Вікіпедія

Атирауська область

Атирауська область (каз. Атырау облысы) — область в складі Казахстану. До 1991 року — Гур'євська область. Утворена 15 січня 1938 року. Центр — місто Атирау.

Атирауська область

Атырау облысы

Герб
Адм. центр Атирау
Найбільше місто Атирау
Країна Казахстан Казахстан
область Західний Казахстан
Межує з: сусідні адмінодиниці
Західноказахстанська область, Актюбінська область, Мангістауська область, Астраханська область ?
Номерний знак E,06
Офіційна мова казахська
Населення
 - повне 673601 особа (2021[1])
 - густота 5,68 осіб/км²
Етнікон казахи — 91,5 %
росіяни — 6,4 %
корейці — 0,5 %
татари — 0,5 %[2]
Площа
 - повна 118 631 км²
Висота
 - максимальна 221 м
(гори Жельтау)
 - мінімальна −28 м (Прикаспійська низовина)
Часовий пояс UTC+5
Дата заснування 15 січня 1938
Аким Бактикожа Ізмухамбетов
Вебсайт офіційний сайт
Код ISO 3166-2 KZ-23

Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Атирауська область

Адміністративний поділ

ред.
№ Район, міська адміністрація Площа,
км² 		Населення,
осіб (1989) 		Населення,
осіб (1999) 		Населення,
осіб (2009) 		Населення,
осіб (2021) 		Центр К-ть
АО 		К-ть
НП
1 Жилиойський район 29710,29 54195 51656 70156 84908 Кульсари 7 10
2 Індерський район 10875,96 27298 28802 30464 32502 Індерборський 7 13
3 Ісатайський район 16233,89 18418 21711 24643 26440 Аккістау 7 16
4 Кзилкогинський район 20609,13 31038 31145 30606 30445 Міяли 10 26
5 Курмангазинський район 20860,66 51593 55579 55502 55843 Курмангази 19 49
6 Макатський район 4874,75 26019 25193 29269 29481 Макат 3 4
7 Махамбетський район 9545,73 22869 24394 25959 28789 Махамбет 9 21
8 Атирауська м.а. 3769,00 199842 212786 258702 385193 Атирау 7 16

Найбільші населені пункти

ред.

Населені пункти з чисельністю населення понад 10000 осіб:

№ Населений пункт Населення,
осіб (1989) 		Населення,
осіб (1999) 		Населення,
осіб (2009) 		Населення,
осіб (2021)
1 Атирау 149 261 151 682 180 311 306 548
2 Кульсари 32 652 38 518 51 097 64 458
3 Томарли 2 657 3 050 5 036 18 879
4 Індерборський 11 232 11 433 12 915 15 664
5 Курмангази 10 719 12 419 12 750 14 532
6 Макат 14 010 12 593 14 266 13 837
7 Доссор 8 600 9 283 11 470 13 806
8 Єркінкала 2 099 2 536 3 333 10 939
9 Махамбет 7 123 6 685 8 012 10 685

Населення

ред.

Населення — 673601 особа (2021; 525301 у 2009[3], 451266 у 1999, 431272 у 1989).

Національний склад (станом на 2016 рік[4]):

Зміна чисельності населення:[5][6]
Роки 2003 2004 2005 2006 2007 2008
Населення 451 928 ▲ 457 215 ▲463 466 ▲472 384 ▲480 687 ▲490 369
Роки 2009 2010 2011 2012 2013 2014
Населення ▲509 123 ▲520 982 ▲532 020 ▲542 987 ▲555 198

Географія

ред.

Область розташована на Прикаспійській низовині, на північ і схід від Каспійського моря між низов'ями Волги на північному заході і плато Устюрт на південному сході.

Поверхня рівнинна, невеликі гори на півночі, на кордоні із Західно-Казахстанською областю (Індерські[ru] — 150 м), на крайньому південному сході — гори Жельтау (221 м).[7]

Велика частина Прикаспійської низовини лежить нижче за рівень океану, найнижча западина становить −28 м. На Прикаспійській низовині обширні масиви грядкових і барханних пісків (Рин-піски, Тайсойган тощо), поблизу дельти Волги бугри Бера.

Клімат різко континентальний, вкрай посушливий, зі спекотним літом і помірно холодною зимою. Середня температура січня — 3,4°С на півдні, —10,6°С на півночі; липня 26 °C на півдні, 24 °C на півночі. Опадів випадає від 100—116 мм на півдні до180—200 мм на рік на півночі, сніжний покрив нестійкий. Вегетаційний період 230 днів на півдні, 200 днів на півночі. Характерні сильні вітри — пилові бурі і суховії влітку.

Каспійське море у прилеглій до області частині має глибину менш ніж 50 м. Берегова лінія порізана мало, зустрічаються невеликі піщані коси й прибережні острови.

Вздовж північного узбережжя Каспійського моря тягнеться нерідко заболочена очеретяна смуга, в заплавах Урала і Емби — невеликі деревно-чагарникові хащі (тугаї). Лісами і чагарниками зайнято менше 1 % території області.

Збереглися багато диких тварин: хижі (вовк, лис корсак), гризуни (ховрахи, тушканчики, зайці — русак і толай), копитні (кабан, сайгак), птахи (дрохва, стрепет, степовий орел).

Економіка

ред.

Основу економіки Атирауської області складає нафтовидобуток.[8] В області знаходяться такі нафтові родовища як «Тенгіз», «Даулетали», «Жана-Макат», «Боркілдакти», «Східно-Тегенське».

Найбільшими підприємствами регіону є:

  • ТОВ «Тенгізшевройл» — виробництво сирої нафти, скрапленого вуглеводневого газу, сірки і осушеного газу.[9]
  • Виробнича філія «ЕмбаМунайГаз».
  • Атирауський нафтопереробний завод

Примітки

ред.
  1. ↑ Чисельність населення Республіки Казахстан згідно з даними Перепису населення 2021 року (казах.)(рос.)
  2. ↑ Чисельність населення за областями, містами і районами, статтю і окремими віковими групами, окремими етносами на 1 січня 2010[недоступне посилання] (казах.), (рос.)
  3. ↑ Перепис за 2009 рік (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 травня 2013. Процитовано 23 травня 2019.
  4. ↑ Численность населения Атырауской области по отдельным этносам на начало 2016 года (казах.)(рос.)
  5. ↑ Чисельність населення на початок року, регіони Республіки Казахстан, 2003—2012. Архів оригіналу за 30 січня 2014. Процитовано 6 лютого 2013.
  6. ↑ Чисельність населення Республіки Казахстан по областях на 1 січня 2013 року[недоступне посилання з травня 2019] (казах.), (рос.)
  7. ↑ «Topographic Maps». Гори Жельтау[недоступне посилання з червня 2019] на Topomapper.com.
  8. ↑ Промисловість Атирауської області [Архівовано 22 липня 2011 у Wayback Machine.] (казах.), (рос.), (англ.)
  9. ↑ Сайт ТШО[недоступне посилання з червня 2019] (казах.), (рос.), (англ.)

Джерела

ред.
 
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Атирауська область


  Це незавершена стаття з географії Казахстану.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Атирауська_область&oldid=42913025