Західноказахстанська область

область Казахстану

Західноказахста́нська область (каз. Батыс Қазақстан облысы) — область у складі Казахстану. Утворена 10 березня 1932 року.

Західноказахстанська область

(каз. Батыс Қазақстан облысы)

Герб
Адм. центр Уральськ
Країна Казахстан Казахстан
Регіон Західний Казахстан
Межує з: сусідні адмінодиниці
Атирауська область, Актюбінська область, Астраханська область, Саратовська область, Оренбурзька область, Волгоградська область ?
Номерний знак L і 07
Офіційна мова казахська
Населення
 - повне 675655 осіб (2021[1])
 - густота 4,47 осіб/км²
Етнікон казахи — 71,4 %,
росіяни — 22,4 %,
українці — 2,4 %,
татари — 1,5 %[2][3]
Площа
 - повна 151 339 км²
Часовий пояс UTC+5
Дата заснування 10 березня 1932
Аким Нурлан Ногаев
Вебсайт офіційний сайт
Телефонний код +7 711х xx-xx-xx

Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Західноказахстанська область

Адміністративний центр — місто Уральськ.

Розташована в північно-західній частині республіки, в басейні середньої течії річки Урал.

Географія

ред.
 
Західноказахстанська область в 1960

Західноказахстанська область займає північну частину Прикаспійської низовини, що є рівниною, для якої характерні обширні піщані масиви і западини, зайняті іноді солоними озерами і сорамі. На півночі — південні відроги Общего Сирта (гора Ічка, 259 м), а на сході — околиця Підуральського плато.

Клімат різко континентальний, із спекою, сухим літом і холодною малосніжною зимою. Середня температура липня 24-26 °С, січня від −11 °C до −14 °C. Опадів випадає на рік від 300 мм на півночі до 180 мм на півдні. Характерні сильні вітри — бурани взимку і суховії влітку. Вегетаційний період 150 діб на півночі, 170 діб на півдні.

Річки належать до басейну Каспійського моря (найбільша з них — річка Урал). Більшість річок маловодні, влітку пересихають або розпадаються на окремі плеса, на них споруджені греблі і водосховища, найбільші на річці Кушум: Кушумське, Донгелекське. На території області багато озер (в основному заплавні і дельтові), більша частина з них влітку міліє; найбільші прісні озера — Камиш-Самарське, Ітмуринколь, Рибний Сакрил; солоні — Шалкар, Аралсор.

На півночі області — зона степів, яка на південь змінюється напівпустелею. У північній частині області є невеликі площі чорноземних ґрунтів, південніше — червоно-коричневі, каштанові і світло-каштанові з плямами солонців; на півдні переважають солонці. Великі площі південних і південно-східних районів зайняті пісками. По річкових долинах поширені лукові солонцеваті ґрунти. Різнотравно-злаковий рослинний покрив переходить в ковильно-тіпчаковий, а потім в полинно-тіпчаковий і полино-злаковий. У заплавах річок — злакові луки. Ліси (тополя, в'яз, дуб) збереглися переважно в заплаві річки Урал і на Сирті (березові колки). На південному заході області — гаї з сосни, білої акації і вільхи. Повсюдно поширені гризуни (ховрах, тушканчик, піщанка), хижаки (вовк, лисиця, тхір, ласка), рідко — копитні (сайга, джейран); багато плазунів — змії (степовий удав, щитомордник, гадюка; на півдні — степова агама). З птахів характерні стрепет, дрохва, саджа. Річка Урал і озера багаті рибою (лящ, короп, лінь, окунь, судак, сом)

Населення

ред.

Населення Західноказахстанської області — поліетнічне. На 1 січня 2010 року значну частину населення області становили казахи — 71,4 %, росіяни — 22,4 %, українці — 2,4 %, татари — 1,5 %, білоруси — 0,4 %. Інші національності складають близько 1,9 % від загальної чисельності населення краю.[3]

Зміна чисельності населення:[4][5]
Роки 2003 2004 2005 2006 2007 2008
Населення 602 133 603 832 606 534 609 291 612 479 615 310
Роки 2009 2010 2011 2012 2013 2014
Населення 598 341 603 858 608 318 612 551 617 779

Адміністративний поділ

ред.

Область поділяється на 12 районів та 1 міську адміністрацію:

Район Площа,
км²
Населення,
осіб (1989)
Населення,
осіб (1999)
Населення,
осіб (2009)
Населення,
осіб (2021)
Центр К-ть
АО
К-ть
НП
1 Акжаїцький район 25716,05 52110 50773 42971 36199 Чапаєв 18 49
2 Байтерецький район 7421,34 59572 56611 55420 58466 Перемітне 22 68
3 Бокейординський район 19200,00 18267 19507 16668 14480 Сайхін 7 23
4 Бурлінський район 5600,00 42062 48958 53235 58138 Аксай 14 28
5 Жангалинський район 20800,00 21210 23560 23505 21501 Жангала 9 22
6 Жанібецький район 8213,23 21272 19511 16896 14554 Жанібек 9 18
7 Казталовський район 18605,81 39300 38703 32908 27432 Казталовка 16 48
8 Каратобинський район 10000,00 22054 21115 16879 13629 Каратобе 8 22
9 Сиримський район 11888,43 34561 30569 21575 17369 Жимпіти 12 38
10 Таскалинський район 8100,00 21588 20645 17202 16348 Таскала 9 28
11 Теректинський район 7967,57 45485 43194 38269 38720 Теректи 15 49
12 Чингірлауський район 7889,89 26565 21799 16116 13032 Шингирлау 8 25
13 Уральська міська адміністрація 731,33 225945 221855 247236 345787 Уральськ 4 10

Найбільші населені пункти

ред.

Населені пункти з чисельністю населення понад 10000 осіб:

Населений пункт Населення,
осіб (1989)
Населення,
осіб (1999)
Населення,
осіб (2009)
Населення,
осіб (2021)
1 Уральськ 199835 194905 202161 247467
2 Зачаганськ 12090 12906 27065 58356
3 Аксай 18237 28953 32873 36293
4 Деркул 8385 8606 9786 28407

Видатні особистості

ред.

Примітки

ред.
  1. Чисельність населення Республіки Казахстан згідно з даними Перепису населення 2021 року (казах.)(рос.)
  2. Агентство Республіки Казахстан по статистці. Архів [Архівовано 13 листопада 2013 у Wayback Machine.]: Національний склад населення Республіки Казахстан і його областей (том 1) [Архівовано 16 серпня 2011 у Wayback Machine.]
  3. а б Чисельність населення за областями, містами і районами, статтю і окремими віковими групами, окремими етносами на 1 січня 2010[недоступне посилання]
  4. Чисельність населення на початок року, регіони Республіки Казахстан, 2003—2012. Архів оригіналу за 30 січня 2014. Процитовано 8 лютого 2013.
  5. Чисельність населення Республіки Казахстан по областях на 1 січня 2013 року[недоступне посилання з червня 2019] (казах.), (рос.)

Посилання

ред.