Долгушин Олександр Трохимович

український поет.

Олександр Долгушин
Олександр Трохимович Долгушин
Народився13 серпня 1925(1925-08-13) (98 років)
с. Макушкіно Пономарьовського району Оренбурзької області (нині - Російська Федерація)
ГромадянствоУкраїна Україна
Діяльністьписьменник
Alma materЛітературний інститут імені Горького
Мова творівукраїнська, російська
Напрямоклітература
Жанрпоезія
ЧленствоНаціональна спілка письменників України
Нагородиорденом Червоної зірки, орденом Вітчизняної війни, орденом Богдана Хмельницького

Долгушин Олександр Трохимович (13 серпня 1925 року, с. Макушкіно Пономарьовського району Оренбурзької області (нині — Російська Федерація)) — український поет. Член Національної спілки письменників України (1999).

Життєпис

ред.

Літературна діяльність

ред.

У літературній діяльності дебютував віршем «Я клятву Родине даю» у фронтовій газеті «За Родину» (липень, 1942). Літературна творчість поета спрямована на патріотичне виховання молоді, присвячена темам добра, злагоди, любові.

Із 18 травня 1999 р. — член Національної спілки письменників України.

Автор збірок поезій:

  • Память сердца (1988)
  • Звездный час (1991)
  • Прозрение (1993)
  • Світанок над Дніпром (1994)
  • Тернистый путь (1995)
  • Воскресіння (1996)
  • Синам України (1997)
  • В леті вічності (1998)
  • Священна пам'ять (2004)
  • Долі поєднані війною (2005)
  • Водоворот (2005)
  • Сльози матері (2005)
  • След жизни (2006)
  • Дочкам України (2006)
  • До дня примирення (2007)
  • Доля за Волю (2007)
  • Излом века (2007)

Усі збірки поезій друкувалися у видавництвах м. Тернопіль.

Нагороди

ред.

Джерела

ред.

Примітки

ред.
  1. Залишилося шестеро визволителів Тернополя. te.20minut.ua. 15.04.2010. Архів оригіналу за 19 березня 2017. Процитовано 17 березня 2017.