Довідка:Рекомендації щодо передачі іншомовних власних назв

Подано рекомендації щодо практичної транскрипції іншомовних власних назв українською мовою.[1]

У разі, якщо практичної транскрипції для певної мови немає ані на довідкових сторінках Вікіпедії, ані в вільному доступі в інтернеті, тоді слід спиратись на правила чинного правопису та запис слів мови в МФА. Фонологія різних мов може бути описана також у окремих статтях та на сторінці Довідка:МФА.

Способи передачі іншомовних назв ред.

Іншомовні назви традиційно передаються кількома різними способами[2][3]:

Усі ці варіанти мають застосування, в тому числі в Вікіпедії, для кожної мови існують власні традиції передачі назв засобами української мови.

Мови, що базуються на латинські абетці ред.

Транскрибування англомовного тексту ред.

Щоб написати літерами української абетки власну назву, написану англійською мовою, треба виконати такі дії:

1. Написати транскрипцію власної назви, скориставшись словником.

2. Подати кожен транскрипційний знак чи знакосполуку відповідною українською літерою чи буквосполукою за допомогою таблиці.

3. Скоригувати передання подовжених голосних: якщо подовженість голосного звуку спричинена наявністю літери r після відповідної цьому звукові голосної літери у слові, то українську літеру р у транслітерації відтворюємо (work — [wɜːk] — ворк).

4. Відтворити літеру р на місці англійських -r і -re в кінці слова (fire — ['faɪə] — файр).

5. Узгодити отриманий текст з нормами українського правопису за правилами.

  Відповідник Примітки
ɑː
a
а
ʌ о на місці англійської літери о
а в усіх інших випадках
b б
v в
w у у запозичених через російську мову словах: Уеллс, Оруелл, Голсуорсі та ін.
в в усіх інших випадках
h х у деяких словах словах: хокей, хобі, хол та ін.
г переважно
g ґ або г
d д
ʤ дж
e
æ
е
ɜː
əː
ə
а на місці англійської літери а
о на місці англійської літери о
у на місці англійської літери u
е в усіх інших випадках
ʒ ж
z
ð
з
і
ɪ е на місці англійської літери е в ненаголошеному складі
й після транскрипційних знаків [а], [ə], [ɒ]
і в усіх інших випадках
j й
k к
l л
m м
n н
ŋ нг у кінці слова
н в усіх інших випадках
ɔ
ɔː
ɒ
o
о
p п
r р
s с
t т
θ т
u

ʊ
у
f ф
ʧ ч
ʃ ш


Транскрибування італійськомовного тексту ред.

  Позиція Відповідник Приклад
a На початку слова та в сполученнях літер aia, eia, oia, uia
* У дифтонгу ia
я Iazzo — Яццо
Baia — Бая
Aquileia — Аквілея
Moiano — Мояно
Завжди після ch, gh, sch та в більшості випадків після b, f, p та інших приголосних
* У дифтонгу ia
Chianciano — К’янчано
Ghiare — Ґ’яре
Piave — П’яве
Diaccetto — Дьяччето
У закінченні ia після приголосного, окрім c, cc, g, gg
* У дифтонгу ia
Lombardia — Ломбардія
Pavia — Павія
Ostia — Остія
Brescia — Брешя
Після gn, gli Romagna — Романья
Cagliari — Кальярі
а Allerona — Аллерона
Ivrea — Івреа
Asti — Асті
Perugia — Перуджа
Ghisonaccia — Ґізоначча
b б Alba — Альба
bb бб Abbadia — Аббадія
c Перед a, o, u та приголосними к Caserta — Казерта
Falconara — Фальконара
Cuneo — Кунео
Cremona — Кремона
Перед e, i ч Cesena — Чезена
Montalcino — Монтальчіно
Ciampino — Чампіно
cc Перед a, o, u та приголосними кк Lucca — Лукка
Roccolino — Рокколіно
Caccuri — Каккурі
Acclavio — Акклавіо
Перед e, i чч Lecce — Лечче
Caracci — Караччі
Ajaccio — Аяччо
ch Перед e, i (в інших позиціях в італійських назвах не зустрічається);
У кінці слова (назви Сардинії)
к Chiusi — К'юзі
Cherasco — Кераско
Sarroch — Саррок
cch Перед e, i (в інших позиціях в італійських назвах не зустрічається) кк Bacchi — Баккі
Rocchetta — Роккетта
Bardonecchia — Бардонекк'я
Comacchio — Комаккйо
d д Domodossola — Домодоссола
dd дд Maddalena — Маддалена
g ґ
перед e, i дж
gg ґ
перед e, i дж
gh ґ
gli льй
gn ньй
h (не читається)
s с
між голосними і перед
b, d, g, l, m, n, r, v
з
sc перед e, i ш
перед a, o, u ск
sch ск
z ц
на початку слова дз


