Буківсько (пол. Bukowsko) — Лемківське село в Польщі, у гміні Буківсько Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства. З 1748 до 6 квітня 1946 мало статус міста, 1897 статут ґміни, 1897-1946 повітові суд. Розташоване в середньму Бескиді. Населення — 1828 осіб (2011[1]).

Село
Буківсько
пол. Bukowsko
Герб
Герб

Координати 49°28′44.580000100003″ пн. ш. 22°3′39.240000100001″ сх. д. / 49.47905° пн. ш. 22.06090° сх. д. / 49.47905; 22.06090

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Сяноцький повіт
Гміна Буківсько
Дата заснування 1361
Географічна зона Pogórze Bukowskied
Водойма Sanoczekd
Населення 1828 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 13
Поштовий індекс 38-505
Автомобільний код RSA
SIMC 0346543
GeoNames 774776
OSM r6304044  ·R
Офіційний сайт bukowsko.pl
Буківсько. Карта розташування: Польща
Буківсько
Буківсько
Буківсько (Польща)
Буківсько. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Буківсько
Буківсько
Буківсько (Підкарпатське воєводство)
Мапа
Латинська церква

Географія

ред.

Село розташоване біля підніжжя Бескидів, за 18 км на захід від міста Сяніка, у мальовничій долині річки Сянічок.

Історія місцевості

ред.

Перша згадка з 1361 року (Bukowsko Inferius).

1748 року король Август III надав поселенню маґдебурзьке право.

1 січня 1927 р. гміни Буківсько Місто і Буківсько Село були об'єднані в нову гміну Буківсько[2].

1 жовтня 1931 р. значна частина території села Волиця передана до Буківська[3].

У 1946 році загони УПА тричі спалювали місто: у березні, квітні та листопаді.

Трагічним кінцем міста стало 28 квітня 1947 року, тоді тут польське військо влаштувало гетто для українців, зігнаних з довколишніх сіл. Далі їх через станцію Писарівці депортовано в ході операції «Вісла» на понімецькі землі.[4]

Населення

ред.

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 926 225 625 76
Жінки 902 207 535 160
Разом 1828 432 1160 236

Напередодні Другої світової війни Буківсько налічувало 2980 мешканців, у тому числі 2325 поляків, 5 українців і 650 євреїв[6]. У 1942 р. нацисти вивезли з Буківська 800 євреїв, яких було вбито у Заславі, недалеко від м. Лісько.

2006 року тут мешкали 1700 осіб.

Українці в Буківську

ред.

Буківсько було колись лемківським селом та мало свою православну парохію і церкву. О. Олексій Очабрук (колишній парох Волиці) у свої праці «Літописи рускої Церкви в Буківску» з 1906 р. пише, що його сучасник, Северин Жуковський, український нотар у Буківську, показував йому місце, де колись стояла буковецька церква. Метрики колишньої буковецької руської парохії переховуються в римокатолицькому парохіяльному Уряді в Буківську. Православні жителі Буківська перейшли на латинство в середині 17 століття і не прийняли Берестейської унії.

До виселення лемків у 1945 році в СРСР та депортації в 1947 році в рамках акції Вісла греко-католики Буківська належали до парафії Волиця Буківського деканату[7].

Релігія

ред.

1648 року збудували парфіяльний римо-католицький костел. 1710 року збудували дерев'яний костел. Наприкінці ХІХ ст. місцева римо-католицька парафія налічувала 1280 осіб, входила до складу Сяніцького деканату.[8]

Відомі люди

ред.

Уродженці

ред.

Дідичі

ред.

Примітки

ред.
  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 27 lipca 1926 r. o zniesieniu gmin: Bukowsko Miasto i Bukowsko Wieś w powiecie sanockim w województwie lwowskiem i utworzeniu w granicach dotychczasowych terytorjów tych gmin nowej gminy «Bukowsko». (пол.)
  3. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 19 czerwca 1931 r. o zmianie granic gmin wiejskich Bukowsko i Wolica w powiecie sanockim, województwie lwowskiem. [Архівовано 23 грудня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  4. Акція «Вісла». Документи / упор. Євген Місило. — Львів; Нью-Йорк: Наукове товариство ім. Т. Шевченка, 1997. — ISBN 5-7707-8504-7. — С. 200.
  5. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
  6. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 76.
  7. Шематизм Перемиськои єпархії. — Перемишль, 1936. — с. 2-3. Архів оригіналу за 15 березня 2018. Процитовано 14 жовтня 2016.
  8. Bukowsko… — S. 471.
  9. Miasta…. — Kraków, 2013. — S. IX. — ISBN 978-83-7730-303-0. (пол.)
  10. Urban W. Ossoliński Krzysztof (1587—1645) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1979. — T. XXIV/2, XXIV/3, zeszyt 101—102. — S. 421. (пол.)
  11. Krzysztof Ossoliński z Klimuntowa h. Topór (ID: 12.273.399). Архів оригіналу за 11 травня 2017. Процитовано 28 травня 2017.
  12. Kowalska H. Sienieński Jan z Pomorzan h. Dębno (zm.1598/99) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków, 1996. — T. XXXVII/2, zeszyt 153. — S. 183—188. (пол.)
  13. Kaniewska I. Sienieński Krzysztof h. Dębno (zm. po 1627) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1984. — T. XXVII/2, zeszyt 105. — S. 189—190. (пол.)
  14. Szczygielski W. Ossoliński Józef Kanty h. Topór (1707—1780) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk, 1979. — T. XXIV/2, zeszyt 101. — S. 410—412. (пол.)

Джерела

ред.

Посилання

ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Буківсько