Джордж Бінг
| Джордж Бінг | |
|---|---|
 | |
| Народився |
27 січня 1663 Рутхем, графство Кент |
| Помер |
17 січня 1733 (69 років) Лондон, Королівство Велика Британія |
| Країна |
.svg){kind=small} Королівство Велика Британія |
| Діяльність | політик, офіцер ВМФ, дипломат |
| Знання мов | англійська |
| Учасник | Славна революція |
| Титул | Viscount Torringtond |
| Посада | член Палати громад у Парламенті Англіїd, Член 1-го парламенту Великої Британіїd, Член 2-го парламенту Великої Британіїd, Член 3-го парламенту Великої Британіїd, Член 4-го парламенту Великої Британіїd, Член 5-го парламенту Великої Британіїd, Member of the 1705-07 Parliamentd, Перший морський лорд і Перший лорд адміралтейства |
| Військове звання | адмірал |
| Партія | Віги |
| Батько | John Byngd[1][2] |
| Мати | Philadelphia Johnsond[1][2] |
| У шлюбі з | Margaret Masterd[2] |
| Діти | Pattee Byng, 2nd Viscount Torringtond[2], George Byng, 3rd Viscount Torringtond[2], Robert Byngd[2], John Byngd[3][2], Sarah Osbornd[1][2], Matthew Byngd[1] і Edward Byngd[1] |
| Нагороди |
 |
| Звання | Адмірал |
Джордж Бинґ, 1-й віконт Торрінґтон, KB PC (англ. George Byng, 1st Viscount Torrington, KB PC; 27 січня 1663 — 17 січня 1733) — британський адмірал і державний діяч Великої Британії кінця XVII — початку XVIII століття. Адмірал флоту (1717). Перший морський лорд (1710-1712).
Життєпис ред.
Джордж Бінг народився 1668 року в селі Рутхем в графстві Кент, вже в 10-річному віці він вступив на службу в Королівський військово-морський флот Великої Британії писарем короля. Потім на деякий час покинув флот і служив в армійському гарнізоні Танжера. Повернувся до флот у званні лейтенанта. У 1688 році значно сприяв переходу Королівського флоту на сторону короля Вільгельма III Оранського під час Славної революції, цей факт згодом позитивно вплинув на кар'єру Бінга.
У 1702 році Бінг став капітаном військового корабля Нассау і взяв участь у захопленні і спаленні французького флоту в затоці Віго під командування Джорджа Рука. Наступного року Джордж Бінг отримав звання контр-адмірала. У 1704 році здійснював плавання в Середземному морі, під командуванням сера Клудеслі Шовелла брав участь у захопленні Гібралтару. Отримав лицарство за участь в Битві біля Малаги.
,_1st_Viscount_Torrington.jpg)
Портрет пензля Готфріда Неллера
У 1708 році Джордж Бінг отримав звання адмірала, в цьому ж році Бінг запобіг спробі висадки в Шотландії військ якобітів і французів на чолі з претендентом на англійський престол Яковом III.
У 1718 році Бінг здобув перемогу над іспанською ескадрою в Битві біля мису Пассаро, запобігши тим самим спробу захоплення іспанцями Сицилії. Після цієї перемоги вів переговори з різними представниками італійських держав від імені британської корони. У 1719 році допоміг німцям зайняти Мессіну і знищив іспанські кораблі, що залишились. Все це, в кінцевому підсумку схилило іспанського короля до миру.
Після повернення до Англії, король Георг I зробив Джорджа Бінга членом Таємної ради Великої Британії, а також подарував йому два титули — барона Бінг Саутхілл в Бедфорді і віконта Торрінгтон в Девоні.
У 1725 році Бінг був нагороджений орденом Лазні. У 1727 році, після вступу на трон короля Георга II Бінг був призначений Першим Лордом Адміралтейства.
У Джорджа Бінга було 15 дітей, багато з яких також обрали військову кар'єру. Його четвертим сином був майбутній адмірал Джон Бінг, розстріляний через те, що в битві при Менорці «не зробив усього, що від нього залежало»[4] .
Джордж Бінг помер 17 січня 1733 року в британській столиці.
Нащадки Бінга досі зберігають за собою титул віконта Торрінгтон.
Генеалогія ред.
Примітки ред.
- ↑ а б в г д Lundy D. R. The Peerage
- ↑ а б в г д е ж и Kindred Britain
- ↑ Бинг, Джордж // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1892. — Т. IIIа. — С. 870.
- ↑ Бинг, Джон // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : [рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва И. В. Сытина[ru], 1911—1915. (рос.)
Джерела ред.
- Бинг Джордж // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
- Торрингтон, Джордж-Бинг // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)