Джерела:

  • Лоза Ю. І. Інструкція з передачі українською мовою географічних назв і термінів Італії. — Київ : Міністерство екології та природних ресурсів України, 2001. — 29 с.

Транскрибування каталанськомовного тексту ред.

Транскрибування литовськомовного тексту ред.

  Позиція Відповідник Приклад
a, ą На початку слова, після голосних і твердих приголосних а Adakavas — Адакавас
Ąžuоlynė — Ажуолінє
Pžuоliai — Паажуоляй
Žąsinas — Жасінас
Після м'яких приголосних (із наступною і) я Bukančiai — Буканчяй
Šiauliai — Шяуляй
ai На початку слова, після голосних та твердих приголосних ай Aitvariškiai — Айтварішкяй
Paaitris — Паайтріс
Kęstaičiai — Кястайчяй
Після м'яких приголосних яй Novočebiai — Новочябяй
Якщо букви сполучення аі відносяться до різних морфем
* Ра- — префікс
аі Pailgiai — Паільґяй
au На початку слова, після голосних та твердих приголосних ау Aušra — Аушра
Paaunuvis — Пааунувіс
Laukaitis — Лаукайтіс
Після м'яких приголосних яу Kiaunoriai — Кяуноряй
Riauba — Ряуба
ia Якщо букви сполучення іа відносяться до різних морфем
* Pri- — префікс
іа Prialgava — Пріалґава
b б Bobenai — Бобянай
c ц Cibėliai — Цібєляй
č ч Čičinai — Чічінай
d д Daugirdai — Дауґірдай
ch х Kochanovka — Кохановка
e, ę На початку слова та після голосних, крім і е Ežerynas — Ежярінас
Eidаičiai — Ейдайчяй
Після приголосних
* Якщо не входить у сполучення еі
я Paežeriai — Паежяряй
Kęstaičiai — Кястайчяй
ė є Ėriškiai — Єрішкяй
Eglė — Еґлє
Erlėnai — Ерлєнай
Parėčėnai — Парєчєнай
еі ей Eidaičiai — Ейдайчяй
Paeisetė — Паейсятє
Veiveriškiai — Вейвярішкяй
g ґ Gegrėnaі — Ґяґрєнай
і Якщо не пом'якшує попередню приголосну
та не входить у сполучення аі, еі, , іе
і Ignalina — Іґналіна
Imbradas — Імбрадас
Vilkaviškis — Вілкавішкіс
į і Įsra — Ісра
іе є Iešnalis — Єшналіс
Dievogala — Дєвоґала
Paiešmeniai — Паєшмяняй
Žiežmariai — Жєжмаряй
у і Ylakiai — Ілакяй
Vištytis — Віштітіс
j Після б, п, в, м, р перед я, ю, є, ї Komjaunimo — Комяунімо
ja, ją, je * У словах іноземного походження сполучення je передається через є я Janoniai — Яноняй
Marijampolis — Мар’ямполіс
Jegeliškiai — Яґелішкяй
Kraujeliai — Крауяляй
jai яй Jaiceris — Яйцяріс
Lazdijai — Лаздіяй
jau яу Jauniūnai — Яунюнай
Mijaugonys — Міяуґоніс
jei єй Bijeikis — Бієйкіс
jė, jie є lingas — Єлінґас
Daunai — Дауєнай
Jieznas — Єзнас
Naujiena — Науєна
ji, jį, jy ї Jirinas — Їрінас
Pagerdaujis — Паґярдауїс
Pavidaujys — Павідауїс
jo йо Joniškis — Йонішкіс
Trumpjonis — Трумпйоніс
Gudjonis — Ґудйоніс
ju, jų, jū ю Judrėnai — Юдрєнай
Namajunai — Намаюнай
juo юо Juodupė — Юодупє
k к Kochanovka — Кохановка
Kriūkai — Крюкай
l Перед приголосними, якщо наступний склад починається
з м'якої приголосної або має голосні і, į, у, е, ė, ę
ль Kavalčiukai — Кавальчюкай
Smilgiai — Смільґяй
Vabalninkas — Вабальнінкас
У всіх інших випадках л Kalnalis — Калналіс
Laibgaliai — Лайбґаляй
Lipliunai — Ліплюнай
m м Marimpolis — Марімполіс
n н Navininkai — Навінінкай
o На початку слова, після голосних та твердих приголосних о Oželiai — Ожяляй
Paobeliai — Паобяляй
Totorkiemis — Тоторкєміс
Після м'яких приголосних ьо Lioliai — Льоляй
Šukioniai — Шукьоняй
p п Papilė — Папілє
r р Rukai — Рукай
s с Siesikai — Сєсікай
š ш Šašuoliai — Шашуоляй
šč щ Gaščiunai — Ґащюнай
Šnikščiai — Шнікщяй
t т Tatkonys — Татконіс
u, ū На початку слова, після голосних і твердих приголосних у Užupiai — Ужупяй
Udrupys — Удрупіс
Stankunas — Станкунас
Після м'яких приголосних (із наступною і) ю Žliubai — Жлюбай
Pociunai — Поцюнай
ų Після твердих приголосних у Kazlų Rūda — Казлу-Руда
Trakų Vokė — Траку-Вокє
Після м'яких приголосних ю Kriaušių gatve — вул. Кряушю
ui На початку слова, після голосних та твердих приголосних уй Uikenai — Уйкєнай
Buivydžiai — Буйвіджяй
Після м'яких приголосних юй Čiuiniai — Чюйняй
uo На початку слова, після голосних та твердих приголосних уо Uogintai — Уоґінтай
Pauogintis — Пауоґінтіс
Kruopiai — Круопяй
Після м'яких приголосних юо Veliuona — Вялюона
v в Vaivadai — Вайвадай
z з Ziboliai — Зіболяй
ž ж Žadeikiai — Жадейкяй


