Відкрити головне меню

Дзвиняч Горішній (пол. Dźwiniacz Górny) — колишнє лемківське село над Сяном.

село Дзвиняч Горішній
Придорожній хрест
Придорожній хрест
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Турківський район
Код КОАТУУ
Основні дані
Засноване 1529
Населення 0
Географічні дані
Географічні координати 49°09′55″ пн. ш. 22°46′49″ сх. д.H G O
Місцева влада
Карта
Дзвиняч Горішній. Карта розташування: Україна
Дзвиняч Горішній
Дзвиняч Горішній
Дзвиняч Горішній. Карта розташування: Львівська область
Дзвиняч Горішній
Дзвиняч Горішній
Дзвиняч Горішній. Карта розташування: Турківський район
Дзвиняч Горішній
Дзвиняч Горішній

Дзвиняч Горішній у Вікісховищі?

Див. також: Дзвиняч

РозташуванняРедагувати

Правобережна частина села опинилась в Україні — в Турківському районі, лівобережна — в Польщі, у ґміні Літовищі Бещадського повіту Підкарпатського воєводства.

ІсторіяРедагувати

Засноване до 1529 року краківським воєводою Петром Кмітом. Входило до Сяноцької землі Руського воєводства.

У 1772—1918 рр. село було у складі Австро-Угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії, з 1867 р. село належало до Турківського повіту, в 1881 р. В 1881 р. в селі нараховувалося 130 будинків і 885 жителі, з них 775 греко-католиків, 7 римо-католиків і 103 юдеї

У 1919—1939 рр. — у складі Польщі. Село належало до Турківського повіту Станіславського воєводства (з 1931 р. — Львівського воєводства), у 1934—1939 рр. входило до складу ґміни Тарнава Ніжна. На 01.01.1939 в селі було 1770 жителів, з них 1580 українців, 25 поляків і 165 євреїв[1].

З 1939 р. село відносилось до Дрогобицької області. Виселене протягом 1944—1946 років.

ЦеркваРедагувати

В податковому реєстрі за 1589 рік у Дзвинячі Горішньому згадується церква. 1789 року зведена іще одна дерев'яна церква — на лівому березі річки Сян. 1905 року на правому березі Сяну зведено церкву Св. арх. Михайла — була парохіяльною церквою Затварницького деканату (з 1924 р. — Турчанського) Перемишльської єпархії УГКЦ, знищена після другої світової війни. Священик церкви св. арх. Михайла отець Юрій Кміт вивчав бойківський фольклор, написав «Словник бойківських діалектів».

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати