Атирау

місто Казахстану

Атирау (каз. Атырау, вимовляється [ɑtəˈrɑw], Атира́в; до 1991 року — Гур'єв) — місто на заході Казахстану, обласний центр Атирауської області. Лежить на березі річки Урал, через яку має вихід у Каспійське море. Засноване в 1640 році, населення 184 360 чоловік (2012).

Атирау
Атырау
Герб Прапор
герб прапор
Атирау
Атирау
Основні дані
47°7′ пн. ш. 51°53′ сх. д. / 47.117° пн. ш. 51.883° сх. д. / 47.117; 51.883
Країна Казахстан Казахстан
Регіон Атирауська область
Столиця для Атирауська область, Гур'ївський повітd, Guryev Okrugd і Атирауська міська адміністрація
Засновано 1640
Площа 3500 км²
Населення 306548 (2021)[1]
Висота НРМ −20 м
Водойма Урал
Міста-побратими Астрахань, Актау, Уральськ, Актобе, Сиктивкар, Ашдод (2 травня 2006)[2][3], Абердин
Часовий пояс UTC+5
GeoNames 610529
Поштові індекси 060001-060011
Міська влада
Вебсайт akimat-atyrau.kz
Мапа
Мапа
Атирау. Карта розташування: Казахстан
Атирау
Атирау
Атирау (Казахстан)


CMNS: Атирау у Вікісховищі

У місті розташована Апостольська адміністратура Атирау.

Населення — 306548 осіб (2021; 180311 у 2009, 151682 у 1999, 149261 у 1989).

Історія

ред.

Історія міста починається з 1640 року, коли російський купець Гурій Назаров в гирлі річки Яїк при впадінні в Каспійське море побудував дерев'яний острог. Діти засновника Михайло, Іван і Андрій Гур'єв одні з перших почали рибний промисел на річці Яік. Пізніше острог перейшов під владу Яіцького козачого війська. У 1647—1648 роках за царським указом було зведене кам'яне місто, його стали іменувати Нижнім Яіцьким містечком, рідше — Усть-Яіцким містечком. Починаючи з XIX ст. місто отримало назву на честь засновника Гур'єв. За ініціативою заможних городян, була збудована кам'яна церква, одна з перших високих будівель старого міста. Місто було засноване на узбережжі, але тепер знаходиться на віддалі від нього на 25-30 км. Тут були побудовані перші заводи по переробці нафти і завод нафтового обладнання, а також найбільший в республіці рибоконсервний завод. Атирау, а саме Ембенском нафтоносний район, став центром нафтовидобувної промисловості Казахстану. У 50 км від міста знаходяться руїни середньовічного міста Сарайчика (XVI—XVII ст.)[4].

У 1667—1668 місто було зайняте Степаном Разіним. Згодом Катерина II, щоб стерти з пам'яті народу всякі спогади про Пугачовське повстання, перейменувала Яік на річку Урал. З 1865 року місто стало центром Гур'євського повіту Уральської області[5].

В 1920-х роках Гур'єв став розширюватися будівництвом рибоконсервного комбінату і його житлового масиву Баликши. Під час радянсько-німецької війни відбулася евакуація промислових підприємств і будівництво нафтопереробного заводу ГНПЗ. Всі ці підприємства з'явилися на протилежному боці міста. 

З будівництвом залізниці Гур'єв — Астрахань був побудований залізничний міст через Урал і новий вокзал. Ця дорога дала найкоротший шлях із півдня Середньої Азії з Мангишлаку в європейську частину країни. 

4 жовтня 1991 року Гур'євська міська рада народних депутатів перейменував місто в Атирау.

У 1999 році відзначалося 100-річчя здобутку казахстанської нафти: місто Атирау в пресі почали називати «нафтової столицею» Казахстану[6]. Водночас, це і регіон екологічного лиха спричиненого нафтовидобувною та нафтопереробною промисловістю.[7]

Населені пункти, приєднані до міста

ред.
Населений пункт Колишні назви Населення,
осіб (1989)
Населення,
осіб (1999)
Населення,
осіб (2009)
Атирау, місто Гур'єв 149261 151682 180311
Акжайик, село - - 1888 2191
Баликші, село - 16885 17092 12954
Бірлік, село Придорожне 1685 1623 2839
Водниково, село Водников 570 450 629
Геолог, село - 2943 4108 8256
Жумискер, село - 6524 6695 9498
Карабатан, станційне селище Каработан 206 107 135
Кокарна, село частина Баликші - 1082 2534
Курсай, село частина Баликші - 2465 3062
Новокирпичне, село - 391 276 211
Рембаза, село частина Баликші - 1993 2625
Роз'їзд 496, село - - 88 92
Тендик, станційне селище - 103 131 183
Всього - 178568 189680 225520

Примітки

ред.

Посилання

ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Атирау