик надав село священику Матвію (Mathias). У 1340-1772 р. село входило до складу Сяноцької землі Руського воєводства Речі Посполитої. З 1772 до 1918 року — у межах Сяніцького повіту Королівства Галичини та Володимирії монархії Габсбургів (з 1867 року Австро-Угорщини).

У 1898 р. в селі було 79 будинків і 438 мешканців.

У міжвоєнний час у селі була читальня «Просвіти». В 1939 році в селі проживало 560 мешканців, з них 540 українців-грекокатоликів, 15 українців-римокатоликів і 5 поляків[2]. Село входило до Сяніцького повіту Львівського воєводства.

Після війни більша частина українського населення виселена в 1944—1946 р. в с. Слобідка, а на їх місце заселили поляків з околиць Нового Торгу.

У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

ДемографіяРедагувати

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][3]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 110 26 74 10
Жінки 83 17 47 19
Разом 193 43 121 29

ЦеркваРедагувати

Парафіяльна церква була в селі вже в 1529 р. Після смерті останнього пароха в Побідному в 1800 р. тамтешня парафія була приєднана до Дудинців, але в 1818 р. парафію Дудинців приєднано до Пельні. З 1930 р. парафія належала до Буківського деканату. У 1802 р. була збудована дерев’яна церква Собора Пресвятої Богородиці, яку в 1988 р. перенесли до Команчі.

ПриміткиРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дудинці

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 74.
  3. Згідно методології GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018. 

Див. такожРедагувати