Атирауська область (каз. Атырау облысы) — область в складі Казахстану. До 1991 року — Гур'євська область. Утворена 15 січня 1938 року. Центр — місто Атирау.

Атирауська область

Атырау облысы

Герб
Адм. центр Атирау
Найбільше місто Атирау
Країна Казахстан Казахстан
область Західний Казахстан
Межує з: сусідні адмінодиниці
Західноказахстанська область, Актюбінська область, Мангістауська область, Астраханська область ?
Номерний знак E,06
Офіційна мова казахська
Населення
 - повне 567 938 (2014) [1] (3,3%. 16-е)
 - густота 4,79 осіб/км² (10-е місце)
Етнікон казахи — 91,5 %
росіяни — 6,4 %
корейці — 0,5 %
татари — 0,5 %[2]
Площа
 - повна 118 631 км² (4,4%. 12-е місце)
Висота
 - максимальна 221 м
(гори Жельтау)
 - мінімальна −28 м (Прикаспійська низовина)
Часовий пояс UTC+5
Дата заснування 15 січня 1938
Аким Бактикожа Ізмухамбетов
Вебсайт офіційний сайт
Код ISO 3166-2 KZ-23

Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Атирауська область

Адміністративний поділ Редагувати

Район, міська адміністрація Площа,
км²
Населення,
осіб (1989)
Населення,
осіб (1999)
Населення,
осіб (2009)
Центр К-ть
АО
К-ть
НП
1 Жилиойський район 29710,29 54195 51656 70156 Кульсари 7 10
2 Індерський район 10875,96 27298 28802 30582 Індерборський 7 13
3 Ісатайський район 16233,89 18418 21711 24643 Аккістау 7 16
4 Курмангазинський район 20860,66 51593 55579 55502 Курмангази 19 49
5 Кзилкогинський район 20609,13 31038 31145 30606 Міяли 10 26
6 Макатський район 4874,75 26019 25193 29269 Макат 3 4
7 Махамбетський район 9545,73 22869 24394 25959 Махамбет 9 21
8 Атирауська м.а. 3769,00 199842 212786 258702 Атирау 7 16

Найбільші населені пункти Редагувати

Населені пункти з чисельністю населення понад 10000 осіб:

Населений пункт Населення,
осіб (1989)
Населення,
осіб (1999)
Населення,
осіб (2009)
1 Атирау 149 261 151 682 180 311
2 Кульсари 32 652 38 518 51 097
3 Макат 14 010 12 593 14 266
4 Індерборський 11 232 11 433 12 915
5 Курмангази 10 719 12 419 12 750
6 Доссор 8 600 9 283 11 470

Населення Редагувати

Населення області становить 594511 осіб (2016).

Національний склад (станом на 2016 рік[3]):

Зміна чисельності населення:[4][5]
Роки 2003 2004 2005 2006 2007 2008
Населення 451 928  457 215 463 466 472 384 480 687 490 369
Роки 2009 2010 2011 2012 2013 2014
Населення 509 123 520 982 532 020 542 987 555 198

Географія Редагувати

Область розташована на Прикаспійській низовині, на північ і схід від Каспійського моря між низов'ями Волги на північному заході і плато Устюрт на південному сході.

Поверхня рівнинна, невеликі гори на півночі, на кордоні із Західно-Казахстанською областю (Індерські[ru] — 150 м), на крайньому південному сході — гори Жельтау (221 м).[6]

Велика частина Прикаспійської низовини лежить нижче за рівень океану, найнижча западина становить −28 м. На Прикаспійській низовині обширні масиви грядкових і барханних пісків (Рин-піски, Тайсойган тощо), поблизу дельти Волги бугри Бера.

Клімат різко континентальний, вкрай посушливий, зі спекотним літом і помірно холодною зимою. Середня температура січня — 3,4°С на півдні, —10,6°С на півночі; липня 26 °C на півдні, 24 °C на півночі. Опадів випадає від 100—116 мм на півдні до180—200 мм на рік на півночі, сніжний покрив нестійкий. Вегетаційний період 230 днів на півдні, 200 днів на півночі. Характерні сильні вітри — пилові бурі і суховії влітку.

Каспійське море у прилеглій до області частині має глибину менш ніж 50 м. Берегова лінія порізана мало, зустрічаються невеликі піщані коси й прибережні острови.

Вздовж північного узбережжя Каспійського моря тягнеться нерідко заболочена очеретяна смуга, в заплавах Урала і Емби — невеликі деревно-чагарникові хащі (тугаї). Лісами і чагарниками зайнято менше 1 % території області.

Збереглися багато диких тварин: хижі (вовк, лис корсак), гризуни (ховрахи, тушканчики, зайці — русак і толай), копитні (кабан, сайгак), птахи (дрохва, стрепет, степовий орел).

Економіка Редагувати

Основу економіки Атирауської області складає нафтовидобуток.[7] В області знаходяться такі нафтові родовища як «Тенгіз», «Даулетали», «Жана-Макат», «Боркілдакти», «Східно-Тегенське».

Найбільшими підприємствами регіону є:

  • ТОВ «Тенгізшевройл» — виробництво сирої нафти, скрапленого вуглеводневого газу, сірки і осушеного газу.[8]
  • Виробнича філія «ЕмбаМунайГаз».
  • Атирауський нафтопереробний завод

Примітки Редагувати

Джерела Редагувати