Джерела:

  • Клепікова А. М. Інструкція з передачі українською мовою географічних назв і термінів Литви. — Київ : Міністерство екології та природних ресурсів України, 2001. — 14 с.

Транскрибування нідерландськомовного тексту ред.

Транскрибування німецькомовного тексту ред.

  Позиція Відповідник
ä, ö е
aa аа
c перед a, o к
перед e ц
перед приголосною к
ch х
у сл. англ. походження ч
у сл. франц. походження ш
ck к
eu, äu ой
ei ай
g ґ
h перед голосною г
перед приголосною (не читається)
ß, ss с, сс
s перед голосною з
перед приголосною с
перед p, t ш
ü ю
x кс
z ц


Джерела:

  • Langenscheidt Großwörterbuch Deutsch als Fremdsprache. Berlin-München, Langenscheidt KG, 2003 ISBN 978-3-468-49036-1
  • Der Große Duden: Wörterbuch und Leitfaden der deutschen Rechtschreibung. Leipzig: Bibliographisches Institut, 1990 ISBN 3-323-00030-7

Транскрибування португаломовного тексту ред.

Транскрибування польськомовного тексту ред.

  Позиція Відповідник
ą он
перед b та p ом
(Dąbrowa — Домброва)
ch х
cz ч
ć ць
ę ен
перед b та p ем
g ґ
h г
ń нь
ó у
після l ю
rz ж
перед ch, k, p, t
та після ch, k, p, t
ш
ś сь або ш
ź зь або ж
ż ж


[1]

Транскрибування сербськомовного тексту ред.

Транскрибування угорськомовного тексту ред.

Транскрибування французькомовного тексту ред.

