Атирау
Атирау (каз. Атырау, вимовляється [ɑtəˈrɑw], Атира́в; до 1991 року — Гур'єв) — місто на заході Казахстану, обласний центр Атирауської області. Лежить на березі річки Урал, через яку має вихід у Каспійське море. Засноване в 1640 році, населення 184 360 чоловік (2012).
| Атирау Атырау | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Основні дані | |||||
| 47°07′00″ пн. ш. 51°53′00″ сх. д. / 47.116666666667° пн. ш. 51.883333333333° сх. д. | |||||
| Країна |
 Казахстан | ||||
| Регіон | Атирауська область | ||||
| Столиця для | Атирауська область, Гур'ївський повітd, Guryev Okrugd і Атирауська міська адміністрація | ||||
| Засновано | 1640 | ||||
| Площа | 3500 км² | ||||
| Населення | 306548 (2021)[1] | ||||
| Висота НРМ | −20 м | ||||
| Водойма | Урал | ||||
| Міста-побратими | Астрахань, Актау, Уральськ, Актобе, Сиктивкар, Ашдод (2 травня 2006)[2][3], Абердин | ||||
| Часовий пояс | UTC+5 | ||||
| GeoNames | 610529 | ||||
| Поштові індекси | 060001-060011 | ||||
| Міська влада | |||||
| Вебсайт | akimat-atyrau.kz | ||||
| Мапа | |||||
 | |||||
  Атирау Атирау (Казахстан) | |||||
|
| |||||
|
| |||||
 Атирау у Вікісховищі | |||||
У місті розташована Апостольська адміністратура Атирау.
Населення — 306548 осіб (2021; 180311 у 2009, 151682 у 1999, 149261 у 1989).
Історія
ред.Історія міста починається з 1640 року, коли російський купець Гурій Назаров в гирлі річки Яїк при впадінні в Каспійське море побудував дерев'яний острог. Діти засновника Михайло, Іван і Андрій Гур'єв одні з перших почали рибний промисел на річці Яік. Пізніше острог перейшов під владу Яіцького козачого війська. У 1647—1648 роках за царським указом було зведене кам'яне місто, його стали іменувати Нижнім Яіцьким містечком, рідше — Усть-Яіцким містечком. Починаючи з XIX ст. місто отримало назву на честь засновника Гур'єв. За ініціативою заможних городян, була збудована кам'яна церква, одна з перших високих будівель старого міста. Місто було засноване на узбережжі, але тепер знаходиться на віддалі від нього на 25-30 км. Тут були побудовані перші заводи по переробці нафти і завод нафтового обладнання, а також найбільший в республіці рибоконсервний завод. Атирау, а саме Ембенском нафтоносний район, став центром нафтовидобувної промисловості Казахстану. У 50 км від міста знаходяться руїни середньовічного міста Сарайчика (XVI—XVII ст.)[4].
У 1667—1668 місто було зайняте Степаном Разіним. Згодом Катерина II, щоб стерти з пам'яті народу всякі спогади про Пугачовське повстання, перейменувала Яік на річку Урал. З 1865 року місто стало центром Гур'євського повіту Уральської області[5].
В 1920-х роках Гур'єв став розширюватися будівництвом рибоконсервного комбінату і його житлового масиву Баликши. Під час радянсько-німецької війни відбулася евакуація промислових підприємств і будівництво нафтопереробного заводу ГНПЗ. Всі ці підприємства з'явилися на протилежному боці міста.
З будівництвом залізниці Гур'єв — Астрахань був побудований залізничний міст через Урал і новий вокзал. Ця дорога дала найкоротший шлях із півдня Середньої Азії з Мангишлаку в європейську частину країни.
4 жовтня 1991 року Гур'євська міська рада народних депутатів перейменував місто в Атирау.
У 1999 році відзначалося 100-річчя здобутку казахстанської нафти: місто Атирау в пресі почали називати «нафтової столицею» Казахстану[6]. Водночас, це і регіон екологічного лиха спричиненого нафтовидобувною та нафтопереробною промисловістю.[7]
Населені пункти, приєднані до міста
ред.| Населений пункт | Колишні назви | Населення, осіб (1989) |
Населення, осіб (1999) |
Населення, осіб (2009) |
|---|---|---|---|---|
| Атирау, місто | Гур'єв | 149261 | 151682 | 180311 |
| Акжайик, село | - | - | 1888 | 2191 |
| Баликші, село | - | 16885 | 17092 | 12954 |
| Бірлік, село | Придорожне | 1685 | 1623 | 2839 |
| Водниково, село | Водников | 570 | 450 | 629 |
| Геолог, село | - | 2943 | 4108 | 8256 |
| Жумискер, село | - | 6524 | 6695 | 9498 |
| Карабатан, станційне селище | Каработан | 206 | 107 | 135 |
| Кокарна, село | частина Баликші | - | 1082 | 2534 |
| Курсай, село | частина Баликші | - | 2465 | 3062 |
| Новокирпичне, село | - | 391 | 276 | 211 |
| Рембаза, село | частина Баликші | - | 1993 | 2625 |
| Роз'їзд 496, село | - | - | 88 | 92 |
| Тендик, станційне селище | - | 103 | 131 | 183 |
| Всього | - | 178568 | 189680 | 225520 |
Примітки
ред.- ↑ Чисельність населення Республіки Казахстан згідно з даними Перепису населення 2021 року (казах.)(рос.)
- ↑ https://www.ashdodnet.com/article/49257
- ↑ http://www.mitsva.kz/events/2006/atyr0205/index_e.shtml
- ↑ Старый Добрый Гурьевъ [Архівовано 21 липня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Гурьев. 1634—1916 г.г. [Архівовано 21 липня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Старый добрый Гурьев(рос.)
- ↑ Атирау: на грани экологической катастрофы. Как высыхает море? | АЗИЯ 360°
Посилання
ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Атирау
- Офіційна вебсторінка міста Атирау (казах.) — (рос.)
|
Це незавершена стаття з географії Казахстану. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |