Дубинський Юхим Мусійович

Дуби́нський Юхи́м Мусі́йович (10 березня 1927(1927-03-10), Сміла, Смілянський район, Шевченківська округа, Українська СРР, СРСР — 7 червня 2006(2006-06-07), Київ) — український радянський архітектор, член Спілки архітекторів УРСР з 1955 року, заслужений архітектор України (1995)[1].

Юхим Мусійович
Дубинський
Народження10 березня 1927(1927-03-10)
Смерть7 червня 2006(2006-06-07) (79 років)
КраїнаСРСР СРСРУкраїна Україна
НавчанняКиївський інженерно-будівельний інститут
Діяльністьархітектор
Праця в містахКиїв, Севастополь
Найважливіші спорудистанція метро «Мінська» в Києві
Нагороди
Заслужений архітектор України
Заслужений архітектор України
Автограф

Біографія

ред.

Народився 10 березня 1927(19270310) року в Смілі, у 1944–1950 роках навчався на архітектурному факультеті Київського інженерно-будівельного інституту, викладач Я. А. Штейнберг.

1950 року за розподілом направлений в Кемерово, де до армії працював в управлінні головного архітектора. У 1950–1952 роках — строкова служба у лавах Радянської армії. Після демобілізації переїхав до Севастополя, де працював в проєктному інституті Воєнморпроект № 30 на посаді архітектора. У 1955–1978 роках — в проєктному інституті «Діпромісто», Київ, з 1965 року — головний архітектор архітектурно-планувальної майстерні № 3. Від 1978 року — головний архітектор інституту «Укрдіпрорічтранс», з 1979 року — головний архітектор інституту «Діпроцивільпромбуд», з 1986 року — заступник начальника відділу НДПІмістобудування, з 1990 року — головний архітектор проєктів кооперативу «Проектувальник», з 1993 року — головний архітектор науково-проєктувального бюро «Ліцензіарх». Від 1997 року — керівник творчої архітектурної майстерні «Ю. Дубинський»).

Творчість

ред.

У складі творчих колективів:

Зображення

ред.

Примітки

ред.
  1. Указ Президента України від 23 червня 1995 року № 476/95 «Про присвоєння архітекторам почесних звань України» [Архівовано 13 квітня 2016 у Wayback Machine.]

Посилання

ред.

Джерела

ред.