  Позиція Відповідник
ai е
au о
c перед a, o, u;
перед приголосною
к
перед e, i, y с
ç перед a, o, u с
ch ш
eau о
eu ое, о
g перед a, o, u;
перед приголосною
ґ
перед e, i, y ж
gn ньй
h (не читається)
j ж
il після голосної і в кінці слова й
перед голосною ль
ill між голосними;
після приголосної і перед голосною
й
(виняток: ville («містечко») → віль)
il після голосної і в кінці слова й
œu ое
oi уа, ва [wa]
ou у
qu к
qua куа, ква [kwa]
s на поч. слова;
перед приголосною
с
між голосними з
t т
перед i+голосна с (nation → насьйон)
y й
у сл. грец. походження і
x перед приголосною;
між голосними, коли після другої голосної
йде приголосна, яку не вимовляють
кс
між голосними коли після другої голосної
йде приголосна, яку вимовляють
ґз
b (після m),
d, p, s, t, x, z
у кінці слова (не читається)


Транскрибування фінськомовного тексту ред.

Транскрибування шведськомовного тексту ред.

Див. також Шведсько-українська практична транскрипція .
  Позиція Відповідник Приклад
a а Arvika — Арвіка
Askersund — Аскерсунд
Avesta — Авеста
b б Borås — Бурос
Bollnäs — Болльнес
Bredbyn — Бредбюн
c* перед e, i, y с Cederslund — Седерслунд
к Carlsborg — Карлсборг
ck кк ckerfors — Беккерфорс
Bräcke — Брекке
Lycksele — Люккселе
d д Dalarna — Даларна
Sundsvall — Сундсвалль
Dödafallet — Дедафаллет
перед j + голосний на початку слова,
а також у складених назвах на з'єднанні двох компонентів
(не передається) Djäkneböle — Єкнебеле
Oxdjupet — Уксьюпет
e е Eskilstuna — Ескільстуна
Enköping — Енчепінг
після i є Mariestad — Марієстад
Tierp — Тієрп
f ф Flen — Флен
Falun — Фалун
fv* в Hufvud — Гувуд
g перед приголосними (крім j),
перед голосними а, о, u, å, у кінці слова
г[прим. 1] Grönskåra — Гренскора
Gränna — Гренна
перед j на початку слова (не передається) Gjelleräsen — Єллересен
Gjövik — Євік
ge у наголошеному складі є Getryggen — Єтрюгген
у ненаголошеному складі ге Ängelholm — Енгельгольм
Fagersta — Фагерста
gi у наголошеному складі ї Gislaved — Їславед
gy у наголошеному складі ю Gysinge — Юсінге
Gyljen — Юльєн
на початку слова є vle — Євле
llivare — Єлліваре
після приголосних b, f, m, p, r, v 'є
після n, а також після l
(крім випадків, коли l на початку слова
або на початку другої частини складної назви)
ьє Granrde — Граньєрде
на початку слова є teborg — Єтеборг
tlunda — Єтлунда
йо Nävral — Неврайол
h г Halmstad — Гальмстад
Hässleholm — Гесслегольм
перед j або v на початку слова (не передається) Hjalmaren — Єльмарен
Hven — Вен
i і Idre — Ідре
j після голосних перед приголосними, у кінці слова й Ejmunds — Еймундс
Vajbäcken — Вайбеккен
Sutterhöjden — Суттергейден
ja на початку слова та після голосних я Jansjön — Яншен
Vaja — Вея
після приголосних b, f, m, p, r, v 'я Hörja — Гер'я
після n, а також після l
(крім випадків, коли l на початку слова
або на початку другої частини складної назви)
ья Venjan — Веньян
je на початку слова та після голосних є Jeresta — Єреста
Öjebyn — Еєбюн
після приголосних b, f, m, p, r, v 'є Färjestaden — Фер'єстаден
Arjeplog — Ар'єплуг
після n, а також після l
(крім випадків, коли l на початку слова
або на початку другої частини складної назви)
ьє Gyljen — Юльєн
Södertälje — Седертельє
Liljedal — Лільєдаль
ji на початку слова та після голосних ї Jiltjaur — Їльтьяур
після приголосних b, f, m, p, r, v 'ї Varjisträsk — Вар'їстреск
після l, коли l у середині слова ьї
jo на початку слова, після голосних,
після приголосних b, f, m, p, r, v,
коли о позначає звуки [o:], [o]
йо Jormvattnet — Йормваттнет
на початку слова та після голосних,
коли о позначає звуки [u:], [u]
ю Johannisfors — Юганнісфорс
Joesjö — Юеше
Målajord — Молаюрд
після приголосних b, f, m, p, r, v,
коли о позначає звуки [u:], [u]
'ю Storjorden — Стур'юрден
після n, а також після l
(крім випадків, коли l на початку слова
або на початку другої частини складної назви)
,
коли о позначає звуки [u:], [u]
ью Njord — Ньюрд
Beljom — Бельюм
після n, а також після l
(крім випадків, коли l на початку слова
або на початку другої частини складної назви)
,
коли о позначає звуки [o:], [o]
ьйо
ju на початку слова, після голосних
та приголосних d, g, l, які не вимовляються
ю Junsele — Юнселе
Ljungdalen — Юнгдален
Ljusdal — Юсдаль
після приголосних b, f, m, p, r, v 'ю Bjurholm — Б'юргольм
після n, а також після l
(крім випадків, коли l на початку слова
або на початку другої частини складної назви)
ью Västerljung — Вестерльюнг
jy на початку слова, після голосних
та приголосних d, g, l, які не вимовляються
ю Jyderup — Юдеруп
після приголосних b, f, m, p, r, v 'ю
після n, а також після l
(крім випадків, коли l на початку слова
або на початку другої частини складної назви)
ью
на початку слова, після голосних
та приголосних d, g, l, які не вимовляються
є rpen — Єрпен
ckvik — Єкквік
після приголосних b, f, m, p, r, v 'є Sanfllet — Санф'єллет
Morrv — Мур'єрв
Fllnås — Ф'єлльнос
Årng — Ор'єнг
після n, а також після l
(крім випадків, коли l на початку слова
або на початку другої частини складної назви)
ьє
на початку слова та після голосних;
після приголосних b, f, m, p, r, v
йо
після n, а також після l
(крім випадків, коли l на початку слова
або на початку другої частини складної назви)
ьйо
на початку слова та після голосних є nköping Єнчепінг
після приголосних b, f, m, p, r, v 'є Mjolby — М'єлбю
Brbo Б'єрбу
після n, а також після l
(крім випадків, коли l на початку слова
або на початку другої частини складної назви)
ьє
k перед приголосними (крім j),
перед голосними а, о, u, å,
перед ненаголошеними е, і, у кінці слова
к Karlskrona — Карльскруна
Kalmar — Кальмар
Grönskåra — Гренскора
Eskilstuna — Ескільстуна
Västervik — Вестервік
перед е, i, y, a, o
в наголошеному складі
ч Kisa — Чіса
Köping — Чепінг
kj у наголошеному складі ч Kjällshed — Челльсгед
l перед голосними л Luleå — Лулео
Linköping — Лінчепінг
перед приголосними та в кінці слова;
перед j у середині слова
ль Malmö — Мальме
Lysekil — Люсекіль
Trollhättan — Тролльгеттан
Gyljen — Юльєн
ljän — Гельєн
не передається перед j на початку слова
та на початку другого компонента складних назв
(не передається) Ljungby — Юнгбю
Ljungbalen — Юнгбален
m м Malmö — Мальме
n н Norrköping — Норрчепінг
о** коли позначає звук [u:],
найчастіше перед одним голосним чи одним приголосним,
а також у кінці слова;
коли позначає звук [u] перед подвоєними приголосними
чи сполученням приголосних (в окремих словах)
у Borås — Бурос
Nybro — Нюбру
Motala — Мутала
Lomma — Лумма
коли позначає звук [o],
найчастіше в наголошеному складі перед подвоєними приголосними
чи сполученням приголосних;
коли позначає звук [o:] у відкритому складі,
найчастіше перед l, v
о Stockholm — Стокгольм
Ottenby — Оттенбю
Trelleborg — Треллеборг
p п Kopparberg — Коппарберг
Filipstad — Філіпстад
q к Husqvarna — Гускварна
r р Rättvik — Реттвік
Romakloster — Румаклостер
s с Sundsvall — Сундсвалль
Söderhamn — Седергамн
ssleholm — Гесслегольм
sj ш Eksjö — Екше
Sjaule — Шауле
Sjuntorp — Шунторп
sk перед a, o, u, å
та приголосними (крім j), перед ненаголошеними e, i
ск Karlskoga — Карлскуга
Oskarshamn — Оскарсгамн
Huskvarma — Гускварна
Eskilstuna — Ескільстуна
перед e, i, y, ä, ö в наголошеному складі ш Skellefteå — Шеллефтео
Kappelskär — Каппельшер
Örnsköldsvik — Ерншельдсвік
skj ш Skjöld — Шельд
stj ш Stjärnvik — Шернвік
Stjärtnäs — Шертнес
t т Tingsryd — Тінгсрюд
Ottenby — Оттенбю
ti у суфіксі — tion ш Station — Сташун
th* т Thorhamn — Тургамн
Jakth — Якт
tj ч Tjörn — Черн
Tjäl — Чель
u у Uppsala — Уппсала
Umeå — Умео
v в Vättern — Веттерн
Västerås — Вестерос
Vetlanda — Ветланда
w в Westerbergen — Вестерберген
Wårby — Ворбю
x кс Byxelkrok — Бюкселькрук
Oxelösund — Укселесунд
xj кш xjö — Векше
y на початку слова і Ystad — Істад
ю Nybro — Нюбру
Vimmerby — Віммербю
z с Zakrisdal — Сакрісдаль
Zenithgatan — Сенітгатан
å о Åmål — Омоль
Långträsk — Лонгтреск
Umeå — Умео
ä е Ängelholm — Енгельгольм
Älmhult — Ельмгульт
Värnamo — Вернаму
ö крім буквосполученнь , е Öland — Еланд
Örebro — Еребру
Hörby — Гербю
у буквосполученнях , є Göteborg — Єтеборг
Jönköping — Єнчепінг


  • * Орфографічною реформою 1906 року літеру с у шведських словах (крім буквосполучень ck, ch) замінено залежно від її положення відповідно літерами s або k, буквосполучення fv і hv — літерою v, буквосполучення th — літерою t. Тому зазначені букви і буквосполучення зустрічаються здебільшого на картах старих видань.
  • ** Слід мати на увазі, що при читанні о в зазначених позиціях можуть існувати винятки, тому рекомендується встановлювати транскрипцію географічних назв на основі фонетичних матеріалів, а також користуватися додатковою спеціальною літературою.

Джерела:

  • Ажнюк Ю. М. Інструкція з передачі українською мовою географічних назв і термінів Швеції. — Київ : Міністерство екології та природних ресурсів України, 2001. — 21 с.


Мови, що базуються на інших абетках ред.

Транскрибування японськомовного тексту ред.

Див. Кирилізація японської мови.

Транскрибування китайськомовного тексту ред.

Див. Вікіпедія:Китайсько-українська практична транскрипція.

Транскрибування корейськомовного тексту ред.

Примітки ред.

  1. § 122: У прізвищах та іменах людей допускається передавання звука [g] двома способами: г (Гегель) і ґ (Геґель).
  1. В. Моргунюк; А. Войцехович, Ю. Котіков, Н. Куземська, А. Новікова, Л. Пшенична, Л. Шрамко. Рекомендації щодо транслітерування літерами української абетки власних назв, поданих англійською, французькою, німецькою та італійською мовами. Офіційний веб-портал Державного департаменту інтелектуальної власності. Процитовано 5 листопада 2010.
  2. Есенова, Е. Й. Практична транскрипція як засіб передачі матеріальної форми запозичень у мові-реципієнті (PDF). Ужгородський національний університет.
  3. Белей, Лесь (2021). Проблеми передання запозичень з англійської засобами української мови (PDF). Інститут мовознавства імені О. О. Потебні НАН України.


Помилка цитування: Теги <ref> існують для групи під назвою «lower-alpha», але не знайдено відповідного тегу <references group="lower-alpha"/>